УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Борис Житнігор
Борис Житнігор
Експерт-аналітик з соціальних питань, автор публіцистичних статей, блогер і карикатурист

Блог | Політична атрофія "грудних м'язів" Путіна: "більше – не Чингачгук", вирішили у G-7

Політична атрофія 'грудних м'язів' Путіна: 'більше – не Чингачгук', вирішили у G-7

Ну, власне кажучи, атрофувалися у вождя великоросів грудні, та й всі інші м'язи, не тільки політично, але і цілком собі фізично. Не помітити значне згасання антропометрії "великого і жахливого" в останні роки міг хіба що сліпий або ж беззавітно закоханий у неадекватність "русского мира" божевільний спостерігач. Та й де там, в принципі, будь-хто у кремлівського "протирача трону" побачив якісь брутальні м'язові форми, які і раніше не вражали достатком? Ну а зараз це бренне тіло, яке вічно несе маячню і творе свавілля, що здійснює безглузді рухи, гризе нігті і колупається в носі, найімовірніше, зберігає цілісність завдяки підтяжкам і легендарним "кремлівським таблеткам".

Ось і лідери G-7 раптом згадали нафталінову фотку з мініатюрним московським Конаном-завойовником з цілком варварськими замашками і неосяжним комплексом Наполеона. Маленький дядечко на маленькій, смирній конячці. Всього-то. Ах, так - сонячні окуляри такі модні на ті часи. Зі свідчень богатирської удалі, - мабуть, - лисина. Вона ж, ймовірно, - начесана і в наслідок глибинної великодержавної мудрості, виявленої в процесі формулювання псевдоісторичних вигадок. Але російській пропаганді свого часу традиційно майстерно і глобально вдалося і з цієї примітивної "мухи" болючих амбіцій роздути цілого слона потворних претензій московського царька, чого вже гріха таїти, - на геополітичне панування. Якийсь збочено кмітливий ФСБ-шний піарник проворно вкинув в інформаційне поле образ непідбивно мужнього мачо, який досить покірливо був засвоєний у багатьох країнах.

Хоча в той час десь досить довго і заразливо реготав колишній губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер (не варто іронізувати з приводу слова "колишній" - була б Росія нормальною країною, без "обнулень" і багатоходівок, Путін би вже давно завідував би тільки історичним відділом тюремної бібліотеки у Володимирському централі), який на момент зйомки одіозного знімку підняв би Путіна разом із конем. А зараз, мабуть, лише коня. Обрюзгшего вождя московитів, будемо об'єктивні, - у свої 75 років Арні б уже не потягнув. Хоча руки у "Термінатора" як і раніше сталеві, і українцям він дуже співчуває. Попадися йому нині Путлер, останній випробував би на собі всі перетворності сюжету відомого у 80-ті роки минулого століття фільму "Коммандо"...

Так ось, за звичаєм - мало спортивні, часто дуже важкі і м'якотілі, обтяжені масштабними турботами і цілком благополучним існуванням, світові політики, колись дійсно вважали "останнього імператора" дуже грізним персонажем. Гордовитість, загрозливі промови, повсюдні претензії, войовничість, безкомпромісність, тотальна пропаганда, нафтогазові доходи, величезна армія, ядерна зброя... Ну і це - багатозначно претенціозний голий торс! Кошмар! Ілюзорно трансформувавши всю цю міць в суб'єктивні якості "великодержавного вождя", його індивідуальну м'язову масу, вразливі лідери розвинених держав дійсно побачили незламного монстра - навиваючого жах неприборканого російського ведмедя. Готового і здатного рвати, метати, розв'язати ядерну війну...

Політична атрофія "грудних м'язів" Путіна: "більше – не Чингачгук", вирішили у G-7

На багато злочинів цей маніяк справді виявився здатним. Але тільки український дух, доблесть і волелюбність йому явно виявилися не по зубах. Точніше, проковтнути Україну він намагається, та ось зуби у хижака посипалися, фінгалів навідхоплював, та й тільце агресора якось здуватися почало… З'ясувалося, що велика Росія, але дурна, підла, боягузлива вона. Та й розірве її неминуче під українським натиском – від злості, немочі, фантомної величі та хворої зарозумілості. Он російські мощі, що у країни, що у її ненормального лідера, обвисли так, що Борис Джонсон і компанія не тільки це нарешті розгледіли, але і вирішили познущатися над липовим "мачо". Українська відвага повідбивала штукатурку з хлипкого фасаду великодержавності. І виявилося, що іміджевий, політико-економічний, військовий і культурно-духовний гіпертрофований міхур під назвою "Росія" - лише односкладовий міф, накачаний зловонними домислами.

Ну і тепер Джонсон закликає соратників показати тирану, що зарвався, "грудні м'язи" цивілізованого світу та їх "жорсткість". Джастін Трюдо пропонує верховий заїзд із "голими торсами". А голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підхоплює, що "верхова їзда – найкраще, що є на світі"… При цьому мудрий Джо Байден глибокодумно мовчить, але не без задоволення посміхається до цих жартів. Вносячи свій внесок у колективне іронізування над середньовічною ущербністю російських дикунів, і демонстрацію об'єднаної сили ідеологічної протидії терору. Вони не бояться російського тваринного гніву. Час страху та сумнівів минув. І сам "ведмідь", нетерпимістю, кривавою жорстокістю і своїм безсиллям, зруйнував останню пелену ілюзій на рахунок власної істинної величі.

І ясно, що вже однією ідеологією справа не обмежиться. Україна отримає повноцінне військове і фінансове сприяння цивілізованого світу: стільки, скільки буде потрібно - і за часом, і за кількістю. Саміти останніх днів на рівні ЄС, НАТО і G-7 красномовно підтвердили, що під російську дудку не тільки надалі танцювати ніхто не збирається, цією дудкою Росії тепер належить тільки вдавитися.

Слава Україні! Героям Слава!

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...