Народився на Черкащині, а тепер погрожує Україні: "незручні" факти з біографії путінського перемовника Мединського

Помічник російського диктатора Володимира Путіна, Володимир Мединський очолював делегацію з боку країни-агресора на переговорах у Стамбулі 16 травня. Цей же чиновник був главою російської місії під час спроби досягти домовленості між Україною та РФ навесні 2022 року.
Попри те, що путінський перемовник народився в Україні, зараз він всіляко намагається погрожувати нашій державі. OBOZ.UA розповідає "незручні" факти з біографії Мединського.
Народився в Україні
Володимир Мединський народився у місті Сміла на Черкащині у 1970 році. Його батько, Ростислав Мединський, був військовослужбовцем з визначним послужним списком: брав участь у введенні радянських військ до Чехословаччини та Афганській війні, а також у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і руйнівного Спітакського землетрусу 1988 року.
Після численних переїздів, пов'язаних зі службою, родина Мединських оселилася в Москві. Володимир мав намір піти шляхом батька, але проблеми із зором завадили йому пройти медичну комісію при вступі до Московського вищого військового командного училища. Замість цього, у 1987 році він вступив до престижного МДІМВ на факультет міжнародної журналістики. Бувши відмінником, студент приєднався до КПРС і під час навчання проходив практику в посольствах СРСР та Росії у Вашингтоні.
Фейковий доктор наук
Отримавши диплом у 1992 році, випускник вступив до аспірантури університету. Через п'ять років, захистивши дисертацію з політології, Володимир Мединський здобув кандидатський ступінь, а у 1999 році став доктором наук. Пізніше, коли автор цих наукових праць очолював Міністерство культури, його роботи викликали сумніви в експертів.
У 2016 році експерт спільноти "Дисернет" Іван Бабицький разом з двома докторами історичних наук, звернулися до Всеросійської атестаційної комісії з вимогою позбавити Володимира Мединського наукового ступеня. Фахівці не тільки виявили в його роботах некоректні запозичення, а й поставили під сумнів кваліфікацію їхнього автора.
Серед прикладів некоректних тверджень згадувалася заява претендента про те, що за часів Івана Грозного церковні книги писалися зрозумілою для народу російською мовою, тоді як у Європі Біблія була недоступною простолюдинам через використання латини. Критики стверджували, що автор цих слів не володіє знаннями ні про церковнослов'янську мову, ні про переклад Біблії німецькою мовою Мартіном Лютером.
Цей та інші аргументи зрештою переконали експертну раду ВАК, яка рекомендувала позбавити Володимира Мединського наукового ступеня. Однак президія цієї організації більшістю голосів зберегла за міністром звання доктора наук. Сам він назвав звинувачення абсурдними.
Гучні скандали
Одразу після закінчення вишу, у 1992 році, Володимир Мединський розпочав свою діяльність у бізнесі, відкривши рекламне агентство "Корпорація "Я". Фірма стрімко зайняла помітне місце на ринку. Серед її клієнтів були банки, тютюнові компанії та фінансові піраміди. Деякі аспекти її роботи привернули увагу преси. Один із таких епізодів пов'язаний із банкрутством "ТверьУніверсалБанку", одного з замовників послуг агентства.
Як з'ясував конкурсний керуючий, керівництво банку сплачувало за рекламу такі суми, що "Корпорація „Я"" виявилася одним із найбільших кредиторів банку. У підсумку компанія змінила назву, а Володимир Мединський спочатку вийшов з її керівництва, залишаючись акціонером, а потім передав свою частку батькові. Формальне розставання з бізнесом відбулося у 2003 році, коли його обрали депутатом Держдуми.
До сфери політики вчений та рекламіст прийшов у 1999 році, отримавши запрошення до виборчого штабу блоку "Батьківщина – Вся Росія". За два роки Володимир Мединський вступив до однієї з партій цього виборчого блоку, яка незабаром трансформувалася в "Єдину Росію". З 2003 по 2011 рік двічі поспіль обіймав посаду депутата Держдуми. У цей період доктор наук не лише працював у парламенті, а й написав тритомник "Міфи про Росію".
У цих книгах автор викриває "негативні стереотипи" про країну. Критики звинувачували його в ненауковому підході, який зводився до заміни одних міфів іншими, не менш сумнівними. Втративши мандат під час чергових виборів, Володимир Мединський у 2012 році він став довіреною особою диктатора Путіна, а через кілька місяців – міністром культури Росії.
Під час перебування Володимира Мединського на посаді міністра культури відомство активно втручалося в усі аспекти діяльності підпорядкованих установ, включно з творчими. У 2015 році міністр приєднався до вимог покарати режисера Тимофія Кулябіна за оперу "Тангейзер", поставлену в Новосибірську. Віряни поскаржилися до прокуратури на образу своїх почуттів. Хоча режисер вистави та директор театру Борис Мездрич були виправдані судом, постановку в початковому вигляді на сцену так і не повернули.
Через рік фільм "Двадцять вісім панфілівців", створений за участі Мінкульту, викликав різку критику істориків. Вони навели документи післявоєнного розслідування, які довели, що епізод про героїчну оборону жменьки військових був вигаданий кореспондентом "Червоної зірки". Володимир Мединський назвав скептиків "поганню", які засумнівалися у "святій легенді".
За часів роботи Мединського в Міністерстві культури відомство також було фігурантом численних скандалів, пов'язаних із фінансовими зловживаннями. У 2016 році ФСБ відкрила кримінальну справу щодо великих розкрадань, у яких, за даними спецслужби, брали участь керівники Мінкульту у змові з підрядниками. Серед об'єктів були, зокрема, Ермітаж у Петербурзі та Новодівичий монастир у Москві. Арешти торкнулися найближчого оточення Володимира Мединського. Проте, у 2020 році він залишив свою посаду, так і не отримавши серйозних претензій з боку влади.
Після звільнення з посади міністра культури, Володимир Мединський обійняв позицію радника президента Росії. Це дозволило йому зберегти, а можливо, й посилити доступ до Володимира Путіна. Президент РФ регулярно висловлює погляди на російську історію, які є дуже близькими до позиції Мединського як голови Російського військово-історичного товариства (РВІО). Серед таких поглядів, наприклад, уявлення про росіян, українців та білорусів як про "триєдиний народ", а Україну – як про невіддільну частину РФ. Політологи та журналісти вважають близькість поглядів радника та керівника Росії однією з можливих причин призначення Володимира Мединського головою делегації на переговорах щодо завершення війни в Україні.
Конфуз в Стамбулі
Під час переговорів у Туреччині 16 травня, так званий "історик" і "письменник" Володимир Мединський намагався обґрунтувати позицію своєї країни, посилаючись на вигадані цитати Наполеона та Отто фон Бісмарка. Ці "цитати" спростовує навіть російська організація, яку очолює сам Мединський.
В інтерв'ю російським пропагандистам Мединський продемонстрував теку з документами, стверджуючи, що за її допомогою представники делегації "цитували, нагадували" факти українським опонентам. Зокрема, за його словами, припинення вогню під час перемовин нібито неможливе, бо такого не було під час минулих воєнних конфліктів, а люди, які цього прагнуть, "історії не знають".
"Як казав Наполеон, війна й переговори ведуться одночасно", – наголосив він.
Мединський також обґрунтував вимогу Росії до України передати частину своїх територій, посилаючись на цитату, яку він приписав канцлеру Німеччини Отто фон Бісмарку.
"Бісмарк завжди говорив: "Ніколи не намагайтеся обдурити росіян і щось у них вкрасти, тому що мине час, і рано чи пізно росіяни завжди приходять по своє", – сказав він.
За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, ця цитата не підтверджена в автентичних висловлюваннях Бісмарка і "вважається апокрифічною".
"У жодних мемуарах, промовах чи листах Отто фон Бісмарка не знайдено таких слів. Німецькі історики, зокрема співробітники Фонду Бісмарка, прямо спростували подібні "вислови", – пояснив очільник ЦПД.
Нагадаємо, 16 травня у Стамбулі спочатку відбулися тристоронні переговори делегацій України, США й Туреччини. Після цього було проведено зустріч української та російської делегацій за посередництва турецької сторони.
Як повідомляв OBOZ.UA, під час переговорів російська сторона озвучувала вимоги, які є неприйнятними для України. Наша делегація готувалася до такої ситуації та чудово впоралася. Основна позиція України залишається незмінною.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!