Законопроєкт про лобіювання не виведе лобістів із тіні, його потрібно допрацювати – ЗМІ
Цього тижня у Верховній Раді планують розглянути у другому читанні законопроєкт про лобізм, який було ухвалено у січні. Але проти проєкту у нинішній редакції виступили понад 250 НГО з усієї країни – тому що він посилює тиск на громадськість, але водночас жодним чином не стимулює вихід лобістів "із тіні".
Про це йдеться у матеріалі NV.
Проєктом передбачається, що антикорупційне агентство НАЗК набуває нових повноважень, як оператор реєстру лобістів, та стає своєрідним наглядачем за дотриманням правил доброчесного лобіювання. Але проти цього виступили Transparency International Ukraine, Громадянська мережа ОПОРА, Фундація DEJURE, Міжнародний фонд "Відродження" та навіть скаутська організація Пласт. У спільному зверненні вони заявили, що консультації НАЗК з громадським сектором проводилися лише формально, а більшість зауважень Ради Європи щодо проєкту закону від НАЗК не врахували.
"Сотні тисяч громадських об'єднань були б змушені реєструватися перед тим, як вносити будь-які пропозиції органам влади", – пояснив NV Бізнес Максим Лациба, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД).
У регіонах це може призвести до крайнощів, коли місцеві еліти використовували б цей закон як стіну, аби відгородитися від громадських об'єднань та ухвалювати будь-які рішення всупереч інтересам громади, вказує видання.
"Крім того, громадські об'єднання наголосили: поряд зі спробами запровадити реєстр НГО, для самих представників влади не передбачені жодні санкції за неповідомлення про комунікацію з лобістами. Адже європараламентарі та міністри країн ЄС декларують зустрічі з лобістами, останні роблять так само. Такого принципу в українській редакції закону про лобіювання немає", – вказує NV.
Ухвалений у такому вигляді закон не здатен вивести лобістів з тіні, впевнені опитані виданням експерти, бо представники влади не бажають надавати спеціальні інструменти, задля яких лобісти захочуть добровільно зареєструвати свій статус. А це – отримання інформації про розробку нормативно-правого акту, запрошення на профільні наради або зустрічі з представниками органів влади.
"До першого читання подали 1,3 тис правок, і велика частина з них мала на меті подальший утиск громадських організацій. Водночас, пропозиції уряду та НАЗК не регулюють діяльність тіньових лобістів. Наприклад, численних радників Офісу президента", – резюмує видання.