Примус до миру: чи прагне Захід змусити Україну сісти за стіл переговорів з Путіним
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Дедалі частіше на Заході можна почути думку про те, що на лінії фронту немає ознак програшу Росії, а через санкції російська економіка хоч і постраждала, але не зруйнована. Тому пропонують шукати інший спосіб закінчення війни, наприклад, заморозку та переговори.
Це не означає втому від України загалом, однак війна триває вже третій рік, і це мало кому подобається. Треба чітко розуміти, що з кожним днем у більшості країн, як західних, так і "незахідних", зростатиме кількість тих, хто буде ставити запитання – а що ж далі?
Водночас наразі малоймовірно, що на переговори може піти Путін, який чітко дав зрозуміти, що будує систему для підтримки довготривалої війни. Тому Захід має відповісти собі на запитання, що ж дійсно робити далі? Не тільки активно натякати українцям на переговори, але й розібратися – чи готовий він піднімати ставки, щоб Україна реально змогла зробити прорив і примусити сісти за стіл переговорів вже власне Росію.
Про те, чи дійсно Захід прагне посадити Україну за стіл переговорів з Росією та що з цього може вийти, – у матеріалі OBOZ.UA.
"Скоординовані дії примусу"
"Західні країни готують "скоординовані дипломатичні дії", щоб переконати президента України Володимира Зеленського розпочати мирні переговори з Росією", – повідомляє французька радіостанція Europe 1.
За інформацією Е1, союзники України вважають, що Києву все важче утримувати лінію фронту, оскільки в усіх бригадах ЗСУ спостерігається "брак особового складу". Побоювання щодо великого прориву з боку Росії посилилися на тлі просування російських військ у Харківській області.
Як зазначає радіостанція, Україні доведеться домовлятися про закінчення війни, "ризикуючи отримати найгірший сценарій, за якого росіяни відкриють ще один фронт". При цьому незрозуміло, чи український президент готовий "змінити костюм героя війни на костюм актора світу".
Різні погляди на закінчення війни
У недавній розмові з AFP президент України фактично підтвердив тезу про те, що західні партнери були б не проти, якби Україна якомога швидше сіла за стіл переговорів, а війна припинилася.
"Україна та її західні союзники мають "спільні цінності", але "різні погляди, особливо стосовно того, яким має бути кінець війни. Ми хочемо, щоби війна завершилася справедливим миром для нас. Водночас Захід хоче, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Крапка. І для них це справедливий мир. Ми перебуваємо в абсурдній ситуації, коли Захід побоюється, що Росія програє війну. І не хоче, щоб Україна її програла. Тому в нас десь збігаються цінності, а десь ні. Треба на це тверезо дивитись", – цитує президента України AFP.
Чому Захід може прагнути щонайшвидших переговорів
Днями прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас майже точно описала психологічний стан Заходу та причину його прагнення якомога скоріших мирних перемовин.
"Нас у підтримці України стримує страх. Країни мають різні страхи, зокрема ядерний страх, страх ескалації, міграції. Ми не повинні потрапити в пастку страху, бо це саме те, чого хоче Путін. Він хоче, щоб ми боялися і не підтримували Україну через страх", – сказала Каллас.
Звісно, прем'єрка додала, що Естонія та інші партнери мають підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, але основний меседж – страх Заходу навряд кудись уже подінеться.
Саме через це у Європі на третій рік повномасштабної війни, найбільшої на континенті після закінчення Другої світової, все ще нема єдиного підходу до допомоги Україні та стримування і протидії Путіну.
На сьогодні все ще змагаються кілька концепцій, а тому з погляду інтенсивності участі у війні немає чіткої єдиної позиції. Президент Франції Макрон говорить про можливість введення західних військ на територію України, але разом із цим нічого не говорить про можливість використання західної зброї для ударів на суверенній території РФ.
Міністр закордонних справ Великої Британії Кемерон відкидає можливість введення військ, але говорить про можливість завдання ударів. А для канцлера Німеччини Шольца і ракети, і західні війська в Україні – просто неприпустимо. Тобто про якусь спільну європейську позицію стосовно участі у війні говорити все ще неможливо.
Як може виглядати західне перемир’я
Два найбільш респектабельні американські міжнародники Річард Хаас і Чарльз Капчан у провідному американському журналі з міжнародної політики Foreign Affairs певним чином змоделювали, чому Захід прагне зупинити гарячу фазу війни та чого може прагнути після цього.
Основна думка статті – перейти від прямого військового протистояння, в якому, зважаючи на значні російські ресурси, шанси невисокі, до фази політико-економічної підтримки України й такого ж поступового "задушення" Росії. Тут результат, на думку авторів, більш досяжний.
Вони вважають, що пропозиція перемир'я з боку України поставить Росію перед складною дилемою. Їй доведеться або відкинути ініціативу перемир'я, втративши цим політичну ініціативу й опинившись у невизначеному становищі, або піти на переговори. Останню можливість автори не відкидають повністю, але все ж вважають малоймовірною.
Загалом рекомендація очевидна – перейти до військового утримання наявної території та політичного курсу на фіксацію лінії протистояння з подальшими політико-дипломатичними зусиллями для звільнення того, що перебуває під контролем Росії. Автори акцентують, що в останньому випадку Україна матиме перевагу, оскільки на її боці буде вся відповідна західна машина й інститути. Також пропонується "підсолодити Києву пігулку", запропонувавши йому (але дуже акуратно та обмежено) особливі відносини з НАТО та ЄС на невизначений за часом перехідний період.
Додаткові козирі для України
Росія може піти на замороження війни, якщо Путін узагалі цього прагне, тільки якщо їй не будуть ставити питання про репарації, повернення територій, які вона окупувала, та про конфіскацію активів. Тому, наприклад, чим глибше ми будемо наближатися до конфіскації суверенних російських активів для допомоги Україні, тим більше може з’являтися бажання у Росії призупинити війну.
Стосовно України, то тут також виникає кілька "але". Наприклад, це і статус ТОТ, і ті ж репарації, але якщо ми гіпотетично готові до таких дій, то нам потрібна відповідь на важливе запитання – гарантії безпеки. Якщо НАТО наразі недосяжне, а поки що так усе і виглядає, то в будь-якому разі результатом припинення воєнних дій мають бути такі гарантії безпеки для України, які б унеможливили російський напад. А якщо Росія після цього припинення вогню все ж нападе, то Захід бере участь у війні разом з Україною.
Сідати за стіл переговорів зараз немає сенсу
"Такі мирні "натяки" існували завжди, але єдина консолідована позиція з боку наших західних партнерів і союзників, які надають нам суттєву допомогу, у цьому напрямі все ж відсутня. Навпаки, президент США Байден та інші очільники західних країн дотримуються думки, принаймні офіційно, що це справа України – вирішувати, коли сідати за стіл переговорів. Водночас було висловлено думку, що перед тим, як ставити питання про переговори з РФ, Україні треба надати достатньо зброї та допомоги, щоб вона вела цей процес із позиції сили. Тобто будь-які переговори матимуть сенс лише після того, як Україна отримає перевагу та відвоює окуповані території", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
"Хоча знову ж таки, певні натяки про переговори навіть у нинішній ситуації присутні. Наприклад, не так давно була доволі показова стаття у Foreign Affairs, а це впливове ЗМІ, про переговори у Стамбулі. І там був такий меседж: те, що говорили перемовники з обох сторін, може бути використане в подальших переговорах. Це одна з ідей стратегічного порядку, яка обговорюється в західному політичному істеблішменті. Тобто такі натяки дійсно є. Але передумови для ведення переговорів зараз відсутні", – зазначає Олександр Мережко.
На його думку, на сьогодні навіть якоїсь мінімально формальної політичної бази для ведення переговорів немає. За словами Мережка, наприклад, Мінські угоди – це була така база. І Росія не те що не виконала, а просто розірвала та грубо порушила їх.
"Хоча цікаво, що Путін напередодні візиту до Китаю в інтерв’ю китайським ЗМІ декілька параграфів присвятив переговорам. Мовляв, Росія нібито готова до цього процесу. Тобто це скоріше є ознакою послаблення РФ. Вони розуміють, що ця війна на виснаження позначається на їхній економіці. Чим більше це дається взнаки, чим більше діють санкції та відбувається послаблення Росії, тим більше Путін розуміє загрозу для себе, тим більше він буде надсилати сигнали стосовно переговорів", – зазначив Олександр Мережко.