"Я зробив типову чоловічу помилку". Андрій Джеджула – про народження третьої дитини, таємну дружину та конфлікти з колишніми

Відомий телеведучий Андрій Джеджула неочікувано для багатьох став батьком утретє. Новина про народження доньки Емілії днями з’явилася в його соцмережах.

Відео дня

В інтерв’ю OBOZ.UA шоумен розповів, що був присутній на партнерських пологах і навіть частково прийняв їх самостійно. Також телеведучий згадав про стосунки з дітьми від попередніх шлюбів та пояснив, чому вирішив не афішувати нове кохання.

– Андрію, розкажіть, будь ласка, як пройшли пологи?

– У мене троє дітей, і кожного разу я був присутнім на партнерських пологах. Ніколи не залишав дружин наодинці – завжди максимально поруч, розділяв цей досвід. І жодного разу мені не знадобився нашатир (усміхається). Але цього разу перевершив себе – частину пологів довелося приймати самостійно.

Ми обрали міський пологовий будинок №1 – це справді чудове місце. Моя історія з цим закладом почалася ще на початку великої війни. У перші місяці після вторгнення я активно волонтерив: возив гуманітарну допомогу з Польщі та інших країн Європи. Якось один товариш сказав: "У перший пологовий дуже треба допомога". І от так я туди потрапив, познайомився з директоркою – Наталією Гончарук. Вона неймовірна людина, її команда працює як годинник. Все злагоджено, професійно. Технічне забезпечення, умови – на найвищому рівні. Навіть зовнішній вигляд будівлі – не сірий радянський фасад, а затишне, сучасне приміщення. Це гарне місце для народження дітей – раджу всім. Нас вела чудова лікарка Лариса Шестак – фахівчиня найвищого рівня.

З нами одночасно в різних залах народжувалося ще 10 дітей. Лікарі заходили, виходили, розуміючи, що найвідповідальніший момент ще попереду. А я тим часом робив усе, що міг: фізично підтримував дружину, морально підбадьорював. Бували моменти, коли їй здавалося, що сил більше немає. Казала: "Не можу вже". Я відповідав: "Вже бачу голівку – ще трішки, фініш близько". Трохи підбріхував, але лише щоб дати їй додатковий стимул (усміхається). Підходить акушерка: "Давайте вже я". А дружина: "Нехай він, мені з ним легше". Після пологів сказала: "Не очікувала від тебе такого. Думала, ти будеш стояти десь за головою, а ти став переді мною – на місці лікаря".

Я дійсно опинився в найактивнішій точці процесу – і був повноцінним учасником процесу. Я завжди з великою повагою ставився до лікарів. Але після участі в пологах – відчуття ще більше посилилося. Коли ти на власні очі бачиш появу нового життя – це щось неймовірне. Якби це було можливо, ввів би обов’язковий "курс людяності" – щоб кожна людина хоча б один раз у житті побачила, як народжується дитина. Тоді починаєш по-іншому сприймати саме поняття життя. І, можливо, через такі миті світ ставатиме кращим.

– Ми нічого не знаємо про вашу дружину. Ви офіційно одружені чи це ще попереду?

– Так, ми офіційно одружені – і це поки все, що можу сказати. А далі буде, як у фільмі про Бенджаміна Баттона: буду публічно видавати подробиці нашої історії у зворотному порядку. Цього разу я свідомо обрав змінити підхід до свого особистого життя – не ділився ним публічно. Не приховував дружину – це було нашим спільним рішенням. Вона не прагне виставляти себе напоказ, і мені це дуже імпонує.

– Ваша дружина – публічна особа? Має стосунок до шоу-бізнесу?

– Ні, вона не має жодного стосунку до світу шоу-бізнесу. І, чесно кажучи, це теж стало для мене дуже важливим вибором.

– Відомо, що ваш син Даніель від союзу з колишньою солісткою гурту "ВІА Гра" Сантою Дімопулос мешкає з вами. Як хлопець сприйняв новину, що в нього народилася ще одна сестра?

– Даніель був першим із рідних, хто побачив дитину – буквально через кілька хвилин після народження. Я одразу надіслав відео всім близьким і друзям, і він перший зателефонував по відеозв'язку. У той момент, коли тільки-но перерізали пуповину.

Син живе зі мною вже рік – хочу це уточнити, бо зараз часом складається ситуація, що журналісти передруковують стару інформацію або складають матеріали з уривків інтерв'ю, не перевіряючи факти. В одному з видань написали, що Даніель живе з мамою, а це не відповідає дійсності. Раніше він справді жив із мамою – в Дубаї, у Європі – до цього. Мама там і мешкає. А він торік приїхав до мене на канікули – йому сподобалося, вирішив залишитися. І це для мене величезне щастя.

Мама Даніеля поставилася до цього нормально. Підлітковий вік – непростий період. Зараз сину вже 16 з половиною, і хай там як, потрібне чоловіче виховання. Просто жіночого впливу вже недостатньо. Це об’єктивно. Я маю вчити його бути чоловіком – починаючи від базових речей: як поводитися з людьми, як тримати слово, ухвалювати рішення, нести за них відповідальність. Ми багато чого обговорюємо з ним. Зараз він поїхав до мами на два тижні, але вже ось-ось повертається.

– А Санта привітала вас із народженням доньки?

– Знаєте, я взагалі майже нікому не розповідав про свої стосунки. Близьке коло – так, вони були в курсі, але не більше. Даніель вміє тримати слово, я йому довіряю. У нас із ним чітке розуміння: особисте – це особисте. Якось йому завжди казав: "Сину, мені не цікава якась особиста інформація про маму, так само прошу ставитися до інформації про моє життя. Якщо цікавиться, кажи: "Запитай у тата".

Мене особисто Санта не вітала. Можливо, Даніеля привітала з появою сестрички. Ми з його мамою підтримуємо зв’язок, але ці розмови виключно про те, що є зоною інтересів сина. Я дотримуюсь правила: жодних конфліктів чи негативу – усе це може відобразитися на дитині. Також пояснив синові: не можна дозволяти собі зневажливо висловлюватися про будь-кого з батьків. Сьогодні він живе зі мною, а завтра повернеться до мами – і що тоді? Я ніколи не кажу поганого про маму – ні Даніеля, ні Аделіни. Навіть якщо ми не разом, були складні моменти – вона завжди буде мамою моєї дитини.

– З другою дружиною, блогеркою Юлією Леус, ви теж розлучені. З дочкою Аделіною, яка мешкає з мамою, як часто спілкуєтеся?

– Вона не Леус, а Джеджула – досі не змінила прізвище. Розмова про це була, але я розумію, що це вже її власність (сміється). Одразу хочу уточнити: в інтернеті також "гуляє" неправильна інформація. Пишуть, що Юлія з донькою живуть у Польщі. Це не так: вони повернулися до Києва в березні, і відтоді я офіційно реалізую своє право на батьківство.

У нас понад два роки тривали судові процеси щодо визначення опіки над Аделіною. Зрештою суд виніс рішення, за яким три дні на тиждень дитина проводить зі мною. Спочатку, звісно, мамі це не дуже подобалося – була проти. А тепер, так розумію, вона оцінила, наскільки це зручно – мати дні вільного часу, знаючи, що дитина в надійних руках. Я з Адель (їй зараз чотири рочки) повноцінно займаюсь, і це не формат "тато вихідного дня" – ми живемо активним життям, спілкуємось, розвиваємось. Коли вони перебували за кордоном, у ті три дні, що призначені мені судом, теж був з нею на зв'язку. Мені вмикали відео – не пропустив жодної зустрічі. Я дуже сумлінний батько в цьому сенсі.

– А Юлія вас привітала з народженням доньки?

– Ні, не привітала. Ми не в таких стосунках, щоб вітали одне одного з днем народження чи появою дітей. Не той рівень спілкування. Лише обмінюємось короткими повідомленнями щодо Адель. Іноді мені здається, що комунікація трохи налагоджується, а іноді – ні. Тут живеш, як на пороховій бочці: щось не так – одразу звинувачення. Але я намагаюся максимально уникати реагування. Ось з останнього – приходить повідомлення: "Чому дитину подряпав твій кіт? Наступного разу він їй око видряпає, про що ти думаєш?!" Але є маленький нюанс: коли забираю чи віддаю Адель, знімаю якусь сторіс – так у мене заведено, – і там видно, що жодної подряпинки на дитині не було. З Аделіною в мене стосунки прекрасні, а як може бути інакше?

Так само і в моєї дружини: у нас усіх чудові взаємини. Вона має особливе ставлення до дітей – обожнює їх. Чесно кажучи, я ніколи в житті не зустрічав людини, яка б настільки щиро любила дітей. Причому – усіх, без винятку. І я нічого спеціально не робив, аби здружити її зі своїми дітьми – усе сталося природно, це все вона. Без жодного перебільшення. Вона ніколи не дратується через дитячі пустощі, у ній стільки тепла, мудрості й внутрішнього спокою, що це просто захоплює.

Відверто зізнаюся, в якийсь момент я собі ставив запитання: "У мене вже є двоє дітей, чи маю я думати про третю?" А потім дивишся на дружину і розумієш: не дозволити їй стати мамою спільної дитини було б злочином. Це було б неправильно – позбавити таку жінку щастя.

– Тобто рішення мати дитину разом було дуже усвідомленим?

– Абсолютно. Вагітність не стала для нас несподіванкою – Емілія була бажаною та очікуваною дитиною. Це був усвідомлений і запланований крок у нашому житті. І річ не лише в тому, що дружина "хотіла дитину", а в тому, як вона ставиться до дітей загалом – з неймовірною любов’ю, енергією й терпінням. Вона не просто це демонструє – вона цим живе.

– Попри все, хочеться вірити, що вам вдасться налагодити контакт із Юлією – адже з мамою Даніеля вдається спілкуватися доброзичливо.

– Ну, будемо сподіватися. Ось написав, що цього разу не зможу забрати Адель у звичний час. Зазвичай щонеділі о 15:00 я забираю доньку і в середу о 15:00 повертаю. Цього разу без подробиць пояснив: сталася форс-мажорна ситуація, я в лікарні, прошу перенести мої три дні на кінець тижня – до неділі. Вона поставилася з розумінням, відповіла: "Ок". Я їй за це подякував.

– Тобто ви зараз фактично живете там, у пологовому?

– Так. Для мене партнерські пологи – це не просто "прийшов, постояв, пішов", а потім – випивати з друзями. Хоча зізнаюся: з першими пологами саме так і було. Був присутній під час народження Даніеля, все пережив, але після – зробив типову чоловічу помилку: пішов святкувати з друзями. І так більшість чоловіків робить. Цього разу я вирішив бути поруч протягом усього періоду перебування в пологовому. Це і є справжнє партнерство. І хочу звернутися до чоловіків: якщо ви йдете на партнерські пологи – то це не формальність. Це обіцянка бути разом не лише під час народження, а й після. Бо саме тоді жінці потрібна максимальна підтримка – і фізично, і емоційно.

Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю з телеведучим Ігорем Кондратюком – про неочікуваний фінал конфлікту на мільйони з Козловським, кума-телезірку в РФ та листи від Марченко.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!