Блог | Зупинити цинічний флешмоб злісних порушників Конституції України!
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Розпочався святково-пафосний марафон посадовців та дрібного чиновництва з нагоди 30-річчя ухвалення Конституції незалежної України. У цьому флешмобі перед веде депутатський корпус ВРУ, чиновники на місцях та науковці різноманітних державних академій та інститутів. Ну якщо місцеву владу може виправдати бажання виконати офіційний план святкування, академіків всіх академій – необхідністю щорічного наукового звіту, то з Верховною Радою біда бідою.
Нагадаю, що в Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний суд України, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, здійснює офіційне тлумачення Основного Закону.
Так от, з грудня 2020 року, коли був підписаний Указ про відсторонення Голови КСУ Тупицького, до сьогодні в ньому немає повноважного Голови. Ще раз наголошую, в Україні 5 з половиною років ВІДСУТНІЙ легітимний керівник КСУ.
Сергій Головатий був в.о. Голови КСУ з грудня 2020 по травень 2024.
Олександр Петришин у статусі в.о. Голови ВСУ з січня 2025 року. (Нинішній тимчасовий голова КСУ – це окрема сумна історія правосвідомості та правової культури нинішньої влади. Нагадаю лише, що він автор наукового висновку про можливість Кучмі обиратися на 3 термін, як нібито другий, спираючись на конституційний досвід РФ, зокрема конституції Татарстану та Республіки Саха (Якутія).)
Щодо БЛОКУВАННЯ діяльності КСУ – окрема тема.
З січня до червня 2025 року в КСУ було 11 суддів. Нагадаю, що конституційний склад КСУ – 18 суддів, кворум для рішень Великої палати суду – 12 осіб.
Нині в КСУ – 13 суддів, що фактично унеможливлює розгляд найбільш резонансних конституційних звернень. Це й багаторічне очікування на рішення КСУ щодо продажі землі с/г призначення, єдине громадянство тощо.
Далі більше – в Україні з 19 листопада 2025 року відсутній повноважний міністр юстиції, а й досі керує в.о.
В той же час, ВРУ досі НЕ УЗАКОНИЛА конституційно передбачені інститути парламентської більшості та опозиції, місцевого референдуму, суду присяжних…
Зате очільники і депутати ВРУ в Україні та особливо закордоном славлять нашу Конституцію та себе рідних у ній.
Якщо йдеться про системне ігнорування та порушення Основного Закону, то урядовці та депутати тут теж лідери.
Чого варті лише "рехформаторські ідеї" в сфері освіти та охорони здоровʼя. Чиновники МОН і ВРУ з нинішнього навчального року фактично відмінила припис статті 53 про ОБОВʼЯЗКОВІСТЬ і ДОСТУПНІСТЬ повної загальної середньої освіти в Україні. А чиновники МОЗ та місцева влада щодня порушують вимогу статті 49 про заборону скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоровʼя…
Не меншим цинізмом є пафосна активність деяких депутатів ВРУ 2 скликання, які життя віддавали за Кучмівський авторитарний проєкт Конституції та вимагали підтримати незаконний референдум щодо неї, а нині згадують, як тяжко несли колоду з нинішньої демократичною Конституцію.
Принагідно нагадаю, що наша команда Фонду "Українська перспектива" брала активну громадську та експертну участь у конституційній дискусії. Ми випустили цілу низку експертних оцінок тисячними накладами та організували численні круглі столи та обговорення з метою НЕДОПУЩЕННЯ ухвалення РОСІЙСЬКОЇ кальки Конституції України. Я ж у свою чергу автор першого в Україні видання "Історія Української Конституції", яке було в доопрацьованій версії перевидано в цьому році Національною академією СБУ.
Отож, якщо йдеться про адекватне і правильне пошанування нашої Конституції з нагоди її 30-річчя, то необхідно:
– ВИМАГАТИ від влади неухильного дотримання Основного закону;
– ГОТУВАТИ потрібні зміни для її удосконалення;
– ШАНУВАТИ тих, хто причетний до її ухвалення, а не тих, хто з Кучмою-Табачником боровся проти неї.
І не забуваємо, що НАЙКРАЩА Конституція – це та, яку ЗНАЮТЬ, ШАНУЮТЬ і ДОТРИМУЮТЬСЯ всі: від президента до кожного громадянина.
