Ракетний інцидент у Польщі або втрачені можливості НАТО

Вдень 16 листопада під час російської ракетної атаки по Україні відбулось падіння ракети або її частини на території Польщі, що спричинило смерть двох громадян цієї країни. Польський уряд зібрав термінове засідання комітету національної безпеки для з’ясування обставин інциденту. Резонансна подія викликала участь занепокоєння НАТО, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки, адже мова йшла про ймовірність атаки Польщі як члена Північноатлантичного альянсу. Розглядалися дві версії походження ракет, що впали на польській території, однак останні заяви офіційних осіб вказують на те, що це були українські зенітні ракети, якими сили ППО відбивали російську атаку.

Відео дня

Росія несе відповідальність за ракетний інцидент в Польщі

Відтак у заяві прессекретар Ради національної безпеки США зазначив, що повна відповідальність за інцидент все одно покладається на Російську Федерацію, дії якої призвели до настання цих трагічних наслідків: "Проте, якими б не були остаточні висновки, ясно, що врешті відповідальність за цей трагічний інцидент несе Росія, яка обстріляла Україну ракетами, спеціально призначеними для ураження цивільної інфраструктури. Україна мала і має право на самооборону".

Цю позицію також повністю підтримав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який заявив, що РФ несе повну відповідальність за атаки, а Альянс змушений розгорнути додаткові сили ППО на своєму східному фланзі. "Вчорашній вибух у Польщі стався, коли РФ запустила хвилю ракетних атак по Україні. Розслідування інциденту триває і ми повинні дочекатися завершення. Але ми не маємо жодних ознак того, що це була навмисна атака. І немає жодних ознак, що Росія готувала напад по території НАТО. І у нас немає даних про те, що Росія планує наступальні військові дії проти союзників НАТО. Це демонструє, що є небезпека, пов'язана з війною в Україні",

Захід продовжує уникати ескалації

Нажаль, на даний момент стає зрозумілим, що США і НАТО в черговий раз не використали шанс застосувати свої військово-політичні можливості проти злочинних дій Росії. Була висловлена чергова занепокоєність і озвучена необхідність посилити ППО України, що також є тривалим і не одномоментним процесом. Натомість НАТО могло б проголосити т.зв. "безракетну зону" в межах дальності дії свого ППО на кордонах з Україною. Будь-які ракети РФ мали б збиватись в цій зоні, що б дозволило Україні убезпечити велику кількість територій на заході країни та вивільнити свої сили ППО для захисту інших областей. Такі ініціативи висувають і окремі польські військові, зокрема щодо розміщення частин ППО Польщі на території західних областей України.

Однак НАТО і Сполучені Штати продовжують боягузливо "уникати ескалації", не розуміючи, що керівництво Росії сприймає тільки мову ультиматумів і погроз силою. Вже давно можна було збивати частину російських ракет над Україною, або в односторонньому порядку забезпечити силами НАТО морський коридор. Тоді Росії довелось би пояснювати світові необхідність обстрілу кораблів із зерном для країн, що його потребують, або необхідність ракетних атак цивільної інфраструктури України.

Нажаль, Захід досі занадто серйозно сприймає можливості російської армії – із всіх компонентів їх сухопутні сили нездатні перемогти навіть недостатньо озброєну українську армію, повітряні сили змушені підступно атакувати мирні об’єкти далекобійними ракетами, запас яких обмежений, а флот після болючих втрат ховається на базах під прикриттям власних ППО. Єдиний елемент блефу, який успішно вдається Путіну – це ядерна зброя, але збиття російських ракет не може бути підставою для її застосування. Всі російські попередження про неприпустимість передачі Україні озброєнь чомусь подіяли лише на США і країни Західної Європи, адже Польща, Чехія, Словенія та деякі інші успішно передавали ЗСУ сотні танків і БМП і десятки гелікоптерів, щоправда, радянських зразків. Відтак західні країни досі відмовляються від постачань Україні ракет середнього радіуса дії, сучасних танків, бойових машин піхоти та літаків.

Ракетних атак можна уникнути, але Захід не бажає домовлятись

Також досі залишається незрозумілим, чому Захід досі не вимагає від Росії припинити терористичні атаки на цивільну інфраструктуру України, що за всіма канонами є військовими злочинами. Для цього існує цілий ряд можливостей для тиску і компромісів, на що все-таки здатна російське керівництво – "зернова угода", "нафтове ембарго", трубопроводи для транспортування нафти, газу та аміаку, не кажучи вже про величезний перелік санкцій, який можна послаблювати в обмін на зниження ескалації. Складається враження, що США і НАТО чекають, коли руйнування української інфраструктури стане настільки критичним, що Україна буде змушена погодитись на російські умови переговорів. Інакше пояснити ситуацію, коли Кремль застосовує масові ракетні обстріли під час саміту G20 або 17 листопада, в день продовження "зернової угоди", неможливо. Тому схоже, що Росія продовжить свої злочини настільки, наскільки Захід дозволить їй це зробити, і не виключено, що трагічні інциденти або свідомі провокації на території Європи з метою залякування з боку Кремля продовжаться.