Ле Пен і "Національне об’єднання" Франції різко виступили проти Москви: у Кремлі звинуватили їх у "русофобії"


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
У Франції фактично почалась передвиборча кампанія до президентських перегонів, перший тур яких призначено на 18 квітня 2027 року. Особливого драматизму кампанія набуває з огляду на те, що чинний президент Еммануель Макрон вже провів на посаді два терміни й балотуватись не може. Відтак, одним із фаворитів перегонів є політична сила "Національне об’єднання" ("Національний фронт" до 2018 р.), яку очолює Марін Ле Пен, яка займала друге місце на виборах 2017 і 2022 року, і тільки в липні цього року був пом’якшений судовий вирок, який досі не дозволяв їй балотуватись особисто.
Відтак, варто звернути особливу увагу на "Національне об’єднання" як можливого переможця та його політику щодо України, яка завжди була доволі негативною. Однак, нещодавно голова фракції Жордан Барделла заявив що Франція не покине Україну, навіть у разі перемоги Ле Пен та їхньої політичної сили. Також він додав, що не заперечує необхідність підтримки України, але хоче, щоб вона була "прагматичною", а не "благодійністю".
У "Національному фронті" з’явилось прогресивне крило, яке дистанціюється від Росії
До пом’якшення вироку Марін Ле Пен саме Жордан Барделла був основним кандидатом від "Національного об’єднання", а зараз він розглядається як основний претендент на прем’єрство в майбутньому. При цьому, заява про підтримку України різко контрастує з словами інших його колег по партії.
Так, віцепрезидент, "Національного об’єднання" Луї Аліо нещодавно заявляв, що у разі перемоги його політична сила може припинити підтримку України.
Тому можна зробити висновок, що у "Національному об'єднанні" є дві течії – стара проросійська та молода прагматична на чолі з Барделлою, який розглядає зміну підходу до допомоги Україні, адже за той час, поки тривав судовий розгляд справи Ле Пен, довкола Барделли сформувалась "молода" прогресивна команда. Також це може бути спробою залучити до підтримки виборців, які виступають за допомогу Україні, щоб оновити та розширити електоральну базу.
Власне, Барделла повторив думку, яка вже лунала від уряду Макрона – Україна мала б гарантувати, що фінансова допомога, яку вона отримує від Франції та інших європейських країн, використовуватиметься виключно для закупівлі обладнання в оборонній промисловості тих європейських країн, які надають підтримку.
Ле Пен і Барделла висловили жорстку позицію щодо дій Росії
Крім того, 19 вересня Ле Пен і Барделла, лідери "Національного об’єднання", опублікували заяву із доволі жорсткою позицією до нинішних дій Росії, спрямованих на дестабілізацію європейської безпеки. Зокрема, вони стверджують, що "Росія не може розраховувати на те, щоб прямо чи опосередковано диктувати політику Франції за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску. Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні".
Ця заява пролунала після зустрічі в Єлисейському палаці, яка мала на меті поінформувати політичні сили Франції про геополітичні кризи, з якими стикається країна. Французькі лідери заявили, що рішуче засуджують рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які досі працюють у Росії, таких як Nestlé та Auchan – "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права наших компаній".
Вони також заявили, що "підтримують усі заходи, необхідні для зміцнення безпеки нашої стратегічної інфраструктури", після того, як президент Франції Емманюель Макрон у п’ятницю, 18 вересня, оголосив, що доручив уряду підготувати план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних атак.
Кремль відреагував істерикою, назвавши заяву Ле Пен "русофобською"
Визнаючи значне "погіршення ситуації з безпекою" в Європі, про що повідомили політичним силам, Марін Ле Пен та Жордан Барделла заявляють, що "Франція не може залишити безкарними будь-які ворожі дії, здійснені на її території, проти її інфраструктури, її стратегічних інтересів або її народу". Варто відзначити, що ця заява Ле Пен, яку традиційно вважали доволі проросійською політикинею, викликала бурхливу реакцію в Росії – експрезидент Дмитро Мєдвєдєв назвав політсилу Ле Пен "типовою європейською партією, яка підтримує русофобію й допомагає керівництву України".
З огляду на позитивні зміни щодо України навіть у партії Ле Пен, можна констатувати, що запит виборців на підтримку нашої країни залишається доволі високим у країнах Європи, в тому числі й у Франції. Тому в передвиборчій кампанії навіть проросійські політики змушені корегувати свої позиції та шукати компроміси, що демонструють останні заяви Ле Пен і Барделли.
Загалом, країни Європи, які з 2022 року розпочали підтримувати України, не зупинили допомогу повністю навіть із приходом її противників, як це сталось у Словаччині та Чехії. Крім того, у чималій кількості країн ЄС за 5 років відбулись зміни урядів, президентів, правлячих партій, але вони зберегли підтримку України. Єдиним виключенням із країн-членів НАТО можна назвати Угорщину, яка за часів Віктора Орбана офіційно відмовилась від допомоги України, а прихід до влади Петера Мадяра жодним чином не змінив цієї тенденції.











