Блог | Підсумок саміту в Анкарі позитивний, але очікувати більшого від Трампа не варто
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Слава Україні!
Слава захисникам України та всієї сучасної цивілізації!
Новини зі США. Четвер, 9 липня 2026
• Підсумки саміту НАТО
• Продовжується загострення між США та Іраном
• Трамп має намір вимагати від Верховного Суду перегляду двох його рішень
* Про підсумки саміту НАТО в Анкарі.
Обговорюючи ці підсумки, необхідно пам’ятати, що президентом США є і ще понад два з половиною роки залишатиметься Дональд Трамп. І тому генеральний секретар НАТО Марк Рютте, лідери Канади та європейських країн-членів НАТО роблять усе можливе, щоб не дати Альянсу розпастися, щоб не дати Трампу приводу й можливості знецінити суть існування Альянсу або взагалі його зруйнувати.
Підсумки саміту для України в цих умовах є абсолютно позитивними.
По-перше, Україна має отримати ракети PAC-3 для систем ППО PATRIOT. Певну кількість ракет обіцяли європейські союзники. Як заявив Зеленський, певну кількість ракет обіцяв і Трамп – чи то у вигляді допомоги, чи то обіцяв продати – головне, щоб ці ракети якомога швидше опинилися в Україні й могли використовуватися для того, щоб збивати російські балістичні ракети.
По-друге, Трамп обіцяв надати Україні ліцензію на виробництво ракет PAC-3 в Україні. Це важливо, хоча це не вирішить сьогоднішніх проблем. Невідомо, коли саме буде підписано угоду про ліцензування. Але навіть якщо це відбудеться незабаром, виробництво ракет PAC-3 – це дуже складне, високотехнологічне виробництво. Побудувати й запустити його, навчити персонал, який працюватиме на цьому виробництві, у короткі терміни неможливо. У США виробник ракет, компанія "Локхід Мартін", випускає дві ракети на день. Тому поки Україна зможе виготовити перші ракети PAC-3, мине чимало часу. Оцінки різняться і варіюються від кількох місяців до двох років. Але в будь-якому разі, якщо Україна зможе самостійно виробляти ці ракети, вона рано чи пізно зможе не залежати від їхніх поставок і навіть, ймовірно, зможе експортувати їх до інших країн, на озброєнні яких є системи PATRIOT.
По-третє, Трамп перестав публічно тиснути на Україну з метою змусити її капітулювати, як він постійно робив це раніше. Держсекретар Рубіо в присутності Трампа фактично схвалив удари, які Україна завдає Росії – по її нафтогазовому комплексу та військовій промисловості.
Якщо повернутися до того, про що ми говорили вище, на самому початку, і запитати себе, чи можна такі підсумки саміту для України вважати позитивними, то відповідь однозначна: так, можна. Бо розраховувати на щось більше від Трампа неможливо. Якщо він більше не заявляє, що в України "немає карт", якщо від його імені його друг Віткофф не заявляє, що Україна має "віддати" Росії Донбас, якщо він навіть не пишається вголос, що США більше не допомагають Україні, а якийсь там Байден витратив на неї міфічні "350 мільярдів доларів", якщо він більше не примушує Україну до імітаційних так званих "переговорів" з Росією у Стамбулі, якщо він погоджується надати Україні ліцензію на виробництво ракет PAC-3, обіцяє надати прямо зараз певну кількість самих цих ракет, якщо він підписує заключну декларацію саміту, в якій йдеться, що "Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку, і союзники єдині у своїй непохитній підтримці України у справі захисту нею своєї свободи, суверенітету та територіальної цілісності"
(навіть з урахуванням того, що, на його користь, у декларації не зазначено, від кого Україна має захищатися), отже, все це становить позитивний підсумок саміту для України.
Який підсумок для НАТО загалом? Він теж позитивний. Бо й НАТО загалом не могло розраховувати на більше. Трамп підписав декларацію саміту, в якій йдеться, що
– "Ми, глави держав і урядів країн Північноатлантичного альянсу, зібралися в Анкарі, щоб ще раз підтвердити нашу непохитну відданість колективній обороні відповідно до статті 5 Вашингтонського договору, а також трансатлантичним зв’язкам. Напад на одного – це напад на всіх. Наша єдність, солідарність і колективна сила залишаються основою миру, безпеки та процвітання мільярда громадян нашого Альянсу вільних і демократичних держав" – "Росія становить довгострокову загрозу євроатлантичній безпеці та стабільності".
Якщо згадати, як Трамп зовсім недавно вкотре погрожував виходом США з НАТО і заявляв, що у відносинах США та Росії велике майбутнє, то так, підсумок саміту – це успіх і полегшення для Канади та європейських союзників по НАТО. Це успіх і для США, тому що "Америка Трампа" закінчиться опівдні 20 січня 2029 року, а реальні національні інтереси США, реальні інтереси безпеки залишаться, і життя триватиме. І ці інтереси країни полягають у тому, що Альянс потрібно зміцнювати, а тісні, довірчі відносини з союзниками мають бути пріоритетом американської політики, як і пріоритетом політики інших країн НАТО, а Росія залишатиметься головною загрозою безпеці всіх країн НАТО.
В іншому ж Трамп залишався Трампом. Його довгі, часто незв’язні монологи, потік його свідомості крутилися навколо одного й того самого, з повторенням одних і тих самих абсурдних кліше.
Він знову кілька разів заявив, що йому потрібна Гренландія, що "цей шматок льоду мають контролювати США, а не Данія".
Він знову заявляв, що йому взагалі не потрібні європейські союзники, що між ним і Європою – океан, і що у Європи свої проблеми, до яких йому немає діла.
Він вкотре говорив, що всі в боргу перед Америкою, що США витрачають на захист Європи трильйони, а Європа не хоче воювати разом з ним проти Ірану, і одразу ж додавав, що йому й не потрібна нічия допомога.
Він знову повторював, що Путін хоче миру, а Україна і Росія – як двоє підлітків, які "б’ються в парку", і, можливо, їм потрібно дати ще можливість битися далі.
Він знову висловлював жаль з приводу того, що щомісяця Україна знищує тридцять тисяч путінських добровільних головорізів, і знову не засудив варварські терористичні удари Росії по Києву та іншим українських містах, навіть коли одна з журналісток фактично запропонувала йому це зробити (хоча вперше з моменту його другого приходу до Білого Дому заступник постійного представника США в ООН на засіданні Ради Безпеки ООН досить різко засудив ці варварські терористичні атаки).
Він погрожував вивести всі американські війська з Європи, бо "Європа перестає бути Європою", оскільки приймає іммігрантів і розвиває зелену енергетику.
Він назвав Іспанію "жахливою країною", а іспанців – "жахливими людьми" і публічно наказав своєму міністру фінансів Бессенту припинити будь-яку торгівлю з Іспанією (що нереально, оскільки для цього необхідно оголосити надзвичайну ситуацію з обґрунтуванням ворожих дій Іспанії щодо США, до того ж ЄС ввів би проти США відповідні заходи).
Він заявив, що меморандум, підписаний з Іраном, та перемир’я з Іраном більше не діють, що іранське керівництво – шахраї (всього два тижні тому він говорив, що вони дуже раціональні люди, і з ними дуже добре мати справу), одночасно кілька разів повторивши, що його війна з Іраном – це не війна, а військова операція, і її метою є денуклеаризація Ірану. Однак важливий не той потік свідомості, який він вивергає. Важливо те, що він робить. Або те, чого він не робить. Наприклад, не вводить нові санкції проти Росії. Перешкоджає розгляду в Сенаті ухваленого Палатою представників законопроекту про підтримку України. Але при цьому збирається надати Україні ракети PAC-3 та ліцензію на їхнє виробництво.
На завершення саміту, повертаючись додому, Трамп був змушений за наполяганням секретної служби пересісти з подарованого йому катарським еміром літака вартістю 400 мільйонів доларів на звичайний Air Force One – президентський літак. На катарському подарунку не встановлено протиракетних систем.
* Триває загострення між США та Іраном. США завдають ударів по іранських військових об’єктах та портах у районі Ормузької протоки. Іран у відповідь завдає ударів по Бахрейну та Катару; десятьма іранськими балістичними ракетами було атаковано американську військову базу в Йорданії (усі ракети було збито). Іран де-факто знову майже заблокував Ормузьку протоку. За останню добу через нього пройшли лише 13 суден (до війни щодня через протоку проходило до 110 суден). Водночас за посередництва Пакистану та Оману тривають непрямі контакти між США та Іраном.
* Як повідомляє "Нью-Йорк Таймс", Трамп має намір звернутися до Верховного Суду, щоб той ще раз розглянув його указ про скасування дії статті Конституції щодо громадянства за народженням і переглянув своє рішення про неконституційність цього указу. Востаннє Верховний Суд переглядав своє рішення у 1965 році – 61 рік тому.
Федеральний суддя постановив, що Трамп повинен негайно виплатити журналістці та письменниці І Джин Керролл 5 мільйонів доларів та ще 800 тисяч доларів нарахованих відсотків – згідно з вироком суду, який визнав Трампа винним у сексуальному нападі на Керролл у 1995 році, та у зв’язку з тим, що Верховний Суд відмовився розглядати апеляцію Трампа на цей вирок. Адвокати Трампа заявили, що звернуться до Верховного Суду з вимогою ще раз розглянути питання про розгляд його апеляції. А хтось дивується, що він дзвонить президенту ФІФА і вимагає скасувати дискваліфікацію американського футболіста.
До кінця історії під назвою "Страх: Трамп у Білому домі" (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої у 2018 році) залишилося 926 днів.
Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе та своїх близьких. Бережіть одне одного, допомагайте одне одному. Здоров’я всім.
Зрештою, те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи творимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно й віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро. Ми не повинні допустити, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.
Українські друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть одне одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди. А зло буде переможене та покаране. І це неодмінно.
