Відео дня
Помер композитор Марк Сноу, який написав музику до серіалу "Секретні матеріали": що про нього відомо
Композитор Марк Сноу, відомий насамперед музикою до культового серіалу "Секретні матеріали", помер у віці 78 років у своєму будинку в Коннектикуті. Його саундтреки стали знаковими для кількох поколінь глядачів, а мелодія до "Секретних матеріалів" несподівано стала міжнародним хітом.
Про це пише Variety. Сноу, справжнє ім’я якого Мартін Фалтерман, був 15-разовим номінантом на премію "Еммі" та автором музики до понад 200 епізодів "Секретних матеріалів", включно з двома повнометражними фільмами. Він також працював над багатьма іншими серіалами, зокрема "Подружжя Гарт", "Ті Джей Хукер", "Таємниці Смолвіля", "Та, що говорить із привидами", "Блакитна кров" та "Новачки".
Шість номінацій на "Еммі" він отримав саме за "Секретні матеріали", а решту – за відомі телефільми та мінісеріали, серед яких "Щось про Амелію", "Американська історія" та "Хелтер-Скелтер".
Народився Сноу 26 серпня 1946 року в Брукліні. Почав грати на фортепіано в 10 років, пізніше освоїв барабани та гобой. Навчався у Вищій школі музики та мистецтва в Нью-Йорку, де потоваришував із Майклом Каменом – майбутнім автором музики до фільмів "Смертельна зброя" й "Міцний горішок". Разом вони вступили до Джульярдської школи, заснували Нью-Йоркський рок-н-рольний ансамбль і підписали контракт із Atlantic Records.
У 1974 році, після нетривалої роботи продюсером, Сноу переїхав до Лос-Анджелеса. Завдяки підтримці свого зятя – актора Георга Стенфорда Брауна – молодий композитор отримав перше замовлення на музику для серіалу "Новачки". Тоді ж він почав виступати під сценічним ім’ям Марк Сноу.
Згодом писав музику до серіалів "Старскі та Гатч", "Близнюки", "Човен кохання", "Династія", "Кегні та Лейсі", "Соколиний герб", а "Гарт до Гарта" став його першим великим успіхом – він написав до нього тему й музику до понад 90 епізодів.
Розпочав кар’єру з оркестрової музики, але з кінця 1980-х одним із перших у галузі перейшов на повністю електронне звучання, створюючи саундтреки в домашній студії за допомогою синтезаторів і семплерів. Уся музика до "Секретних матеріалів", а це до 40 хвилин щотижня, була створена ним особисто.
Мелодія до цього серіалу народилася, коли Сноу експериментував із ритмом і додав до нього моторошну свистячу тему. У 1996 році композиція несподівано потрапила в топчарти Великої Британії, Ірландії, Франції та інших країн Європи, хоча сам композитор дивувався популярності такої простої музичної структури. "У пісні нічого справді великого не відбувається. Вона залишається в ля-мінор, у ній немає співу, барабанів чи гітар, і це був хіт. Це досить дико", – говорив Сноу про саундтрек.
За саундтрек до фільму "Людина нізвідки" (Nowhere Man) у 1996 році його також номінували на "Еммі".
Після злету "Секретних матеріалів" Сноу продовжив активну роботу: створив музику до перших шести сезонів "Таємниць Смолвіля", усіх п’яти сезонів "Заклинательки привидів" (дві номінації на "Еммі"), до майже 290 епізодів серіалу "Блакитна кров".
Композитор також створив музику до серіалів Кріса Картера – "Тисячоліття", "Жорстоке царство" та "Самотні стрільці".
Його доробок включає і безліч телевізійних фільмів та мінісеріалів: "Хлопчик у пластиковій бульбашці" з Джоном Траволтою, документальний серіал HBO "Історії війни у В’єтнамі", вестерн "Вниз по довгих пагорбах", а також фільми "Усі діти: Порятунок Джессіки МакКлюр", "Жінка, яку забили", "20 000 льє під водою" та багато інших.
У великому кіно Сноу працював над такими фільмами, як "Ернест рятує Різдво", "Холодний суп із собак" (продюсер – Джордж Гаррісон), "Божевільний в Алабамі" (режисерський дебют Антоніо Бандераса), "Нові мутанти" від Marvel, а також над двома фільмами "Секретних матеріалів" – уже з оркестровою, а не електронною музикою.
Сноу також співпрацював із відомим французьким режисером Аленом Рене, створивши музику до чотирьох його останніх фільмів, зокрема "Приватні страхи в громадських місцях" (2007), за який отримав номінацію на премію "Сезар".
У 2005 році Марк Сноу отримав премію ASCAP "Золота нота" за внесок у розвиток телемузики, а 2014-го – нагороду за досягнення в кар’єрі від Телевізійної академії.
У 2016 році в інтерв’ю Телевізійній академії Сноу розповів, як роками вчився створювати електронну музику з мелодією, а не лише фоновими ефектами. Він пояснював: "Я просто сідаю до клавіатури, вмикаю епізод – і починаю імпровізувати, поки не знайду щось, що мені подобається".
Сноу також розповідав, що йому знадобилося чимало років, щоб досягти того, що він почувався комфортно з електронікою, намагаючись створити щось, що наближається до мелодійної музики.
Його колега й друг, композитор Шон Каллері назвав Сноу не лише надзвичайно талановитим, а й щедрим наставником: "Його безмежний талант і безмежна креативність могли зрівнятися лише з щедрістю, яку він дарував іншим композиторам, які шукали його керівництва. Він давав найнатхненніші та найрозумніші відгуки, слухаючи роботи інших молодих артистів (включно зі мною). Він поєднував свій багаторічний досвід із заохоченням, яке культивують композитори: довіряти собі, приймати свій унікальний голос і вчитися покладатися на власні інстинкти. І він робив це з гумором і самоіронією, що робило його мудрість ще більш тривалою".
У Сноу залишились дружина Глінніс, троє доньок і кілька онуків.
Як повідомляв OBOZ.UA, фанати фентезійного британського телесеріалу "Пісочний чоловік", створеного за однойменним графічним романом Ніла Геймана, нарешті зможуть побачити продовження захопливої історії. 3 липня на стримінговому сервісі Netflix відбулася прем'єра другого і фінального сезону проєкту, однак побачити всі серії одразу глядачам не вдасться.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!