МОК пристрелив сам себе. Хто такий Владислав Гераскевич і як допомогли Україні його дискваліфікацією на ОІ-2026

Дискваліфікація Владислава Гераскевича зробила його спортсменом номер один не тільки в Україні, а й в усьому світі. Ті, хто цікавляться Олімпіадою, тепер знають про ситуацію та сам скелетон мабуть більше, ніж профільні журналісти. Відсторонення нашого атлета і меседж про війну в Україні на перших шпальтах не тільки спортивних медіа, це беззаперечний факт. Ситуація динамічно розвивається і поки ми чекаємо рішення Спортивного суду – OBOZ.UA розповідає про шлях Гераскевича та чому він така важлива персона не тільки для патріотизму, а й для спорту в Україні.

Відео дня

Із дитинства на санчатах, але не в скелетоні

Владислав Гераскевич народився в Києві у 1999-му році. Холодні зими посприяли заняттям зимовими видами спорту, хоча з дитинства він займався боксом. Дитячі розваги пізніше визначили любов до екстриму і перехід до скелетону в 2014-му. Він одразу потрапив до складу олімпійської збірної, а вже за 2 роки вийшов на першу трасу – на Юнацьких ОІ, де залетів аж на 8 місце, з результатом 1:49.37. Хоча тренер був незадоволений: попри два спуски без помилок, погано обрані ковзани на санях стали причиною прольоту повз медальну зону.

До речі, про наставника. Тренує його батько, Михайло Гераскевич. Сам спортсмен ще 4 роки тому казав, що це одночасно і привілея, і велика складність. З одного боку, таке партнерство може призводити до суперечок стосовно того, як має розвиватися погляд на певну тренувальну ситуацію. Але з іншого, це більш виважений підхід до занять і повна віддача з обох сторін. Наскільки це важливо для Михайла ми бачили за його реакцією на дискваліфікацію сина-скелетоніста:

Перший українець на Олімпіадах

Гераскевичу випала цікава спортивна кар’єра: фактично він прокладає шлях українському скелетону на світових змаганнях. Окрім статусу першого українця на Юнацьких Іграх, йому вдалося кваліфікуватися на ОІ 2018-го року, у корейському Пхьончхані. І там він теж був першим скелетоністом від нашої країни. Після тієї Олімпіади, у 2019-му атлет отримав звання майстра спорту міжнародного класу.

Із кожним роком вихід на трасу дає тільки більше прогресу. От дивіться: на ЧС-2017 він дебютував і тоді був 24-м. Але далі краще з кожним роком, Владислав тільки покращував фінальні місця, залетівши у топ-10 на німецькому турнірі та взявши аж 4 місце на минулорічних американських змаганнях! Із кожним разом покращується і результат у Європі – 8 місце на минулорічному турнірі, теж найвище в кар’єрі. Скелетон насправді дуже небезпечний вид спорту, треба летіти головою вперед на швидкости понад 130 кілометрів за годину. Тому, як коментує сам Гераскевич, кожен виїзд – це повний хардкор.

Стабільно у світовому топі

Українець минулого року був на 7 місці світового рейтингу з понад 50 спортсменів, рейтинг складений з учасників головних міжнародних чемпіонатів. Це його поки найвище місце в історії. У 2026-й Гераскевич зайшов на одинадцятому місці світового рейтингу. Попереду нього численні призери, зокрема, лідером рейтингу є британець Метт Вестон, переможець трьох поспіль останніх ЧС зі скелетону. Далі йдуть спортсмени з Британії, Китаю, Німеччини, Кореї та Італії.

Гераскевич не вперше показує позицію

Увагу до себе Владислав Гераскевич привернув 4 роки тому в Китаї, на ОІ-22. Тоді, коли до війни лишалося лише 2 тижні, в Пекіні він показав плакат "No war in Ukraine" ("Ні війні в Україні"). Цей меседж побачив світ на тлі масового накопичення російських військ у прикордонні, коли нам давали 72 години чи взагалі вважали, що з війною пронесе.

Зараз же, як пише Суспільне, МОК навіть контактував з Україною щодо потенційних протестів. Але через бюрократичний тиск придушити настрій скелетоніста не вдалося. Він не тільки став прапороносцем, а ще й показав свій вже всесвітньо відомий шолом. Коли в четвер очільники олімпійського руху позбавили нашого спортсмена права на старт, він отримав безпрецедентну підтримку. Тільки з боку України висловилися президент Зеленський (нагородивши атлета Орденом Свободи за мужність, патріотизм і самовіддане служіння українському народові), численні публічні особи, а також учасники італійських Ігор. Зокрема, біатлоніст Мандзин, гірськолижниця Шепіленко та лижниця Нікон. Зараз 27-річний Гераскевич знову в центрі уваги, та це вже не просто історія одного відстороненого спортсмена. Це проблема комплексного ігнорування з боку МОК глибоких проблем із безпекою та пропагандою військового насилля на спортивній арені.

Дискваліфікувавши Гераскевича, МОК пристрелив сам себе

За останніми даними, дискваліфікація Владислава Гераскевича оскаржується в CAS. Тобто, українця можуть повернути на змагання вже в найближчі дні. Треба визнати: без заборони з боку Міжнародного олімпійського комітету шолом Гераскевича був би важливим нагадуванням, але побачили б його в Україні та найближчі наші друзі – Британія та країни Балтії.. Тепер же шолом із зображенням загиблих від російського вторгнення спортсменів – на перших шпальтах головних світових медіа. Особливо після дискваліфікації атлета. А українці все одно знайшли вихід показати позицію – як і на змаганнях із санного спорту ввечері четверга.

МОК пообіцяв надати генератори, тоді як Україні на Олімпіаді потрібні не вони, а увага до того, що загрожує фундаментальній основі проведення будь-яких великих змагань. Якщо сьогодні МОК проігнорує цей факт, то на ОІ-28 буде російський прапор, а на Ігри 2030-го року взагалі ніхто не потрапить, бо не буде кому і де їх проводити. Світ ризикує втретє зупинити проведення Ігор: росіяни стали настільки великою загрозою для всіх, що ставлять під сумнів можливість навіть замислитися про те, чи стануть вони безпечними за лічені 4 роки, в сусідніх Французьких Альпах.

Україна змагається на Олімпіаді за медалі одночасно з тим, як на фронті йде справжня війна посеред Європи. Те, проти чого Олімпіада і була перевигадана ще у 19 сторіччі. МОК каже, що було порушення регламенту, хоча появу російського прапора на шоломі чомусь ніхто не побачив, що теж суперечить регламенту. Повне відсторонення нашого спортсмена буде черговим пострілом керівництва Ігор собі ж у ногу. Але Гераскевич, навіть таким болючим підсумком, зробив набагато більше, ніж могла зробити будь-яка золота медаль – він знову показав український голос на весь світ. І тепер його чутно голосніше, ніж будь-які перемоги на ОІ-26 в Мілані, якими б карколомними вони не були.