Блог | Навроцький і Туск змагаються за голоси виборців, а Україна залишається заручником цього польського жабогадюкінгу
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Польський жабагадюкінг
Чергове загострення та обмін звинувачень між урядом Туска та канцелярією президента Навроцького. І як ви думаєте: "При чому тут Україна? Правильно: без "українського сліду" та "українського питання" у Польщі віднедавна не проходить практично жоден важливе внутрішньополітичне питання.
Цього разу предметом конфлікту стало рішення польського міністра оборони Косіняка-Камиша оприлюднити засекречені дані про постачання озброєння для України, яке було розкритиковане канцелярією польського президента через несвоєчасним та такого рішення. Але ця суперечка мала продовження, коли міністерство спростувало заяву президентської канцелярії про те, що та начебто не знала про постачання Україні ракет до системи ППО Patriot, оскільки воно приймалось на засіданні польського РНБО та проговорювалось Навроцьким із главою НАТО Рютте.
А все розпочалось з того, що 5 липня співголова українофобної партії "Конфедерація" Босак звинуватив польський уряд у таємній та позаконтрольній передачі Україні ракет до системи Patriot, а вже 6 липня Косіняк-Камиш повідомив, що після консультації з Туском міністерство оборони прийняло рішення оприлюднити досі засекречені дані про військові постачання. Проте 7 липня канцелярія Навроцького повідомила, що президент начебто не був поінформований про це рішення уряду.
Чому саме зараз? Можливо російсько-українська війна вже завершилась? Просто проблема не у війні України проти Росії за незалежність, а у війні уряду Туска з президентом Навроцьким за голоси польських виборців, яка триває з осені 2025 року. А Україна вже віддавна просто залишається заручником цього польського жабагакюкінгу.
Так буває, коли дурні змагаються між собою за голоси дурнів.
Аналогічна ситуація була нещодавно, коли Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого орла. Спершу співголова "Конфедерації", з якою у Навроцького укладено так звану Торунську декларацію про співпрацю, Менцен запропонував позбавити Президента України нагороди через присвоєння підрозділу ССО угруповання "Північ" найменування "Героїв УПА", після чого цю ідею перехопила канцелярія польського президента, яку цього разу критикував польський уряд Туска. А чим все завершилось ви і так усі знаєте.
Цю стратегію перехоплення порядку денного польських крайніх правих системними політичними силами почали практикувати задовго до появи на польській політичній арені Кароля Навроцького. Це почала робити ще тоді правляча партія Ярослава Качинського "Право та справедливість", яка у такий спосіб хотіла перетягнути частину голосів крайніх правих де до того, коли офіційно появилась партія "Конфедерація" та "Конфедерація корони польської". Усе це завершилось тим, що "Конфедерація" на другому місці рейтингу серед політичних сил у Польщі, а ПіС в опозиції та в ролі наздоганяючого польських правих. Багато що вказує на те, що під час парламентських виборів, які відбудуться у жовтні 2027 року партія Качинського з високою ймовірністю розколеться і піде двома різними колонами: частина разом з "Конфедерацією" на чолі з Навроцьким сформують спільний правий блок, тоді як інша їх частина – більш поміркована – може піти на вибори самостійно.
Проблема не лише у тому, що польська політика взяла Україну у заручники свого внутрішньополітичного процесу, а те, що "українські питання" стали звичними, зручними та безвідмовними складовими польського політичного болота, які дозволяють боротись за політичні рейтинги усім без винятку політичним силам у Польщі. А оскільки у Польщі де-факто розпочалась передвиборна кампанія напередодні парламентських виборів, які мають відбутись щойно у жовтні 2027року. Хоча так насправді виборча кампанія у поляків триває і ніяк не завершиться ще з 2015 року. У зв'язку з цим стверджую, що проблема антиукраїнської істерії у Польщі це давно вже не казус польських правих, а політичний мейнстрім польської політики та проблема антиукраїнських настроїв переважної більшості польського суспільства, які давно виходять за рамки симпатій до українофобної "Конфедерації".
