"Ударив в бороду і схопив за автомат": київський футболіст зумів врятуватися, зустрівшись з російським військовим в тилу
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Молодший сержант 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України Дмитро на позивний "Шкет" розповів про зустріч з окупантом лицем до лиця, коли від загибелі його врятувало лише диво. Спортсмен і військовий не чекав на російських терористів у своєму тилу і змушений був відкрити вогонь.
До війни Дмитро вчився в коледжі і займався футболом – виступав за київські клуби "Арсенал" і "Діназ", а після повномасштабного вторгнення взяв до рук зброю. Наразі спортсмен є інструктором з БП, а однією зі своїх історій він поділився з проєктом "Епізоди війни".
"Це було поблизу населеного пункту Стельмахівка. Тоді нас зі взводу розвідки було лише троє людей. Якось нам після чергової задачі поставили ще одну. Наче нічого такого, задача максимально проста: взяти двох піхотинців і виставити їм нову спостережну позицію, щоб інших піхотинців з тилу не обійшли", – згадував Дмитро.
За словами захисника, одного розвідника залишили відпочивати на КСП взводу, щоб хоч хтось міг перевести подих, адже завдання надходили кожен день і не по одній.
"Рухалися з побратимом в бік позиції РВП, щоб забрати піхотинців. Знайшли позицію і виставили піхотинців. Повертаючись назад, зайшли в покинутий бліндаж. Їсти, пити і курити тоді хотілось страшно, а наше майно та провізія були знищені. Набрали мівіни, ковбаси, різних приколів. Тільки цигарок не знайшли. Пішли далі в сторону КСП взводу", – розповів "Шкет".
Але не доходячи до позиції РВП, в українському тилу хтось крикнув Дмитру і його побратиму спереду російською: "Хто такі?"
"Ми з побратимом присіли, озирнулись, і я відповів російською. Не знаю, чому, але завдяки цьому ми живі. Я відповів: "Розвідка спеціального призначення другого батальйону, а ти хто такий?" На що він мені відповідає: "Піхота, шоста рота, другий батальйон". А у нас на позиції сидять наші піхотинці шоста рота, другий батальйон. Як співпало", – відзначив Дмитро.
"Я такий кажу: "Ааааа, свої". І йдемо один одному назустріч по посадці, а мій побратим каже: "А ти що тут робиш?" І він відповідає: "Хлопці, БК несу, я вже так за*бався". Тут ми зустрілись, і я не можу зрозуміти, це наш чи не наш. Бо наша статутна НГУ-шна форма, коли замазана, дуже схожа на п*дарську жабу. В одну мить я дивлюся на його каску, а це, на секунду, вже півтора метра дистанції між нами, і я розумію, що це вонючий під*р. І мій побратим цієї ж миті теж розуміє це. І під*р, коли побачив наші арки, теж зрозумів, що ми не свої", – згадував захисник.
"Мій побратим Квадро не розгубився: ударив його з локтя в бороду і схопив за автомат. Я в цей момент підняв зброю і хотів вистрілити, але боявся зачепити Квадро. Але я підловив момент, коли Квадро розвернув його спиною, і я вистрілив йому в спину один раз. Потім вони разом з Квадро впали, і я всадив під*ру пів магазина в голову", – додав Дмитро.
Військовий зізнався, що пережив сильний стрес, адже геть не чекав в тилу на російського окупанта. А це було 150-200 метрів від ЛБЗ: "Забрали гроші (150 рублів), банківські карти, два телефона (до речі, у нього там звʼязок ловив) і омріяні цигарки – дві пачки. Потім ми дійшли до КСП, розповіли цю історію, що тільки що сталося".
Побратими "Шкета" були в шоці від рукопашного бою "Квадро" з росіянином, але Дмитру довелось повернутися назад до вбитого окупанта, щоб "сфотографувати його і забрати калаш", адже на стресі вони забули це зробити.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що український чемпіон, який служив на флоті, розповів, через що насправді Україна втратила Крим у 2014-му.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!











