Відео дня
Схоже на те, що Трамп уже все вирішив щодо України та Росії. Інтерв’ю з Веселовським
На фоні збільшення тиску з боку адміністрації президента США Дональда Трампа на Україну в Саудівській Аравії 11-12 березня відбудеться українсько-американська двостороння зустріч, під час якої Україна намагатиметься переконати США відновити розвідувальну та військову підтримку. Зі свого боку американську делегацію найбільше цікавить питання – чи готова наша країна піти на поступки Росії для припинення війни.
На зустрічі з представниками США у Саудівській Аравії Україна запропонує "часткове припинення вогню, обмеження на удари БпЛА та ракетами, а також на бойові дії у Чорному морі.
Чи зможуть американська та українська сторони піти на зближення позицій і чи знайдуть порозуміння у стратегічних питання, наприклад, щодо відновлення допомоги, зважаючи на останні заяви Трампа, що з Росією йому легше домовитися, ніж з Україною, поки що сказати важко. На цьому фоні, як заявив диктатор РФ Володимир Путін, Росія не збирається нікому поступатися стосовно питань України.
Своїми думками щодо зустрічі України та США у Саудівській Аравії, а також чого чекати у найближчий час в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, представник України при ЄС у 2008-2010 роках Андрій Веселовський.
– Маємо першу серйозну офіційну зустріч переговорних делегацій України та США, які 11 березня розпочнуть свою роботу в Саудівській Аравії. Дональд Трамп заявив, що цього тижня стануться великі події для України та Росії. На ваш погляд, наскільки американська та українська сторони можуть піти на зближення позицій і в чому саме, зважаючи на останні заяви Трампа, що з Росією йому легше домовитися, ніж з Україною?
– Дуже багато факторів і з нашого боку, і з американського, і з російського. Ми знаємо, що в цей самий день, 11 березня, у Саудівській Аравії з'явиться і російська делегація. Схоже, що план американців полягає в тому, щоб спочатку вислухати українську делегацію, потім послухати російську, подумати, що вони беруть з тої частини, що з іншої. Потім укласти якийсь новий текст, який буде містити елементи і української, і російської частини. І нарешті, представити все це цим двом делегаціям або зразу, або через деякий час, через тиждень, два, і так далі. Це і буде той варіант, до якого нас схилятимуть і, можливо, росіян.
На сьогодні ми абсолютно не знаємо, на що готові піти росіяни. Зважаючи на їхні заяви, то ні на що. Враховуючи ситуацію в Курській області, де наші війська зараз у важкій ситуації і де їх або оточать, або вони змушені будуть вийти, то навіть така позиція може змінитися.
Щодо України, то її позиція значно погіршилася порівняно з тим, якою вона була до розмови в Овальному кабінеті. У нас була зброя, розвіддані, впевненість у Starlink, хоча зараз кажуть, що нібито їх не відключать, але ніколи не кажи "ніколи". І у нас була впевненість у тому, що європейці достатньо твердо, міцно, дружньо будуть нас підтримувати. Більшість з цих факторів зникли.
На сьогодні велика частина американських урядовців, законодавців, громадськості заявляє достатньо голосно, що дуже погано мати контакти, дружбу з агресором, з негідником, з вбивцею Путіним і для Сполучених Штатів – це сором. Чи може сьогодні громадська думка у США якимось чином змінити ситуацію? Пригальмувати може, змінити все те, що впроваджує Трамп і його команда, дуже важко. Таке можна буде уявити, якщо через два роки на виборах у Конгресі, зокрема в Палаті представників, демократи відвоюють більшість. Якщо ні, то ця політика Трампа щодо України, Росії та загалом світу тільки зміцниться і буде проводитися все далі. А це означає, що в Україні буде жити все складніше і складніше.
– Ви зазначили, що ми не знаємо багатьох факторів, особливо з американської сторони. Але, здається, один основний фактор, він відомий вже певний час – тиск Трампа на Україну, яка повинна погодитися на його бачення закінчення війни та мирну угоду або буде дуже "боляче" та власне вже є. Американці будуть і надалі продовжувати максимальний тиск на наші позиції? Чи якщо Трамп отримає певні поступки з боку українців, то все-таки можливий якийсь відкат негативу, відновлення допомоги, розвідданих? Чи американський президент буде знаходити інші якісь причини, щоб не відновити допомогу?
– На мій погляд, Трамп ніколи серйозно не вдумувався, хто такий президент України Володимир Зеленський і що таке власне Україна. Він має поверхові відомості про це, які йому передавали дивні люди, яких багато в цій так званій теперішній американській "контрреволюції". Він не знав глибоко причин і змісту дій української влади. Я вважаю, що в Овальному кабінеті сталася не сварка, а розуміння Трампом того факту, що в України є своя позиція, інтереси і президент, який, висловлюючи думку більшості, ці інтереси відстоює. І це його занепокоїло, я б сказав, здивувало та, звісно, роздратувало. Трамп зустрівся з тим, що він побачив, що Україна – суб'єкт, і він сказав, що я цей суб'єкт не залишу у спокою, я його зламаю. Адже логіка нинішньої політики Трампа в тому, якщо ми маємо справу з якоюсь державою, вона або підкоряється, або ми її знищуємо наскільки можна. Як варіант – Канада. Або ви приймаєте наші 25% мита, ми будемо вас називати 51 штатом, або ми будемо вас максимально давити. На щастя, Канада велика, у неї є друзі. А от з Україною значно легше. Ми дуже залежимо від США.
Дещо ставлення Трампа до України стримує той фактор, що Європа заметушилася, пообіцяла набагато збільшити допомогу, не кинути українців наодинці проти Путіна. Тому президент США буде зараз не "відрізати голову" Україні зразу, а буде це робити по "шматочках". Росія, яка сьогодні відчуває запах крові, буде максимально тиснути зі свого боку, щоб це пришвидшити, поки є можливість. Поки не розсердився Трамп на якісь їхні ті чи інші дії.
У Саудівській Аравії буде визначальним уміння наших переговорників заколисати американців, сповільнити це все, щоб дати можливість розкрутитися європейцям, якщо вони будуть розкручуватись. Тому що і тут в мене є деякі підозри. Багато оголошень про різного роду фінансування, плани дій, які компанії зобов'язуються виготовляти те чи інше обладнання для України чи для європейських потреб. Але все це має дещо хаотичний характер.
– Ви сказали, що росіяни можуть розсердити Трампа. Наскільки це реальний варіант? І чи він може реально натиснути на Москву, тому що зараз у це віриться важко, адже він вже який раз говорить майже одне й те саме – з Росією досить легко домовлятися, з Україною дуже важко.
– У мене також щодо цього є великі сумніви. Шанси на те, що росіяни погодяться на припинення бойових дій за нинішньої ситуації на фронті дуже малі, але звинуватять у зриві мирного процесу саме українців. Знайти підстави для звинувачення слабшої сторони дуже легко, і головне, що у Вашингтоні хотіли б саме такого. У цьому проблема. Настрій чи позиція у Сполучених Штатах сьогодні полягає в тому, що треба дати Росії максимальні можливості.
– Європейці, прем’єр-міністр Великої Британії Стармер чи президент Франції Макрон можуть певним чином змінити нинішню позицію США стосовно України?
– Ні, вони не можуть, адже не мають впливу на Вашингтон. Так, зараз вони активізувалися, створюють певні можливості у Європі. Дуже добре, що в Німеччині так обернулася ситуація, що майбутній канцлер Мерц став раптом завзятим "палієм війни", готовий приймати французьку ядерну зброю та робити інші досить різкі кроки щодо протидії Росії. Та все-таки європейська позиція щодо війни та миру в Україні для Трампа, на жаль, сьогодні не грає великої ролі.
– Тоді виходить, що Дональд Трамп щодо України та Росії для себе вже все вирішив. Тому що є кроки не тільки щодо примусу України до необхідного для нього та Путіна розвитку подій. Сьогодні є кроки стосовно повернення Росії, і не тільки у заявах, на кшталт, Росія велика та чудова країна. Наприклад, США наполягають на пом'якшенні формулювань G7 щодо РФ та готують план пом'якшення стелі цін на російську нафту. Американська сторона не хоче використовувати слово "санкції". Паралельно з цим Роберт Ейджі, президент Американської торгової палати, зазначає, що найближчим часом він представить доповідь для адміністрації президента із пропозиціями – які санкції та обмеження з РФ необхідно зняти першочергово.
– Трампу мріялося у душі, ще коли він проводив свою виборчу кампанію, як він знову здружиться з Путіним, Росією. При цьому зробити цю Російську Федерацію таким собі стримувальним фактором одночасно і для Китаю, і для Європи. Оце в нього така грандіозна ідея є. І він її пробує втілити в життя.
Помилкове в цій конструкції одне – РФ від Китаю нікуди не буде відходити. Американські компанії, які зараз готуються до повернення на російський ринок, стикаються з тим, що значна частина цього ринку вже куплена китайцями. А якщо ще до сьогодні і не куплена, то американцям точно не буде продана. У будь-який момент Китай може включити такі важелі, які не може включити Трамп щодо Москви.
Якщо Китай відчує, що його позиції в Росії серйозно слабшають, то ніяка фанатична упертість Путіна не врятує. Китай, повторюю, має такі важелі, яких не має Трамп, наприклад, 70% російського ринку повсякденних продуктів. Я вже не кажу про автомобілі, тепловози тощо. Скоро літаки будуть у Китаю купувати росіяни, бо ми знаємо стан їхньої власної авіаційної галузі, яка досить активно занепадає та втрачає технології.
Через пів року, рік, півтора Американська торгова палата побачить, що двері відчинені, але там, за тими дверима, їх ніхто активно не чекає і ділитися нічим особливо не збирається. Але за цей час Україна може значно просісти. У цьому проблема.
– Тобто Путін зараз фактично пропонує усе, що бажає Трамп, навіть рідкісноземельні копалини, тільки швидше зніміть санкції та віддайте в Україні те, що ми хочемо.
– Звичайно, американці не отримають майже нічого з того, про що зараз фантазує Трамп, але вже буде пізно. Це те, що ми бачили вже неодноразово щодо поновлення американо-російських відносин. Будучи державним секретарем, США Гілларі Клінтон пробувала зробити це з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим. Це було лише 7 років тому. І в 2011 році було відновлення відносин. І в 2000 році було відновлення відносин після нападу арабських терористів на Нью-Йорк. Все це було. І чим це все закінчилось? Російський ринок так і залишився закритим для Сполучених Штатів. Реальна співпраця США і Росії – ілюзії, які навряд збудуться і цього разу, але Трамп про це ще не знає.