Блог | Не мир, а капітуляція під новою назвою: як Кремль намагається переписати саму логіку війни
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Головна тенденція останньої доби – дедалі очевидніший розрив між дипломатичною риторикою та реальною поведінкою росії. кремль заявляє про готовність швидко відновити переговори за посередництва США. Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним заявив, що той нібито "хоче укласти угоду". Але принципова суперечність нікуди не зникла: Україна відкидає вимогу передати росії додаткові території, а москва публічно не відмовилася від своїх максималістських умов.
Паралельно росія продовжує удари по цивільних і логістичних об'єктах. 9 вересня удар по торговому центру в Сумах убив двох людей, близько 20 були поранені. На пункті пропуску "Старокозаче" на кордоні з Молдовою загинули двоє цивільних, ще троє були поранені. У Києві – один загиблий і щонайменше 17 поранених.
У ніч на 9 вересня рф застосувала балістичні ракети "Іскандер-М", боєприпаси S8000 "Бандероль" і 196 БпЛА різних типів. 165 безпілотників були збиті або подавлені, влучання ракет і ударних БпЛА зафіксовані на 23 локаціях.
Це не деескалація.
На фронті картина також суттєво відрізняється від російської пропаганди про "обвал України". ISW у звіті за 9 вересня не зафіксував підтвердженого територіального просування жодної зі сторін. Російські провоєнні блогери самі визнають українські контратаки біля Лимана та критикують "красиві доповіді", які спотворюють реальну ситуацію.
Водночас ризики на Донеччині залишаються високими. росія системно застосовує КАБи проти Краматорська та Дружківки, формуючи умови для подальших наступальних та інфільтраційних дій у районі Слов'янсько-Краматорського "фортечного поясу". Йдеться не лише про просування військ, а й про руйнування міської забудови, яку надалі можна використовувати для проникнення малих штурмових груп.
Україна, зі свого боку, розширює далекобійну кампанію. 9 вересня Сили оборони атакували військово-морську базу та портову інфраструктуру Новоросійська. Українська сторона повідомила про удари по кораблях – носіях "Калібрів", зокрема по фрегату "Адмірал Ессен", авіації та елементах ППО. Масштаби пошкоджень ще уточнюються.
Водночас ССО заявили про одне з найглибших уражень за час війни – Новоуренгойського та Пуровського газоконденсатних підприємств у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, більш ніж за 3 000 км від України. Російська влада підтвердила пожежу на промисловому об'єкті в Новому Уренгої.
Логіка української далекобійної кампанії стає системною:
ППО і радари → авіація і флот → командування та склади → логістика → нафтогазова база війни.
Йдеться вже не про символічні акції, а про поступове збільшення вартості війни для росії, зниження її військових можливостей і руйнування відчуття "безпечного тилу".
На міжнародному рівні критичною залишається ППО. Україна контрактує близько 1 000 ракет Patriot, але більшість із них надійде лише протягом наступних років. Саме тому Київ просить партнерів передавати перехоплювачі зі своїх запасів уже зараз. Німеччина оголосила про додаткові поставки PAC-2.
Паралельно Загальний суд ЄС відхилив позов Угорщини проти використання надприбутків від заморожених російських активів для підтримки України. Юридично це вузьке рішення, але політично воно послаблює одну з ліній опору використанню російських коштів для фінансування української оборони.
Внутрішньополітичний фон також важливий. Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку на тлі антикорупційного розслідування щодо одного з керівників прокуратури. Сам Кравченко підозрюваним не є. Для партнерів ключове тут не конкретне прізвище, а здатність НАБУ і САП діяти незалежно та розслідувати справи щодо високопосадовців.
Паралельно Верховна Рада має повторно розглянути питання ПДВ на міжнародні посилки вартістю до €150 – одну з умов подальшої співпраці з МВФ. В умовах великого бюджетного дефіциту фінансова дисципліна фактично стає складовою національної безпеки.
Окремий фронт – гібридна війна проти Європи. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що спроба атаки безпілотниками на аеропорт Лейпциг/Галле готувалася в росії протягом кількох місяців. Румунська SRI повідомила про зірвану російсько-координовану операцію зі збору даних про стратегічні військові об'єкти, зокрема українські транспортні літаки.
Це вже не "підозри", а конкретні контррозвідувальні кейси й офіційна атрибуція.
Економічний ресурс кремля також дорожчає. За даними російського Мінфіну, дефіцит федерального бюджету за січень-серпень досяг 5,8 трлн рублів, або близько 2,5% ВВП, уже перевищивши початковий річний план. Нафтогазові доходи скорочуються, а державні, передусім воєнні, видатки зростають.
Це не означає близького економічного колапсу росії. Але війна дедалі очевидніше витісняє цивільну економіку воєнною, а кремль змушений підтримувати високі військові витрати ціною інших напрямів.
І саме тут – головний інформаційний ризик.
кремль намагається змінити саме питання війни.
Не "чому росія не припиняє агресію?", а "чому Україна не погоджується на мир?".
Конструкція проста:"росія наступає" → "Захід втомився" → "Путін готовий домовлятися" → "Київ відмовляється" → "отже, Україна відповідальна за продовження війни".
Це небезпечніше за старе "росія все одно переможе". Бо тепер ставка робиться не на віру в російську силу, а на втому, страх і бажання закінчити війну будь-якою ціною.
Саме тому реальний дипломатичний прогрес треба вимірювати не кількістю телефонних розмов, не словами про "угоду" і не атмосферою переговорів.
Критерії інші: чи зменшується російська бойова активність; чи відмовляється кремль від територіального диктату; чи з'являються реальні механізми гарантій, контролю та відповідальності за порушення домовленостей.
Станом на ранок 10 вересня підтверджених ознак принципової зміни російської стратегії немає.
Отже, головне сьогодні – не дозволити кремлю продати продовження агресії під виглядом "мирної ініціативи".
Бо якщо агресор не відмовився від своїх цілей, не припинив удари і не змінив умов – це не мирний процес.
Це спроба змусити жертву агресії капітулювати під новою назвою.
