Відео дня
Наших більше, ніж місцевих, українська мова – офіційна: де на іншому кінці планети є "маленька Україна"
Звичка мігрантів компактно селитись на чужині породила явище "маленьких країн" всередині далеких територій. Так за тисячі кілометрів від Києва, Львова, Харкова чи Одеси, на протилежному кінці світу з’явилась "маленька Україна", на вулицях якої можна почути нашу мову, в кафе замовити борщ, а на Різдво послухати колядки.
Як пише "Главред", це дивовижне місце знаходиться в Бразилії і має назву Прудентополіс. За статистикою, вихідців з України тут більше, ніж місцевого населення. І переселенці ретельно оберігають традиції свого народу. Вони настільки трепетно ставляться до свого коріння, що кілька років тому домоглися для української мови статусу другої офіційної мови міста поруч із португальською – державною мовою Бразилії.
Муніципалітет Прудентополіс знаходиться в штаті Парана на півдні Бразилії. Свою назву воно отримало на честь президента Пруденте де Мораїша. Тутешня українська громада вважається найбільшою за межами України. За словами тревел-блогера Сержа Бузо, приблизно 75% жителів тут мають українське походження.
Перші переселенці з України, в основному із західних її регіонів, дісталася Бразилії наприкінці XIX століття, коли Австро-Угорщина переживала серйозні економічні труднощі. Вихідці з Галичини шукали можливість кращого життя й вирушали до Південної Америки. Бразильська влада тоді надавала приїжджим землю для освоєння, тож тисячі українських сімей оселилися саме в цьому регіоні, сформувавши компактну спільноту.
Приблизно з 1885 року на території сучасного Прудентополіса проживало близько 1500 українських родин – загалом майже 8 тисяч осіб. Сьогодні на цьому місці знаходиться район, що має назву Нова Галичина. Вона нагадує про походження перших поселенців. Офіційно місто було засноване у 1894 році, українці переїздили сюди до середини 1920-х років.
Друга хвиля міграції до Бразилії розпочалася у 1946 році, після завершення Другої світової війни. Тоді до країни прибули понад 200 тисяч українців, серед яких були колишні остарбайтери, військовополонені та політичні емігранти.
В основному українські переселенці починали займатися тут сільським господарством: обробляли землю, вирощували пшеницю, відкривали млини та підприємства з виробництва борошна. Проте частина з них була задіяна і у промисловому секторі.
Сьогодні в Прудентополісі мешкає близько 50 тисяч людей, понад 70% з них мають українське коріння. Місто вважають неофіційним центром української діаспори в Бразилії. Українська мова тут має статус офіційної мови муніципалітету.
У місті діє греко-католицька церква Святого Йосафата, де служби проводять українською. Понад шість десятиліть працює братство "Українські козаки", функціонують ансамбль народного танцю "Веселка" та капела бандуристів "Соловейко".
Бережуть тутешні переселенці також традиційні українські ремесла. Так у Прудентополісі можна придбати виготовлені місцевими майстрами вишиванки, керамічні вироби, ляльки-мотанки та писанки. Один із місцевих жителів навіть зробив писанкарство своєю професією. Він створює до десяти писанок щодня.
У місті також працює "Музей тисячоліття", присвячений українській історії та культурі. В окремих школах навчання частково ведеться українською мовою. У багатьох родинах готують традиційні для України страви – борщ, вареники, голубці, сало, холодець, кутю та домашні ковбаси.
Щодо української мови, то офіційного статусу в Прудентополісі вона набула 5 жовтня 2021 року після ухвалення відповідного закону міською радою. Депутати наголосили на її особливому значенні для громади, адже в місті виходять друковані видання українською, проводяться релігійні обряди та працюють україномовні радіопрограми.
Раніше OBOZ.UA розповідав, яке місто отримало назву "французька Венеція" і чому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.