Блог | Потрібні нові рішення для відновлення економіки у прифронтових регіонах
Економіка прифронтових регіонів функціонує в дуже складних умовах, зумовлених війною: систематичними обстрілами, масштабними руйнуваннями виробничих потужностей і житлового фонду, а також гострою демографічною кризою внаслідок вимушеної міграції населення.
За даними НБУ, у квітні 2026 року найбільше пошкоджень зазнали об’єкти житла та інфраструктури у Донецькій (5510), Харківській (2861), Сумській (2544), Херсонській (1851), Дніпропетровській (1661) областях.
При цьому те відновлення економіки, яке є сьогодні, відбувається нерівномірно. Через безпековий фактор ми спостерігаємо значну регіональну асиметрію: бізнес-активність концентрується в областях, які далі від фронту. Такий дисбаланс поглиблює розрив в економічному потенціалі територій, що стає одним із ключових викликів для державної стратегії відновлення.
У НБУ виділяють 4 групи областей в Україні за рівнем руйнувань та безпековими ризиками:
Прифронтові. Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області потерпають від наймасштабніших уражень.
Прикордонні. Сумська та Чернігівська області страждають від постійних транскордонних обстрілів.
Умовно прикордонні. Миколаївська, Одеська та Київська області знаходяться в зоні високого ризику ворожих атак, оскільки тут знаходиться значна кількість об’єктів інфраструктури.
Тилові. Зокрема, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська, Чернівецька та Хмельницька області стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили.
Під час війни динаміка ділових настроїв насамперед визначається картою бойових дій та руйнувань, а не економічними факторами. Тобто швидкість відновлення економічної активності напряму залежить від наближеності областей до лінії фронту. При цьому використання країною-агресором озброєння з дальнім ураженням, обстріли енергетики та порушення логістики також несуть значний вплив на бізнес-активність навіть у відносно безпечних регіонах.
Згідно із опитуванням НБУ у I кварталі 2026 року, мешканці прифронтових та прикордонних регіонів знаходяться в умовах гострого впливу більшості воєнних факторів. Серед серйозних викликів для такої локальної економіки – блекаути та дефіцит кадрів.
Водночас суттєву диспропорцію на ринку кадрів можна прослідкувати саме за регіональним принципом. За даними Work.ua, під час війни попит і пропозиція робочої сили стабільно зростає у західних областях: у 2025 році (у порівнянні із 2021 роком) кількість резюме +35%, кількість вакансій +66%, а на прифронтових маємо -52% і -55%. Для розуміння: середні показники по країні за цей період – кількість резюме +11%, а кількість вакансій +24%.
Для того, щоб допомогти прифронтовому бізнесу вистояти, нам потрібен перехід до стратегії системного стимулювання. Довгострокове відновлення постраждалих територій критично залежить від державної політики: впровадження масштабних програм доступного кредитування, пільгової іпотеки під 3% для повернення людського капіталу та створення інвестиційних умов, що стануть фундаментом стійкості регіонів після настання тривалого та стійкого миру.
