Зірка фільму "Будинок "Слово". Нескінченний роман" вперше розповіла, як знімали сцену зґвалтування в картині
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Акторка Марина Кошкіна, яка зіграла одну з головних ролей у фільмі "Будинок "Слово". Нескінченний роман", розповіла, як наважилася на надзвичайно емоційно складну сцену – зґвалтування її героїні. Артистка зізналася, як ухвалює рішення зніматися в таких епізодах, та чому в українському кіно мають з’явитися інтимні координатори.
Про це вона розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA. Марина Кошкіна зіграла в картині кухарку Галину, яка стала жертвою насильства.
"Я розумію, що ця сцена була необхідною – вона допомагає глибше розкрити історію, викликати сильні емоції, показати, що насправді переживали люди в той страшний час, – пояснює акторка. – Моя Галя теж стала жертвою системи. І в кадрі – не я, а моя героїня. Тому це не настільки важко емоційно, як може здатися".
"І мені пощастило з партнером – актор Дмитро Олійник був дуже уважний, ми все обговорювали: "Тобі тут комфортно? Можна я візьму тебе за руку ось так?" – додає Марина.
Марина Кошкіна впевнена, що українське кіно повинно впровадити практику інтимних координаторів – як це зроблено на Заході. Там акторам пропонують спеціальні заняття, щоби працювати з фізичними контактами без травм: "Я впевнена, що незабаром і в нас у кіно обов’язково будуть працювати спеціальні координатори – як це роблять за кордоном. Там перед зйомками таких сцен актори проходять тренінги, аби не травмуватися, навчитися довіряти партнеру, розуміти свої кордони. Бо як би не було, якщо тебе хтось торкається – це все одно фізичний контакт, усе відбувається насправді".
Марина Кошкіна згадала скандал навколо фільму Бертолуччі "Останнє танго в Парижі", де акторку зґвалтували просто в кадрі без її згоди: "На жаль, історія знає багато випадків, коли зйомки ставали моральною чи навіть фізичною травмою. Наприклад, як у фільмі Бертолуччі "Останнє танго в Парижі" – головна акторка тільки зараз змогла зізнатися, що на майданчику сталося зґвалтування. Тоді про якісь інтимні межі з нею ніхто не говорив. Переконана: акторам потрібні лекції з сексуальної освіти ще в університеті. Щоб молоді люди розуміли, що таке згода, де межа, що є неприпустимим. Бо приходять юні хлопці й дівчата, заглядають викладачам у рота, виконують усе, що скажуть. Кажуть бути оголеним – буде голим, бо думає, що так треба".
Акторка каже, що вміє тримати дистанцію і відстоювати особисті межі. Та водночас наголошує: не кожен має таку сміливість: "Я вступила до вишу з другого разу. Може, ще не була повністю дорослою, але характером міцна. На моєму шляху ніколи не було якихось двозначних "пропозицій"– може, тому що я бойова й мною важко маніпулювати. Я рідко кому дозволяю себе образити. А якщо хтось таке робить, то можу відповісти дуже грубо. Але люди різні, не кожна дівчина це може. А актор – дуже залежна професія. Багато хто боїться заперечити режисерові, сказати "ні", бо ж можна втратити роль. Я давно для себе вирішила: не боятимусь, буду чесна з собою. І, якщо треба, захищатиму колег – навіть якщо мене потім назвуть конфліктною. Бо в творчості найголовніше – особистість".
Повне інтерв’ю з Мариною Кошкіною читайте на OBOZ.UA тут.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!