У Росії стартували "вибори" до Держдуми: The Guardian розкрив, що найбільше лякає росіян

У Росії розпочалися так звані "вибори" до Державної думи РФ. Правляча партія російського диктатора Володимира Путіна готується легітимізувати владу у російському парламенті, яку утримує вже майже чверть сторіччя.

Росіян тим часом більше цікавлять не вибори, а те, що відбудеться після них: у найближче майбутнє російське населення дивиться з острахом. Про це пише The Guardian.

"Вибори" без вибору

Видання констатує: на виборчі дільниці 18-20 вересня росіяни йтимуть, щоб "обрати" новий склад Держдуми РФ в умовах, коли голосування жорстко контролюється, можливі конкуренти "Єдиної Росії" заздалегідь "зачищені", а сумнівів щодо того, хто ж "переможе" на цих "виборах", немає ні в кого.

"Очікується, що партія Володимира Путіна "Єдина Росія" зміцнить свою владу в парламенті, яку вона утримувала протягом 23 років, разом із кількома номінально опозиційними партіями, які надійно голосують разом з Кремлем з важливих питань. Триденне голосування розпочинається в п'ятницю, а результати очікуються після закриття виборчих дільниць у неділю", – йдеться у матеріалі.

Результати виборчої вистави абсолютно передбачувані. І хоча це вже другі "вибори" після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, цього разу росіяни вже відчувають вплив розв'язаної Росією війни у своєму повсякденному житті.

Упродовж всього літа рої українських дронів били по НПЗ, військових заводах та логістичних центрах по всій території РФ. І навіть контрольовані Кремлем соціологічні установи констатують: росіян все більше непокоїть, що чекає на них далі за умови продовження війни.

"На цьому тлі Кремль ще більше посилив свою хватку", – пише The Guardian.

Розпочав путінський режим із "зачистки" можливих конкурентів. У серпні російська влада заборонила брати участь у виборах російській ліберальній партії "Яблуко" – єдиній політсилі в РФ, що публічно виступала за завершення війни.

У бюлетенях лишили кілька контрольованих Кремлем партій, які називають себе "системною опозицією" і чия опозиційність полягає у дозволеній критиці влади у незначних питаннях, тоді як у важливому вони солідаризуються з "Єдиною Росією".

"Роками вони служили політичним запобіжним клапаном, даючи виборцям можливість висловити своє невдоволення, не створюючи серйозної загрози домінуванню правлячої партії. Але навіть за погіршеними стандартами російської політики ці парламентські кампанії були разюче безжиттєвими", – констатує The Guardian.

У реальному передвиборчому процесі кандидати намагаються привернути до себе якомога більше уваги та електоральних симпатій. Але не у Росії в 2026-му.

"На більшості виборів кандидати змагаються за увагу. У Росії цього року багато хто робить навпаки. Ніхто не хоче потрапляти в центр уваги чи обговорювати щось делікатне", – констатувала засновниця незалежного інформаційного бюлетеня "Власть", політична аналітикиня Фаріда Рустамова.

За її словами, більшість кандидатів "майже взагалі не проводили передвиборчу кампанію".

Телевізійні дебати часом проходили у напівпорожніх студіях, оскільки політики не з'являлися.

Передвиборчі відео "Єдиної Росії" значною мірою спиралися на низькобюджетний штучний інтелект, з малою кількістю запам'ятовуваних гасел чи обіцянок. Жодна з партій не наважилася відповісти на питання щодо війни, які все більше турбують росіян.

"Кремль навмисно тримає вибори в тіні, оскільки більший інтерес не піде їм на користь. Вони не хочуть обговорювати складні питання і просто хочуть якомога швидше вирішити це", – сказав близький до Кремля співрозмовник The Guardian, що попросив про збереження анонімності.

За словами Рустамової, Москва сподівалася, що зможе знизити явку серед незадоволених та незалежних виборців, і водночас забезпечить своїм прихильникам можливість дійти до виборчих дільниць.

Виключення "Яблука" відбувалося за тією ж логікою.

Декілька спостерігачів вважають, що спочатку чиновники очікували, що партія отримає незначний результат, що демонструвало б, наскільки мало підтримки залишалося для відверто антивоєнної платформи. Але коли опитування натомість показали зростання підтримки партії, влада виключила її з бюлетеня, щоб не ризикувати отримати непередбачуваний результат.

Володимир Гельман, професор російської політології в Гельсінському університеті, сказав, що ще однією метою виборів було забезпечити Кремль постійним джерелом легітимності та посилити враження, що за політичною системою та війною існує широка громадська згода.

"Навіть попри те, що ці вибори не є ні вільними, ні чесними, вони все одно є єдиним джерелом легітимності", – сказав він.

Заяви Путіна напередодні "голосування"

У телевізійному зверненні перед голосуванням цього тижня Путін прямо пов'язав участь у виборах з війною в Україні, представивши голосування як демонстрацію єдності перед обличчям зовнішнього тиску.

"Ваш вибір і ваша воля ще раз продемонструють, що мільйони людей стоять за нашими солдатами, що ми – єдиний народ, об’єднаний спільними цінностями, історичною пам’яттю та любов’ю до нашої батьківщини", – сказав Путін.

Сам Путін забезпечив собі ще один шестирічний термін на президентських виборах 2024 року , при цьому справжня опозиція не була допущена до голосування, що продовжило його правління щонайменше до 2030 року.

Росіяни з острахом чекають, що буде далі

Для багатьох росіян вибори важливі не через їх результат, а через те, що відбудеться після них.

Оскільки навіть обіцянки високих  виплат не допомагають вже набирати достатньо новобранців, а успіхи окупантів на полі нині – більш ніж скромні, у Росії ширилися чутки про чергову масштабну мобілізацію. Розпочатися вона може якраз після виборів, адже Кремль матиме більше можливостей для непопулярних кроків, яких перед голосуванням уникав.

Страх перед мобілізцією вже  спонукав деяких молодих чоловіків покинути країну, сподіваючись перечекати її за кордоном.

Близький до Кремля співрозмовник видання заявив, що кілька його друзів відправили своїх синів за кордон останніми тижнями, що, на думку джерела, свідчить про те, що навіть серед тих, хто має доступ до системи, мало хто впевнений у тому, що саме відбудеться  після голосування.

Путін намагався заспокоїти ці побоювання. Протягом останніх тижнів він двічі відкидав припущення про неминучу нову мобілізацію.

"Але цих запевнень було недостатньо для деяких чоловіків, зокрема для Дмитра, який минулого тижня прилетів до Єревана у Вірменії. "Я просто почекаю кілька тижнів після виборів", – сказав він, додавши, що вважає ризик нової мобілізації занадто високим, щоб його ігнорувати. "Подивимося, чи щось зміниться після голосування", – пише видання.

Як повідомляв OBOZ.UA, в  ISW проаналізувли,  який  "сигнал" дав Путін щодо війни в Україні під час заяв про "вибори" в Росії.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!