"Не підведемо українців": про що Північна Європа і Балтія говорили на саміті в Києві

У Києві, у неділю, відбувся саміт "Україна–країни Нордично-Балтійської вісімки" (NB8). Участь у заході взяли лідери України, Данії, Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та Норвегії.

Водночас прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон був присутній на заході онлайн. OBOZ.UA розповідає про те, що відбувалося на заході.

Що відомо

У своїй вступній промові президент України Володимир Зеленський заявив, що від самого початку цієї війни країни Північної Європи та Балтії були серед тих, хто найбільш твердо й послідовно підтримував Україну.

"І всі ви дуже добре знаєте, що зараз відбувається в Україні, знаєте всі деталі, а також те, що Росія готує на цю осінь і, що ще важливіше, на цю зиму. Балістичні ракети залишаються ключовою загрозою, і ми робимо все можливе, щоб протидіяти їй", – наголосив він.

За його словами, сьогодні під час саміту його учасники обговорювали шляхи фінансування цього дефіциту. На думку Зеленського, це можуть бути, зокрема, і заморожені активи Росії, і двосторонні домовленості з конкретними країнами, деякі з яких не є членами ЄС.

Зеленський вкотре прокоментував підрив "Північних потоків"

Глаа держави також спростував, що Україна стояла за підривом "Північних потоків". Він наголосив, що Київ відкритий до спільних кроків із партнерами для встановлення всіх обставин подій, а українські органи вже беруть участь у відповідній взаємодії.

"Вони (Німеччина – Ред.) прекрасно знають, що Україна не стояла над реалізацією і над самим задумом щодо реалізації відповідної операції", – сказав Зеленський під час спілкування з журналістами.

Наразі триває слідство, у межах якого є обвинувачення та свідки. Окремо розслідуються обставини, пов’язані з громадянами, серед яких є й українці.

Угода з Норвегією

Під час саміту Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю. За словами глави держави, також під час саміту низка країн оголосили про надання гуманітарних та військових пакетів допомоги, окремо було домовлено про обсяги підтримки України на наступний рік.

"У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців", – сказав глава норвезького уряду Йонас Гар Стере.

Допомога від Фінляндії

Водночас фінський президент Александр Стубб оголосив про майбутні військовий та енергетичний пакети для підтримки України та наголосив на тіснішій співпраці між українськими та фінськими оборонними компаніями.

"Маю три конкретні анонси на сьогодні. Перше – це протиповітряна оборона. Ми готуємо наш наступний пакет, і він задовольнить деякі критичні потреби України", – зазначив він.

По-друге, Стубб сказав, що напередодні зими "будуть хороші новини з енергетичного боку, і особливо щодо електроенергетики, щодо двигунів та турбін", при цьому не розкриваючи точний обсяг допомоги в енергетиці.

"І нарешті, радий, що сім фінських оборонних компаній змогли розпочати тіснішу співпрацю зі своїми українськими колегами", – додав президент Фінляндії, коментуючи співпрацю Києва та Гельсінкі у виробництві БПЛА.

Співпраця з Ригою

Водночас глава уряду Латвії Андріс Кулбергс заявив, що за час, що минув після підписання Drone Deal між Києвом та Ригою, сторони перейшли до практичних кроків.

"У нас уже є три конкретні компанії, які підписали меморандуми про взаєморозуміння та готові цього року розпочати створення виробничих потужностей у співпраці з латвійською промисловістю", - повідомив він.

За його словами, це буде реалізовано із використанням відповідного фінансування, а також позики, яку ЄС надає Україні. Крім того, до Латвії приїздили українські фахівці, щоб оцінити її спроможності у сфері антидронового захисту.

"Ми визначили конкретні засоби, яких нам бракує для забезпечення таких спроможностей відповідно до українських стандартів, і тепер маємо обговорити, як отримати необхідне обладнання та прискорити його постачання до Латвії, щоб створити найкращі спроможності для захисту нашого неба від дронів", – зазначив прем’єр.

Метте Фредеріксен трохи розповіла про переговори

За словами прем’єрки Данії Метте Фредеріксен, війна Росії проти України докорінно змінила підхід до безпеки Європи. Вона наголосила, що Україна має стати членом ЄС і НАТО, а Європа повинна переозброюватися, щоб бути здатною як допомагати Україні, так і захищати власних громадян.

"Спосіб мислення про європейську безпеку повністю змінився. Тому вам потрібне членство в Європейському Союзі. Усі на цій сцені це підтримують. І вам потрібно бути членом НАТО, тому що весь досвід, який ви здобули на полі бою, те, як ви можете виробляти, чисельність вашої армії, ваша готовність померти за те, у що ви вірите, – це те, чого ми маємо у вас навчитися", – сказала Фредеріксен.

Політикиня зазначила, що під час зустрічі в Києві лідери обговорювали посилення української протиповітряної та протиракетної оборони. Водночас у Європі зацікавлені у використанні українського бойового досвіду, зокрема у сфері безпілотників та інших військових можливостей.

Заяви з Литви та Естонії

Литовський президент Гітанас Науседа заявив, що Вільнюс продовжить щороку виділяти чверть відсотка свого ВВП на допомогу Києву, допоможе зміцнити протиповітряну оборону та підтримуватиме на шляху до ЄС.

"Я не можу підвести вас, і ми, литовці, не підведемо українців. Тому будемо витрачати не менше 0,25% щороку в різних формах. Але насамперед ми допоможемо вам у зміцненні вашої протиповітряної оборони, придбанні боєприпасів", – заявив Науседа.

Водночас прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що прямої загрози країнам Північної Європи та Балтії, як і іншим членам НАТО з боку Росії зараз немає, але Москва продовжуватиме діяти так, аби партнери менше допомагали Україні.

"Прямо зараз військова оцінка та оцінка безпеки досить чітка: НАТО працює добре. Російська оцінка могутності та сили НАТО перебуває на такому рівні, що вони знають - не варто атакувати. Це означає, що НАТО та європейські країни можуть почуватися впевнено, безпосередньої загрози немає... Але росіяни роблять усе, щоб змусити всіх перейматися собою, а не Україною", – сказав він.

Після саміту Володимир Зеленський провів окремі переговори з лідерами країн.

"За ці роки ми вибудували з кожною країною Північної Європи та Балтії таке партнерство й дружбу, якими можна пишатись. У нашій співпраці завжди є чітка й практична адженда: посилення нашої ППО, підготовка до зимового періоду, євроінтеграція та спільні оборонні проєкти. І завтра продовжимо спільну роботу та обговорення", – написав він у своєму Telegram-каналі.

Як повідомляв OBOZ.UA, Володимир Зеленський провів зустріч із представниками медіа, де були присутні журналісти OBOZ.UA, під час якої окреслив ключові військові, дипломатичні та внутрішньополітичні орієнтири країни. Серед головних тем – динаміка бойових дій, боротьба з російською балістикою, бачення умов для завершення війни. Також він прокоментував суспільні настрої, корупційні розслідування та висловив позицію щодо проведення виборів.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!