Відео дня
Блог | Telegram, TikTok і троє завербованих школярів за один тиждень. Як в Україні хочуть захистити дітей в мережі?
(За матеріалами Оглядового досьє Дослідницької служби Верховної Ради України "Щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі")
Цього тижня Служба безпеки України оприлюднила три випадки, від яких холоне серце.
Затримано 17-річного учня ліцею з Кременчука. Хлопець шукав "легкі заробітки" в Телеграм-каналах. Знайшов — і опинився в руках російської розвідки. За інструкцією куратора з рф він власноруч зібрав два вибухові пристрої і заклав їх біля місцевого відділку поліції, розрахувавши все так, щоб друга бомба накрила рятувальників, які прибудуть на перший вибух.
За два дні — нова публікація. СБУ і Нацполіція викрили двох школярів на Кіровоградщині та Одещині — завербованих через телеграм-канал "ETERSSA" і ТікТок. 15-річний учень отримав конкретне завдання: виготовити бомбу, принести до школи і підірвати під час перерви. А потім розстріляти тих, хто вижив, із дідової рушниці. Рашисти також планували підштовхнути хлопця до самогубства — щоб позбутися зайвого свідка.
Три дитини. Три школи. Звичайний телефон із доступом до месенджерів та соціальних мереж.
За даними СБУ, близько 22% осіб, яких завербували російські спецслужби — це неповнолітні. Ворог системно працює з дітьми через соціальні мережі, пропонуючи "легкий заробіток" і маніпулюючи темами справедливості, помсти, захисту рідних. Діти стають "витратним матеріалом" — і це відбувається прямо зараз, на платформах, якими наші діти користуються щодня.
Саме тому питання захисту українських дітей у цифровому просторі набуває дедалі більше актуальності — особливо на тлі хвилі законодавчих ініціатив, які зараз прокочуються світом у відповідь на загрози соціальних мереж для дітей. Дещо раніше я звернулася із запитом до Дослідницької служби Верховної Ради — як один із кроків у системній роботі, яку веду над цією темою. Паралельно вивчаю міжнародний досвід, відкриті дослідження і напрацювання організацій, які працюють у сфері захисту дітей онлайн. Проблема цифрової безпеки дітей потребує не точкових реакцій на окремі трагедії, а глибокої та системної законодавчої відповіді. Ділюся головним із того, що вдалося з'ясувати.
Хто і скільки часу проводить онлайн
За даними всеукраїнського дослідження Dignity Online 2025 року, включеного до аналітичних матеріалів Дослідницької служби, 96% українських підлітків користуються інтернетом щодня або майже щодня. Це не більшість — це практично всі.
Платформи, які вони обирають: YouTube — 87,7%, Telegram — 85%, TikTok — 83%, Viber — 81,7%, Instagram — 63,3%. Другий і третій рядки цього списку — саме ті платформи, через які часто відбувається вербування спецслужбами рф.
Тепер про час. Лише 2,1% дітей проводять онлайн менше години на день. Чверть дітей (25,4%) — від 3 до 4 годин щодня. Ще чверть (25,3%) — від 5 до 6 годин. Майже стільки ж — 24,4% — понад 7 годин, що цілком співмірно зі стандартним робочим днем дорослої людини. Зрозуміло, що частина цього часу в умовах війни та цифровізації припадає на освітні цілі — проте навіть з урахуванням цього загальна картина залишається тривожною.
Що ховається за цим часом
Дослідницька служба детально фіксує ризики, з якими стикаються діти в цифровому середовищі. Це витік персональних даних, шкідливий контент — від кібербулінгу до сцен насильства, — ігрова та мережева залежність, яка підміняє живе спілкування. Окрема категорія — кіберзлочинність: шахрайство, маніпуляції, грумінг, вербування для протиправної діяльності.
В умовах воєнного стану цей останній ризик набуває особливої ваги. За даними оглядового досьє, лише у 2025 році зафіксовано 62 факти диверсій за участю дітей. Ворог не просто використовує соціальні мережі — він побудував там систему вербування, яка працює цілодобово і не потребує живого контакту з дитиною.
Батьки і контроль, якого подекуди просто немає
Дослідження Rakuten Viber, проведене серед понад 30 тисяч користувачів, показує такий розподіл: 45% батьків системно контролюють час дитини в інтернеті. 7% роблять це тільки в будні. 15% використовують обмеження як покарання — тобто не як захист, а як санкцію. І 33% батьків цим питанням не займаються взагалі.
Але навіть там, де батьки намагаються контролювати, виникає інша проблема. Більше половини дітей (59,6%), які зіткнулися з тривожною ситуацією в мережі, не розповіли про це нікому з дорослих. Не тому, що батьки погані, а тому, що немає звички, немає відкритої розмови, немає культури довіри навколо цієї теми. Дитина залишається один на один із загрозою, яку навіть не завжди розпізнає.
Де прогалини в законодавстві
Стаття 11 Закону "Про захист персональних даних" встановлює, що за дітей згоду на обробку їхніх даних надають законні представники. Але ні Цивільний, ні Сімейний кодекс не визначають мінімального віку з якого моменту підліток має право самостійно розпоряджатися своїм "цифровим я" без підпису батьків. Платформи або встановлюють власні правила верифікації на свій розсуд, або не встановлюють їх взагалі. На практиці це означає, що 10-річна дитина може зареєструватися в будь-якій мережі без жодної перевірки.
Немає вимог до обов'язкової верифікації віку при реєстрації. Немає чіткого механізму оперативного блокування вербувального контенту. Законодавство щодо кібербулінгу, онлайн-грумінгу та алгоритмічного впливу соціальних мереж на психічне здоров'я дітей потребує суттєвого доопрацювання. Держава поки що переважно реагує після факту — тоді як дієва система має працювати на випередження.
Як діє світ
Сьогодні з'явилася показова новина. Турецький парламент ухвалив закон, який обмежує доступ до соціальних мереж для дітей до 15 років і зобов'язує платформи впровадити системи верифікації віку та батьківський контроль. Поштовхом стало вбивство у школі, вчинене 14-річним підлітком, — після трагедії влада розпочала розслідування його онлайн-активності з метою встановлення мотивів. Закон ухвалили за тиждень. Світ реагує на виклики цифрового простору дедалі швидше.
У Євросоюзі вже діє Закон про цифрові послуги (DSA) та розроблені на його основі керівні принципи Єврокомісії, які зобов'язують або рекомендують платформам встановлювати приватні акаунти неповнолітніх за замовчуванням, вимикати алгоритми нескінченного скролу та push-сповіщень для дітей, забороняти таргетовану рекламу на основі їхніх персональних даних. Єврокомісія пропонує закріпити 16 років як базовий вік "цифрової згоди" — з можливістю зниження до 13 років на рівні окремих країн. Франція закликає до єдиного підходу ЄС. Велика Британія розглядає заборону соцмереж для осіб до 16 років. Данія готує власні суворі обмеження.
Для України це не просто контекст. Угода про асоціацію з ЄС і Пакет розширення 2025 року містять конкретні зобов'язання щодо наближення законодавства у сфері захисту дітей онлайн і протидії кіберзлочинності. Рухатися в цьому напрямку — і наш обов'язок, і наш інтерес.
Що далі
Я формую міждисциплінарну експертну групу — юристи, педагоги, фахівці з кібербезпеки, представники громадського сектору — для роботи над відповідною законодавчою ініціативою. Виклики серйозні, і ухвалення якісного закону потребує фахової підготовки, а не поспіху. Водночас зволікати не можна — ціна бездіяльності вже вимірюється конкретними справами і конкретними дітьми.
Публікація оглядового досьє Дослідницької служби сьогодні — відправна точка цієї роботи. Далі — більше.
Повний текст Оглядового досьє Дослідницької служби Верховної Ради України "Щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі" — за посиланням.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...