Блог | Моніторинг кримінального провадження по справі "Роттердам+"
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
З кінця серпня по кінець вересня 2026 року відбулось декілька засідань суду у справі Роттердам+. Основним предметом судового засідання було продовження дослідження доказів сторони обвинувачення.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR зазначає що під час моніторингу цього кримінального провадження окремої уваги потребує використання стороною обвинувачення публікацій у засобі масової інформації як матеріалу, що, за позицією прокурора, може підтверджувати окремі обставини, пов’язані з обґрунтуванням формули "Роттердам+". Доказове значення такого матеріалу потребує оцінки з урахуванням його авторства, змісту, мети поширення, часу оприлюднення, економічного контексту та безпосереднього зв’язку з конкретними обставинами, що становлять предмет доказування. Наявність публічної позиції може набувати доказового значення лише за умови встановлення її релевантності та змістового зв’язку з інкримінованими діями. Відповідно, суттєвим для оцінки справедливості провадження буде те, чи перевірить суд аргументацію обвинувачення щодо такого зв’язку та чи отримає захист реальну можливість надати власне тлумачення відповідного матеріалу й оспорити його доказове значення.
Крім того, сторона захисту звернулася до суду з питанням щодо того, коли їй буде надано можливість висловити свою позицію стосовно доказів, поданих стороною обвинувачення. Захист звернув увагу на те, що раніше суд зазначав про надання такої можливості після завершення визначеного ним етапу долучення доказів сторони обвинувачення, який, на переконання сторони захисту, на цей момент уже завершено.
У відповідь суд зазначив, що у зв’язку зі скасуванням двох запланованих судових засідань через розгляд заяви про відвід, а також з огляду на те, що протягом серпня відбулося лише два судові засідання, раніше визначені порядок і графік розгляду справи були скориговані. Водночас суд наголосив, що після остаточного визначення подальшого порядку здійснення судового розгляду стороні захисту буде надано можливість висловити свою позицію щодо доказів, поданих стороною обвинувачення.
Варто додати що під час дослідження доказів сторони обвинувачення стороні захисту має бути забезпечена реальна та ефективна можливість висловлювати заперечення, ставити під сумнів належність, допустимість і достовірність відповідних матеріалів, а також наводити власні аргументи щодо їх доказового значення. Тому окремої оцінки потребує повідомлене судом коригування раніше визначеного порядку розгляду справи та його можливий вплив на обсяг і своєчасність реалізації стороною захисту відповідних процесуальних прав. Особливого значення в цьому контексті набуває пояснення суду, що зміна раніше визначеного порядку пов’язана, серед іншого, зі скасуванням двох запланованих судових засідань у зв’язку з розглядом заяви про відвід. Експерти моніторингової місії IAC ISHR наголошують, що використання стороною захисту передбачених законом процесуальних механізмів, включно із заявленням відводу, не може мати наслідком фактичне покладення на неї негативних процесуальних наслідків у вигляді звуження, відкладення або іншого обмеження можливостей реалізації права на захист. Якщо необхідність компенсувати процесуальний час, витрачений на розгляд заяви про відвід, призводить до скорочення процесуальних можливостей захисту порівняно з раніше визначеним порядком, така організація судового розгляду може мати ознаки порушення принципів змагальності та рівності сторін, гарантованих статтею 6 ЄКПЛ.
Забезпечення розгляду кримінального провадження упродовж розумного строку є однією з гарантій статті 6 Конвенції. Водночас дотримання цієї вимоги не може досягатися шляхом звуження інших гарантій справедливого судового розгляду. Процесуальна економія та необхідність дотримання графіка судових засідань не повинні позбавляти сторону захисту достатньої та своєчасної можливості реагувати на докази обвинувачення, оспорювати їх та доводити до суду власну позицію до формування судом висновків щодо відповідних матеріалів. Зазначене набуває додаткового значення з огляду на те, що під час моніторингу цього кримінального провадження сторона захисту неодноразово звертала увагу на можливі суперечності між окремими доказами сторони обвинувачення, а також ставила під сумнів належність, походження та достовірність окремих матеріалів (див. моніторингові звіти від 25 і 29 травня, 2 і 3 червня, 15, 17 та 21 липня 2026 року). Коли сторона захисту посилається на конкретні обставини, здатні поставити під сумнів повноту, послідовність або надійність доказових матеріалів, такі заперечення потребують належної перевірки та мотивованої судової оцінки. До моменту перевірки та усунення відповідних сумнівів експерти моніторингової місії IAC ISHR розглядають такі матеріали як такі, що мають ознаки "сумнівних доказів".
Порядок, у якому стороні захисту надається можливість реагувати на докази обвинувачення, має оцінюватися також крізь призму принципів змагальності та рівності сторін. Вирішальним у цьому аспекті є не лише формальне збереження можливості висловитися щодо доказів на певному наступному етапі провадження, а практична ефективність такого права: захист повинен мати достатню та своєчасну можливість представити свої заперечення таким чином, щоб вони могли бути реально враховані судом при оцінці відповідних доказів. ЄСПЛ визначає принципи змагальності та рівності сторін як фундаментальні складові справедливого судового розгляду. Кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою позицію в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з процесуальним опонентом (UAB Ambercore DC and UAB Arcus Novus v. Lithuania, п. 107). Відповідно, процесуальна процедура, за якої сторона обвинувачення послідовно представляє та інтерпретує докази, тоді як можливість захисту повноцінно реагувати на них відкладається на невизначений подальший етап, потребує особливої уваги з погляду збереження справедливого процесуального балансу.
З огляду на викладене експерти моніторингової місії IAC ISHR доходять висновку про наявність у межах цього кримінального провадження обставин, які можуть створювати ризики для належного забезпечення гарантій статті 6 ЄКПЛ.
