УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Путін продемонстрував абсолютну нездатність до компромісів. Це нарешті зрозуміли і США з усіма необхідними висновками. Інтерв’ю з Огризком

8 хвилин
57,5 т.
Путін продемонстрував абсолютну нездатність до компромісів. Це нарешті зрозуміли і США з усіма необхідними висновками. Інтерв’ю з Огризком

Президент України Володимир Зеленський відвідав США та презентував план перемоги президентові Джо Байдену та кандидатам у президенти – Камалі Гарріс та Дональду Трампу. План, як стверджується, охоплює безпеку України, відносини з ЄС і НАТО, продовження військової та економічної допомоги, повоєнне відновлення. Важливим аспектом цього плану є надання дозволу використовувати західну далекобійну зброю проти цілей на території Росії.

Відео дня

Як зазначають американські ЗМІ, план перемоги не вразив адміністрацію Байдена. У Білому домі зазначили, що мають глибше вивчити його у наступні тижні. Черговий раунд "обміну думок" з цього приводу відбудеться 12 жовтня, коли у Німеччині відбудеться зустріч Байдена та Зеленського. Представники Білого дому та міністерства оборони США стверджують, що не почули переконливих аргументів на користь того, що можливий дозвіл на використання західних ракет по цілях у Росії суттєво вплине на шлях України до перемоги. Тому поки що цей запит не вартий ризику ескалації, адже він не змінить перебігу бойових дій. Тобто фраза "ми хочемо бачити Україну настільки сильною, наскільки це можливо за будь-якого сценарію", поки що виглядає як повне марення.

З позитиву – США оголосили про надання нової допомоги у розмірі 8 мільярдів доларів, а Байден вкотре запевнив у незмінній підтримці з боку союзників. Новий пакет допомоги включає перші американські високоточні керовані бомби під назвою JSOW. Вони мають середній радіус дії до 130 кілометрів і призначені для стрільби з бойових літаків F-16. Оголошено про додаткову батарею ППО та більшу кількість ракет Patriot, а також про розширення американської підготовки для українських пілотів F-16.

Своїми думками щодо результатів візиту президента України до США в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.

– Президент України Володимир Зеленський відвідав Сполучені Штати, провів багато зустрічей, виступив в ООН та в Конгресі, мав переговори з американським лідером Джо Байденом та кандидатами у президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом. Головна мета – представити план перемоги. З одного боку, Україна отримала 8 млрд допомоги, правда, це частина від 61 млрд пакету доларів, схваленого раніше Конгресом. З іншого боку – США так і не надали свій дозвіл на удари західною зброєю по території РФ та, здається, досить скептично поставилися власне до плану Зеленського. Принаймні WSJ та інші видання повідомляють, що "План перемоги не вразив адміністрацію Байдена, він більше схожий на перефразоване прохання про надання більшої кількості зброї та зняття обмежень на далекобійні удари". Яка ваша оцінка результатів цього візиту?

– Результати візиту – питання оцінне. Тобто одному сподобалося одне, другому сподобалося інше. Один написав так, інший написав інакше. Тому давайте намагатися дивитися на ці речі не з погляду чиїх оцінок, а об'єктивної реальності, яка є. Чи нам потрібне озброєння на 8 мільярдів доларів? Я думаю, що вони критично важливі. Так, у певний період часу з певних причин адміністрація Байдена не сильно поспішала давати ці гроші. Зараз вона їх дала.

Білий дім вирішив, що треба рішуче підтримувати Україну, і я хочу наголосити, саме в перемозі над Росією. Раніше таких слів Байден, і не тільки він, а й вся його адміністрація, намагалися не використовувати. Казали про допомогу для самооборони, для збереження української державності та таке інше. Тобто якщо ми говоримо про практичні речі, то думаю, що результати візиту безумовно позитивні.

8 мільярдів – це сума, яка дозволить тримати ситуацію на полі бою впродовж щонайменше кількох місяців, може, і пів року. Тому що ця зброя є такою, яка може справді дуже серйозно впливати на ситуацію на фронті.

Давайте не забувати і те, що сьогодні, як сказав один військовий експерт, США дуже елегантно запропонували Україні стати країною, яка виробляє далекобійні ракети, які можуть літати на дуже далеку відстань – від 500 до 900 кілометрів. І це, власне, теж непросте рішення адміністрації Байдена. Значить, можна говорити про те, що цей військовий аспект зараз покривається доволі непогано. І це можливість для України дуже серйозно змінити ситуацію на полі бою.

Щодо плану перемоги, то з огляду на ті епізоди, про які пишуть експерти, які начебто його бачили, то той акцент, який у цьому плані позначений, а саме зброя і те, що він там прописаний доволі предметно і детально, то це великий плюс. Передусім – це план перемоги на полі бою. Все інше – додаткові елементи. Тому тут не треба впадати в істерику і кричати, що все пропало. Насправді нічого не пропало. Путін продемонстрував свою абсолютну нездатність до компромісів. Це нарешті зрозуміли і США, де до останнього сподівалися на якісь моменти компромісного характеру. Путін, зважаючи на останні дії та заяви, від цього відмовився. У нього позиція одна – Україна повинна бути знищена.

– Але, окрім слів про перемогу України, нам потрібні більш вагомі дії з боку США, аби її досягти. Наприклад, рішення про дозвіл на завдання далекобійних ударів по РФ, з яким все ще нічого не зрозуміло. Так, є заява міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, що рішення про зняття обмежень на удари вглиб території Росії може бути ухвалене до початку зими. Та на сьогодні складається враження, що на Заході не хочуть його надавати. Принаймні численні матеріали в пресі з посиланнями на Білий дім, Пентагон, американську розвідку свідчать лише про загрози для Заходу через такий крок, а також те, що для України у військовому плані нічого особливого цей дозвіл не принесе.

– У мене немає такого враження. Можливо, комусь щось не подобається, і хтось з оцих псевдолібералів в американській пресі хотів би, щоб Україна позбулася своєї території і у такий спосіб задовольнила апетити Путіна, але це їхні проблеми. Ми не знаємо мотивації цих людей. Можливо, вони сидять на грошах путінського режиму.

Щодо ракет. Зараз американці нам нададуть певні озброєння, які можна легко вже на українській базі перетворити на далекобійну ракету вагою 500 кілограмів, яка буде летіти на 500 та 900 кілометрів. Я думаю, це та відповідь, на яку ми очікували для того, щоб так само американців не звинуватили в тому, що вони надають Україні далекобійні ракети. Вони дають просто іншу техніку, яка може бути дуже легко доопрацьована і доведена до пуття вже тут, на українській землі. І це буде вже українська зброя, якою ми користуємося як хочемо.

– Поки що план перемоги не опублікований, але вже відомо, що він містить низку елементів, пов'язаних із довгостроковою безпекою та геополітичним становищем України. Ймовірно, план включає вступ України до НАТО за прискореним графіком або серйозні гарантії безпеки на кшталт 5 статті Альянсу. Наскільки реалістичним є те, аби це підтримали наші західні партнери? На ваш погляд, чи готовий Байден до якогось рішучого кроку в цьому напрямі до кінця своєї каденції?

– Я думаю, що до 5 листопада, тобто до дня виборів у США, рішень з цього питання досягти буде дуже складно. А от після президентських виборів Байдену залишатиметься ще щонайменше 2,5 місяця для того, щоб ухвалити ті рішення, які він вважає за доцільне. І от тут виключати якихось певних кроків у цьому напрямку я б не став. Я не кажу, що за цей час Україна стане членом Альянсу. Це нереалістично. Але я думаю, що на серйозну зміну в позиції адміністрації Байдена ми можемо дещо очікувати. На мій погляд, ці кроки будуть важливим для України, і буде так само дуже серйозним сигналом Москві, що її плани та амбіції вона може залишити при собі.

– Окрім того, Трамп накинувся на Зеленського з нападками, звинуватив його у відмові "укласти угоду" про припинення війни, вкотре саркастично назвавши його "найбільшим комерсантом на планеті, мовляв, щоразу, коли він приїжджав до Штатів, то виїжджав із 60 млрд доларів". Також він вкотре заявив, що "Україна навряд чи зможе перемогти, вона взагалі вже майже не існує" та інше. Загалом його коментарі стали одними з найбільш різких публічних висловлювань, які він використав щодо війни та Зеленського. Паралельно Трамп спочатку нібито відмовився від зустрічі з президентом України, але все-таки вона відбулася.

– Тут потрібно враховувати психотип людини, яка має прізвище Трамп. Це людина, яка в силу своїх психологічних особливостей може змінювати думку впродовж кількох годин, а, може, й хвилин. Тобто на нього легко впливати ззовні. Тому, чесно кажучи, після того, коли заявили, що Трамп не буде зустрічатися із Зеленським, я сказав, що не будемо поспішати з висновками, все ще зміниться. Що, власне, і відбулося.

– Чому?

– Тому що, якщо не він сам, то йому підказали, що в такий спосіб він теоретично, а може і практично, втрачає підтримку дуже багатьох українців, які живуть у Сполучених Штатах Америки, і які традиційно підтримують Республіканську партію. З цього він зробив простий висновок. Мовляв, мені треба все-таки зробити вигляд, що я спілкуюся із Зеленським. Та все ж наряд можна очікувати зміни його позиції. Тому що я продовжую виходити з того, що якась певна залежність Трампа від Росії має місце. Тому чекати від цієї зустрічі чогось надзвичайного я б не став, але формальний контакт відбудеться. Це надасть можливість українському президенту сказати, що я таки справді познайомив зі своєю логікою наступних дій і президента чинного, і кандидата від демократів і республіканців. І я сподіваюся, що здорові сили в обох партіях і в обох палатах Конгресу будуть розуміти наш підхід і підтримують українську позицію.

– Під час візиту стався ще один скандал. Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон у жорсткій формі вимагає від Зеленського негайно відкликати посла України в США Оксану Маркарову. За словами Джонсона, вона організувала візит Зеленського на завод снарядів у Скрентоні (штат Пенсильванія), що, як вважає Джонсон, є втручанням у передвиборчу кампанію в США. До речі, Скрентон – рідне місто президента Байдена, а Пенсильванія – один із головних штатів, у яких вирішуватиметься результат президентських виборів. На ваш погляд, це прорахунок української дипломатії чи хвороблива реакція трампістів, які просто чекали привід для претензій?

– Очевидно, що це хвороблива реакція, тому що будь-який посол України в США, чи це теперішня пані посол Маркарова, чи це попередні посли, які організували ті чи інші заходи, вони звертаються до Держдепартаменту або до, скажімо, Пентагону, якщо йдеться про такі виробництва, з проханням організувати цей візит. І на цьому роль посольства і роль посла закінчується. Програму в таких випадках готує відповідне відомство. У цьому випадку це був Пентагон. Тому саме Пентагон розробив програму, її передали українській стороні, яка подивилася і її прийняла.

Адміністрація Байдена дуже спокійно відреагувала на ці всі речі, сказала, мовляв, хлопці, не треба піднімати бурю в склянці води. Це нормальна практика. І послалися на візит Зеленського в липні цього року, коли він відвідав завод і штат, у якому керує республіканський губернатор. І на цьому, я думаю, питання закрито.

– У жовтні у Німеччині відбудеться зустріч у форматі "Рамштайн", де будуть присутні Байден, канцлер Німеччини Шольц, президент Франції Макрон та прем’єр Британії Стармер. Також у Білому домі повідомили, що Байден та Зеленський у цей час проведуть зустріч у Німеччині, де, зокрема, продовжать обговорення плану перемоги.

– Я чекаю від цієї зустрічі підтвердження того, що Україна матиме всю необхідну фінансову підтримку. Останні заяви, які прозвучали у Вашингтоні, свідчать про те, що, здається, в Америці в політичному керівництві відбувся злам, який буде перетворюватися на дуже серйозні суми з багатьма нулями. Зокрема, за рахунок російських коштів, які зараз заморожені, і стосовно яких, здається, так само є певний прогрес.

Це означатиме, що і американці, і європейці знайдуть ту формулу взаємодії, яка дозволить використовувати російські гроші, а це десятки мільярдів доларів для допомоги Україні.

Якщо Путін продовжить війну, у нього вистачить резервів ще на один рік. Осінь 2025 року – фінал російської воєнної кампанії. Про це говорять різні експерти, які реально роздивляються і вивчають те, що відбувається в російській економіці. От, власне, горизонт нашої перемоги. За умови, якщо ми отримуємо західну підтримку.