Зодягала зірок Голлівуду і тричі виходила заміж за мільйонерів: 5 цікавих фактів про першу українку, яка отримала "Оскар"

У 2024 році на весь світ прогриміла новина про те, що Україна здобула свій перший "Оскар" за найкращий документальний фільм "20 днів у Маріуполі" режисера Мстислава Чернова. Так, журналісти, ризикуючи життям, зафіксували початок знищення країною-агресоркою Маріуполя... Без перебільшень, це – визначний момент в історії вітчизняного кінематографу. Та це не вперше, коли обдарованих українців визнають на світовій арені!

Поговоримо про Варвару Каринську – першу українку, яка отримала "Оскар". Не чули цього імені? Найвідоміше її творіння ви точно бачили – сучасна балетна пачка (пишна коротка багатошарова спідниця для танцівниць, яку використовують у класичному балеті). Ми в матеріалі OBOZ.UA вирішили дізнатися про найцікавіші факти із життя Каринської, зокрема про те, за що її любили в Голлівуді та в світі моди.

1. Не з простої сім'ї...

Варвара народилася у 1886 році, у Харкові, в родині купця-мільйонера Андрія Жмудського, який торгував мануфактурними товарами і був одним із найбагатших підприємців. Відомо, що саме він ініціював та частково спонсорував зведення в Харкові Благовіщенського кафедрального собору! Донька текстильного магната змалку цікавилася тканинами, а також вишиванням. Вона не з чуток знала, що таке розкіш: жила у величезному будинку, де її оточували гувернантки, викладачі з іноземних мов та кухарі.

У юності Варвара була вільною слухачкою юридичного факультету в Харківському університеті (зараз – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Проте юристкою так і не стала. Причина проста: її це не цікавило.

2. Одне вдівство і два шлюби

Першим обранцем 22-річної Каринської став Олександр Мойсеєнко, син заможного харківського промисловця, який займався експортом чорної ікри, риби й інших морепродуктів. Закохані побралися, й чекали на первістка. На жаль, за 7 місяців після весілля чоловік помер від тифу... Далі у молодої вдови народилася дівчинка Іринка, а ще вона стала опікункою Володимира, маленького сина рідного брата.

Минуло кілька років. Варвара справила весілля з Миколою Каринським, видатним харківським адвокатом-криміналістом. Певний час подружжя з дітьми проживало у Харкові. Пізніше переїхали до Москви, де чоловік розвивав свою адвокатську кар'єру, а його обраниця вдосконалювала художню техніку, комбінуючи шматки кольорової шовкової тканини з фотографіями та малюнками. Темою перших виробів Каринської був балет!

Восени 1917 року стався Жовтневий переворот, який поклав край старому світу. У вирі революційних подій Микола вимушено емігрував із країни, а його дружина розвелася заочно й разом із дітьми лишилася у Ялті. Сім'я розпалася назавжди...

Варвара, аби забезпечувати доньку й прийомного сина, у Москві відкрила ательє з пошиття модних суконь і капелюшків. Приблизно тоді ж 35-річна кутюр'є побралася з Володимиром Мамонтовим, сином одного з найбагатіших московських дореволюційних промисловців. Чоловік допоміг їй відкрити школу художньої вишивки ARS та модний салон Houte Couture.

Чи вийшло у Варвари цього разу побудувати гармонійні взаємини з обранцем? Ні. Чоловік був схильним до агресії, зловживав алкоголем і частенько залицявся до інших жінок... Паралельно з цим націоналізували салон Houte Couture – й модельєрці запропонували розшивати прапори для Червоної Армії... Звісно, це не схвалила Каринська. Відтак вона разом із дітьми втекла з СРСР – виїхала до Європи. Як їй це вдалося?

Варвара запропонувала наркому освіти Анатолію Луначарському організувати у Західній Європі дитячу виставку радянської вишивки. Для цього вона поверх унікальної колекції старовинної церковної вишивки XII-XIII ст., яку радянська влада збиралася знищити, пришила учнівські роботи із символіками СРСР. Далі українка сховала в капелюшок доньки фамільні діаманти, а в підкладку свого піджака – гроші, й доїхала з дітьми до Німеччини. Там на неї вже чекав Володимир Мамонтов, якому вдалося завчасно відправитися за кордон. Отож, спочатку родина мешкала у Берліні, потім – у Брюсселі та Парижі. У Франції Варвара відкрила ательє вишивки та виготовлення театрального костюма, після чого розірвала шлюб із чоловіком.

3. "Своя" у світі балету та в Голлівуді

У Парижі Каринська почала свій довгий шлях до висот балетної моди. Там вона співпрацювала з французьким художником-авангардистом Марком Шагалом, "Російським балетом Монте-Карло", а також із балетмейстером Джорджем Баланчиним, якого приємно дивував талант української модельєрки (той називав її "Шекспіром балетного костюма"). Замовлень у Варвари було чимало... Її ім'я ставили на один щабель із найвидатнішими кутюр'є того часу.

У 1939 році мисткиня з дітьми переїхала до США. Там, на Всесвітній виставці, працювала над оформленням експозицій легендарного іспанського художника, скульптора й гравера Сальвадора Далі. Опісля зустріла давнього приятеля Баланчина, який допоміг їй отримати місце в Школі американського балету... Незабаром Варвара стала головним стилістом New York City Ballet, й почала створювати образи для танцівниць і танцівників у балетних спектаклях.

"New York City Ballet я віддала своє серце", – сказала вона в одному з інтерв'ю. І, судячи з приголомшливого успіху, її творчим ідеям і задумам справді не було кінця: напис Karinska на поясі вбрань для артистів означав якість на рівні з Cartier, Teuscher та Rolls Royce. Тоді як балетмейстери надавали американському танцю власну лінію та витончену елегантність, Каринська згладжувала цю лінію й посилювала цю елегантність.

Паралельно з цим Варвара створювала образи для різних танцювальних колективів, мюзиклів на Бродвеї та голлівудських фільмів. У її вбраннях знімалися такі легендарні кінозірки як Марлен Дітріх, Гарі Купер, Полетт Годар, Вів'єн Лі, Елізабет Тейлор та Інґрід Берґман.

4. Винахід, актуальний поза часом

За все життя Варвара Каринська зшила понад 9 тисяч вбрань! Та найбільш вражаючим її творінням стала так звана Powder Puff Tutu – балетна пачка, що назавжди змінила образ артиста балету й сьогодні є у всьому світі загальноприйнятою. Раніше танцівники носили пачки, подібні на парасольки зі спицями, які додавали великого навантаження на корпус, а також впливали на свободу й пластику рухів. Під час алегро та стрибків на сцені такий каркас часто завдавав болю партнерам танцівниць...

Що вигадала українка? М'яку багатошарову спідницю з цупкого тюлю, яка максимально відкриває ноги танцівниць і чарівно тріпотить при кожному їхньому русі. Каринська досконало знала особливості фактур та кольорів тканин: те, як вони відбиватимуться у світлі театральних софітів. Отож, зшивала докупи шари тюлю та добирала відтінки так, аби з глядацької зали пачка виглядала більш пишною і водночас невагомою. Крім того, Варвара часто декорувала низ спідниць власноруч вигаптуваними квітами. Вона розуміла, що глядач не побачить флористичні елементи, але балерині буде приємно.

5. Її костюми врятували фільм

У 1948 році 62-літня Варвара Каринська за дизайн костюмів для фільму "Жанна д'Арк" (США) була удостоєна найвищої кінопремії – "Оскар". Відомо, що за цей проєкт вона взялася без ентузіазму. Чому? По-перше, харків'янці здавалося, що стрічка, бюджет якої складав колосальну суму на ті часи – 200 тисяч доларів, приречена на провал: її задум з'явився невдовзі після гучної прем'єри картини Лоуренса Олів'є "Генріх V". По-друге, навколо виконавиці головної ролі виник скандал: світ дізнався про зраду Інґрід Берґман, тож глядачі навряд були готові приймати розпусну акторку в ролі святої Орлеанської Діви.

Зрештою, попри сумніви, Варвара все ж погодилася відповідати за дизайн костюмів стрічки. Спочатку вона повикидала червоні шовкові сукні екранної Жанни д'Арк. Аргументувала це тим, що бідняки не носять подібні фактури. Аби створити максимально відповідні для тієї епохи костюми, кутюр'є занурилася в історію. Вона перечитала чимало книг і навіть відвідала Францію, Батьківщину Жанни, аби якнайкраще зрозуміти, якою була легендарна історична постать...

Далі Каринська разом із помічницями вручну зшила вбрання для головних героїв та масовки. Коли ж актори зодягнули ці шедеври, по-новому переосмислили своїх персонажів. У результаті стрічка отримала 9 "Оскарів", серед яких була одна статуетка для дизайнерки. Додамо, що в 1952 році Варвару номінували на "Оскар" за костюми до фільму-балету "Ганс Крістіан Андерсен" режисера Чарльза Відора.

Раніше OBOZ.UA писав про те, що фільм "20 днів у Маріуполі" приніс Україні не перший "Оскар".У мережі нагадали про дворазового переможця премії з Криму.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!