Не Patriot: авіаексперт сказав, що є ключовим для підсилення української ППО
В умовах регулярних російських обстрілів Україна потребує посилення протиповітряної оборони. Однак ідеться не про зенітні ракетні комплекси, які безпосередньо збивають ворожі цілі на кінцевому етапі польоту.
Насамперед ключовим є посилення літаками дальнього радіолокаційного виявлення. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів авіаексперт Анатолій Храпчинський.
Ключова складова ППО
За словами експерта, якщо говорити про посилення ППО, то ключовим є посилення літаками дальнього радіолокаційного виявлення SAAB. Храпчинський пояснив, що вони дадуть змогу створити значно ширше і щільніше радіолокаційне поле з великим охопленням території.
Експерт зазначив, що такі платформи дають змогу заздалегідь попереджати про загрози, зокрема, про запуск дронів, отримуючи точні координати цілей. Такі можливості дали б змогу збивати БПЛА навіть дронами-перехоплювачами ще на підльоті, зокрема над територією ворога.
"Що стосується авіаційної складової загалом, то пріоритетом є доступні засоби ураження та якісна детекція повітряних цілей. Йдеться, зокрема, про недорогі ракети для F-16 і можливе збільшення поставок іншого авіаційного озброєння", – заявив Храпчинський.
Також він додав, що важливою складовою в посиленні вітчизняної ППО є бойова авіація. Храпчинський зазначив, що російська армія скидає авіабомби, не заходячи в радіус дії ППО.
"Тому, якщо йдеться про протидію ворожій авіації, Україні потрібні далекобійні ракети класу "повітря-повітря", що працюють за горизонтом – понад 200 км. До таких належить ракета MBDA Meteor. Утім, вона сумісна тільки з літаками Gripen і Rafale. F-16 її використовувати не може, але має ракети AIM-120 серії D з дальністю до 185 км", – сказав експерт.
Що відомо про літаки ДРЛВ
Навесні 2024 року стало відомо, що Повітряні сили ЗСУ отримають від Швеції два літаки дальнього радіолокаційного виявлення ASC 890, які допоможуть посилити протиповітряну оборону та бойові можливості України. Ці літаки оснащені передовими радіолокаційними системами, щоб виявляти та відстежувати об'єкти на великій дальності – винищувачі, вертольоти, крилаті ракети та морські цілі.
Літак ДРЛВ ASC 890 з радаром Ericsson PS-890 Erieye з фазованою решіткою в прямокутній капсулі вгорі фюзеляжу був розроблений на початку 1990-х років. У радарі Ericsson PS-890 Erieye використовується активна решітка з 200 твердотільних модулів. Дальність дії радара бічного огляду S-діапазону 3 ГГц становить 300 км. Антена масою 900 кг розміщена в обтічнику завдовжки 9 метрів, встановленому нагорі фюзеляжу. Завдяки адаптивному придушенню бічних пелюсток кут огляду з кожного боку становить близько 160 градусів.
Примітно, що літак ДРЛВ ASC 890 ефективний навіть у щільному середовищі радіоелектронної боротьби противника – в умовах сильних радіолокаційних завад і на малих висотах цілей. На додаток до цього радар Ericsson PS-890 Erieye також виявляє цілі за системою "свій – чужий".
Нагадаємо, напередодні стало відомо, що Україна отримає додаткову військову підтримку завдяки закупівлі озброєння у США через програму PURL. Фінансування в розмірі 1 млрд доларів пообіцяли надати п'ять країн-партнерів.
Як повідомляв OBOZ.UA, більше половини країн – учасниць НАТО висловили готовність приєднатися до ініціативи PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Вони одна за одною заявляють про нові внески за цією програмою. Так, до програми приєдналася Фінляндія, про що заявив міністр оборони країни Антті Хаккінен.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!