Блог | Навроцький прорахувався: українські біженці покращують економіку Польщі

Накладаючи вето на закон про допомогу Україні, зокрема українським біженцям, президент Кароль Навроцький розраховував отримати максимально позитивний результат: підвищити рівень довіри до своєї діяльності, створити проблему уряду прем’єр-міністра Дональда Туска і поставити додаткові умови у відносинах з Україною.

Відео дня

Замість цього він отримав негатив за всіма трьома пунктами.

В Україні рішення польського президента оцінили як недружній крок у ситуації, коли вирішується питання миру для нашої держави та участі Європи в гарантіях безпеки. Від імені польського уряду вето Навроцького жорстко засудила міністерка у справах сім’ї Аґнєшка Дзем’янович-Бонк. Вона нагадала: "800+ — це гроші для дітей і на дітей. А за втрату роботи не можна карати, зокрема, невинних дітей. Це — абетка людяності. Сором, що її не вистачило президенту".

Але найбільшою несподіванкою для президентського оточення стала шквальна критика від демократичної, проєвропейської та проукраїнської частини польського суспільства. Дуже багатьох обурила спроба заробити політичні бали на скасуванні допомоги українським дітям — жертвам російської агресії.

Із заявою-протестом виступили десятки відомих польських жінок, серед них дві колишні перші леді Йоланта Квасьнєвська та Анна Коморовська. Вони написали: "Ми, польські жінки — матері, дружини, доньки, сестри і бабусі — говоримо прямо: ніхто від нашого імені не має права ставити умови жінкам, які тікають від війни. Ми не згодні, щоб біль і страждання людей, які потребують нашої підтримки, перетворювалися на паливо для суперечок. Ми не дозволимо зруйнувати довіру, на якій базується спільнота. Саме мости, а не стіни, роблять сусідів союзниками".

Із засудженням до Навроцького звернулася й монахиня сестра Малґожата Хмелевська, відома своєю жертовністю у допомозі бідним, немічним і важко хворим. Десятки журналістів опублікували критичні матеріали, нагадавши президенту про вагомий внесок українських біженців, зокрема жінок, у розвиток польської економіки.

Українці і польська економіка

За даними Міністерства економіки, протягом найближчих десяти років Україні додатково знадобляться чотири з половиною мільйони робочих рук. Приблизно стільки ж нині перебуває за кордоном у статусі біженців.

У Польщі в перші роки війни українці створювали додатково близько 1% ВВП, проте здебільшого працювали на низькооплачуваних роботах. Минулого року наші громадяни забезпечили Польщі вже близько 3% додаткового ВВП. Це колосальна цифра, яка покриває понад половину витрат на переозброєння польської армії.

Таке стрімке зростання пояснюється тим, що біженці вже адаптувалися, перестали братися за будь-яку роботу й почали відкривати власні бізнеси. Від початку вторгнення українці відкрили в Польщі 90 тисяч підприємств: 78 тисяч — це невеликі фірми у сфері послуг, понад 11 тисяч — середні та великі компанії.

Дані проти пропаганди

Політичні провокатори поширюють українофобську риторику про нібито "паразитування біженців" на польській державі. Але цифри свідчать про протилежне.

За офіційним звітом UNHCR та Deloitte у 2024 році українці забезпечили 2,7% ВВП Польщі. Чим більше українців працює в регіоні, тим вища зайнятість і продуктивність поляків. Українці не забирають роботу, навпаки: зростання частки українців серед працівників на 1% дає плюс 0,5% до працевлаштування поляків, а безробіття зменшується на 0,3%.

Це означає, що українці не лише підвищують рівень зайнятості, а й роблять економіку більш спеціалізованою та ефективною. Потенційно це — золотий капітал повоєнної України.

Час для справжньої політики

Звісно, я далекий від думки, що всі біженці повернуться додому. Але навіть зараз, на четвертому році війни, лише близько 20% українців у Польщі твердо вирішили залишитися назавжди. Третина точно повернеться після війни, ще третина вагається. Це — прямий виклик для української влади.

Якщо замість справжньої державної політики у сфері демографії ми й далі матимемо антидержавну імітацію, то повернеться ще менше людей, ніж прогнозують навіть песимісти. Принизлива історія з так званим Міністерством єдності, яке влада створила, а потім ліквідувала, показує: жодного плану повернення людей немає.

Новий уряд досі не сказав ані слова про те, як збирається вирішувати питання, без якого майбутнє України просто неможливе. А починати працювати потрібно негайно. Саме це передбачає мій законопроєкт "Про основи державної політики у сфері демографії", але його не ухвалюють і навіть власної альтернативи не пропонують.

Польща і Україна: союзники, а не заручники популізму

У всіх голосах критики на адресу Навроцького я почув настрій 2022 року, коли переважна більшість поляків проявила надзвичайну солідарність з Україною та українськими біженцями. Це — Польща великих традицій спротиву комунізму, "Солідарності", Польща — стратегічний партнер і відданий союзник України в боротьбі з російською навалою та на шляху до ЄС і НАТО.

І цій Польщі українці безмежно вдячні. Але й наша держава має робити все, щоб ті українці, які вимушено поїхали, захотіли повернутися додому. Бо знелюднена та бідна Україна — це така ж перемога для Путіна, як і зруйнована.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...