Українцям порадили, як зберегти обличчя міст

9,0 т.
Українцям порадили, як зберегти обличчя міст

Питання про особливості охорони і збереження культурної спадщини в своєму блозі наOBOZREVATELпідняв віце-президент Конфедерації будівельників України Дмитро Ісаєнко.

На необхідність внесення змін до законодавства в сфері охорони пам'яток культурної спадщини спрямований законопроект (реєстраційний N 8202), прийнятий парламентом в першому читанні.

Як пише Дмитро Ісаєнко, його мета - підвищити відповідальність тих, хто раніше внаслідок тих чи інших обставин став власником пам'ятки архітектури, а зараз утримує його в неналежному стані.

"Ці власники, - зазначає Ісаєнко, - як правило, відмовляються вкладати гроші в утримання пам'яток архітектури, вважаючи, що прибутковість таких будівель вкрай низька, а тому перед ними іноді навіть стоїть завдання ліквідувати будівлю пам'ятника архітектури і, наприклад, побудувати новий багатоповерховий комерційний об'єкт. Найстрашніше, що через бажання отримати максимальний прибуток місто, селище або село може втратити найважливішу складову свого історичного вигляду".

Відео дня

При цьому ефективних правових інструментів, які могли б вплинути на вирішення цієї проблеми, до теперішнього часу не було.

"Зазначений законопроект передбачає можливість примусового викупу будівлі державним органом або органом місцевого самоврядування при порушенні правил експлуатації об'єктів культурної спадщини, - уточнює експерт. - Фактично органам влади надаються додаткові важелі впливу на недобросовісних власників вищезазначених об'єктів. Також пропонується збільшити розмір штрафів за халатне ставлення і доведення пам'яток архітектури до стану руйнації. І що найголовніше, законопроект передбачає застосування кримінальної відповідальності у вигляді обмеження волі від 3-х до 6 років за нанесення шкоди і знищення об'єкта культурної спадщини".

Також, за словами Дмитра Ісаєнка, цей законопроект пропонує поставити нововиявлені пам'ятки в один ряд з пам'ятниками місцевого та національного значення. Відповідальність за неналежне поводження з такими об'єктами передбачається така ж, як для пам'ятників, занесених до державних або місцевих реєстрів.

Він наводить приклад знаменитого "Будинку зі зміями і каштанами" на вулиці Велика Житомирська в Києві - пам'ятник культурної спадщини перебуває в жалюгідному стані. Активісти обурюються - архітектурний шедевр Гната Ледоховського доведений до критично аварійного стану. Ліпнина на фасаді практично зруйнована, стіни вкрилися тріщинами, а підвал руйнується через систематичні замочування. І найголовніше, що ніхто не поніс за це покарання.

"На жаль, питання захисту пам'яток культурної спадщини є не єдиним, на яке варто звернути увагу, - доповнює Дмитро Ісаєнко. - Масштабна проблема української столиці і багатьох інших міст - об'єкти незавершеного будівництва, які псують їх історичний вигляд".

За скромними підрахунками, в Києві налічується понад 200 проблемних об'єктів незавершеного будівництва. Причини призупинення будівництва можуть бути самими різними, починаючи від недостатнього фінансування і технічних проблем і закінчуючи рейдерським захопленням і відкриттям кримінальних справ.

Віце-президент Конфедерації будівельників України розповів, як у другій половині 90-х років держава зайнялося питанням приватизації об'єктів незавершеного будівництва. Тоді їх в країні налічувалося кілька десятків тисяч. На рівні закону було прийнято рішення про те, що об'єкти, які були побудовані ще за радянських часів, повинні бути виставлені на продаж за ціною, що дорівнює вкладеним коштам, поділеній на 100 тисяч. Тобто якщо в будівлю було вкладено 1 мільйон рублів, то воно виставлялося на продаж за 10 гривень. У Європі після розвалу комуністичної системи саме таким чином почали вчиняти з об'єктами незавершеного будівництва, виставляючи на продаж об'єкт за один євро.

В Україні більшість будівель, які були придбані таким способом, благополучно добудували. Але цілий ряд об'єктів виявилися приватизованими,проте власники жодних робіт з їх завершення виконувати не бажали. Вони перетримували їх у себе в надії перепродати дорожче.

"Тоді ж, в 90-і, - пише Ісаєнко, - був запропонований законопроект, який пропонував механізм завершення розпочатих будівництвом і приватизованих об'єктів. Наприклад, на земельну ділянку, на якій був розташований "недобуд", пропонувалося встановити прогресивний податок, якщо власник такого будинку не приводив його в належний стан в термін, визначений договором. Крім того, він був зобов'язаний виставити об'єкт на аукціон за тією ж ціною, за якою його придбав. На жаль, для прийняття цього законопроекту свого часу не вистачило всього двох голосів парламентаріїв. Думаю, що до цього питання потрібно обов'язково повернутися".

Як писавOBOZREVATEL, раніше Дмитро Ісаєнко подав ідеї, як вирішити проблеми з розв'язками Києва та підвищити якість транспортної системи столиці.