Відео дня
"Може стати кроком вперед": The Sunday Times оцінила перспективи зустрічі на Алясці і вказала на головний виклик для України
Поки Вашингтон готує зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, в експертному середовищі посилюється скепсис щодо можливості досягнення прориву у питанні завершення війни на саміті на Алясці. Не додає оптимізму ані непередбачуваність Трампа, ані непоступливість Путіна.
За найкращого розвитку обставин від зустрічі на Алясці можна чекати не завершення війни, а лише початку шляху до переконання Кремля погодитися на тривалий мирний процес. Таку думку висловив британський політолог, один з провідних експертів по Росії, професор Марк Галеотті у статті для газети The Sunday Times.
Зустріч на Алясці: у чому полягає план
Галеотті зазначає, що після візиту до Москви спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, де той зустрівся з Путіним, радник диктатора з зовнішньої політики Юрій Ушаков був "характерно мовчазним". Описуючи результати зустрічі, він обмежився загальною фразою: мовляв, "американці зробили пропозицію, яку ми вважаємо цілком прийнятною".
І ЗМІ вибухнули інсайдами щодо того, що ж могла включати ця пропозиція.
Зокрема, польське видання Onet писало, що привезена Віткоффом до Москви пропозиція Вашингтону включала припинення вогню, фактичне визнання територіальних здобутків Росії та скасування більшості санкцій США проти Росії, можливо, пов'язаних з певним привілейованим доступом до російської нафти та газу для американських компаній.
Подібна пропозиція, вважає політолог, відповідає загальній політиці Вашингтона сьогодні. Адже допомогла би реалізувати "особистий пріоритет" Трампа і припинити вбивства в Україні. До того ж, за такого сценарію про офіційний мирний договір мова би не йшла, відтак окуповані Москвою українські території не довелося би визнавати російськими: питання просто відклали би на 49 або 99 років.
Водночас подібний сценарій дав би не лише вкрай необхідне полегшення російській економіці, а й забезпечив би Трампу "особливий доступ до російських природних ресурсів": його особливий інтерес до теми вже засвідчила угода з Україною щодо корисних копалин.
Подальші витоки інформації та неофіційні брифінги додали до описаної Onet картини нові "штрихи": американська пропозиція також могла включати пункт про виведення Києвом своїх військ з частини території, яку росіяни не змогли захопити – і відмова від них на користь агресора.
Про "певний обмін територіями" згадував і сам Трамп. Подібний підхід, наголошує Галеотті, означає вимогу до України відмовитися від тих частин Донецької та Луганської областей, що залишаються під її контролем. Натомість вона отримає лише припинення вогню та примарні обіцянки майбутньої мирної угоди.
Чи погодиться на план Трампа Путін
Якщо інсайди західних ЗМІ щодо змісту американської пропозиції Москві відповідають дійсності – це є справжнім "подарунком для Путіна", вважає Галеотті. Ба навіть якщо реальний план має деякі відмінності з тим, яким він виглядає з поточних публікацій – Кремль все одно видаватиме його як свій тріумф, як перемогу не лише над Україною, а й над "ворожим блоком НАТО", для якого Україна була "маріонеткою".
З полегшенням угоду зустрінуть і ті технократи в російському уряді, які останнім часом все голосніше намагаються попередити Путіна про критичну ситуацію в економіці.
А там, зазначає Галеотті, ситуація дійсно кризова. Лише з січня до липня ключова стаття доходів російського бюджету – продаж нафти та газу – скоротилася на 18,5%.
На цьому тлі днями російське Міністерство фінансів визнало: за цей же період дефіцит бюджету РФ сягнув 4,88 трильйона рублів – при закладеному у бюджет річному дефіциті у максимум 3,8 трильйонів рублів.
Не дивно, що аналітичний центр Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування попереджає, що хоча рецесія ще не неминуча, ймовірно, що до жовтня попереджувальні сигнали будуть чіткими.
Однак на Путіна всі ці фактори особливого враження не справляли: досі російський диктатор не демонстрував жодних ознак готовності до компромісу. Він вимагає, щоб Україна відмовилася від неокупованих частин своїх же регіонів, які він вписав у російську конституцію, не контролюючи їх, офіційно відмовилася від майбутнього членства в НАТО та обмежила чисельність своєї армії.
На думку Путіна, Росія досі перемагає на полі бою. У липні росіяни окупували понад 550 км, що трохи більше, аніж місяцем раніше. Свою роль тут зіграв перехід росіян від фронтальних атак до тактики оточення населених пунктів.
Такі ж "дрібниці", як втрати особового складу (а вони залишаються надвисокими), Кремль ніколи не бентежили. Адже, за даними командувача ЗСУ Олександра Сирського, щомісяця Москва набирає на 9 тис.новобранців більше, ніж втрачає на полі бою, тоді як Україна відчуває дефіцит особового складу. Тож, зазначає Галеотті, Путін може вважати, що йому не потрібно воювати вічно – достатньо лише підтримувати такий темп вербування до вичерпання мобілізаційного потенціалу України.
Чи прийнятний план Трампа для України
Попри те, що Трамп не проти участі у саміті на Алясці президента України Володимира Зеленського, Кремль це категорично відкинув. Хай навіть сам Путін вже не згадував про "нелегітимність" українського президента, обмежившись твердженням, що зустріч з Зеленським можлива", але "мають бути виконані певні умови, і, на жаль, ми ще далекі від створення таких умов".
Тож президента Зеленського на саміт не запросили.
Втім, наголошує Галеотті, Трамп не зможе просто віддати Росії українську землю. І президент США, вважає він, "помилявся б, якби припустив, що Україна — і Європа — будуть змушені прийняти все, про що він і Путін домовляться".
"Однак Європа стикається з перспективою або денонсувати угоду Трампа, нагадавши йому про його давнє переконання, що "Європейський Союз був створений для того, щоб обдурити Сполучені Штати", або покірно прийняти його умови, підриваючи зусилля, спрямовані на те, щоб блок виглядав як надійна, незалежна геополітична сила", – пише експерт.
Для України відмова від 20 відсотків своєї території та 7 відсотків населення, які зараз перебувають під контролем Росії, була б болісною, не кажучи вже про те, щоб поступитися окремими частинами східної України, які вона все ще утримує. Зеленський вже попередив, що "українці не віддадуть свою землю окупантам", а конституція виключає будь-яку законну здачу території.
І хоча чутки про план "земля в обмін на мир" обходять це, зосереджуючись лише на фактичному контролі, а не на формальній зміні кордонів, все ще важко зрозуміти, зазначає Галеотті, як Зеленський міг би це прийняти або політично пережити таке послаблення.
"Щоб Київ взагалі розглядав можливість схвалення такої явно несправедливої угоди (такої, яка також передбачає відмову від вимог щодо репарацій), Зеленському потрібно буде переконатися, що Захід не залишить Україну беззахисною та в руїнах", – зазначає експерт.
Водночас він, посилаючись на соцопитування, констатує зростання втоми українців від війни: згідно з нещодавнім опитуванням Gallup, 69% наших співвітчизників зараз виступають за якомога швидше укладення мирних домовленостей, і лише 24% виступають за продовження бойових дій до перемоги в війні.
За словами одного з українських дипломатів, "деякі українці боятимуться, що відмова від будь-якої угоди, запропонованої Трампом, означатиме, що ми знову зіткнемося з небезпекою того, що Сполучені Штати відвернуться від нас, але інші використовуватимуть це як привід для прийняття угоди, яка, як вони знають, є ганебною, бо вони втомилися від війни".
Втім, хай там як, але інформацію про пропозицію США Київ зустрів з гнівом та обуренням, без натяку на оптимізм.
Як зробити угоду міцною
Галеотті наголосив, що перспективи будь-якої угоди залежатимуть від механізмів, прийнятих для її забезпечення та підтримки повоєнної України. І вторгнення РФ до грузії у 2008-му, анексія українського Криму та гібридна віійна на Донбасі з 2014-го, приховування Москвою збиття рейсу MH17 малайзійських авіаліній та російська кампанія вбивств та диверсій на Заході не вселяють довіри до домовленостей з Путіним.
Тому, зазначає експерт, для припинення вогню знадобиться розгортання спостерігачів на території України. Після цього необхідно буде вжити заходів для покарання за будь-яке порушення режиму припинення вогню, включаючи "швидке відновлення" повних санкцій.
Деякі представники Європейської комісії також припускають, що 183 мільярди євро російських активів, заморожені у фінансовій системі Euroclear, можуть бути утримані як "гарантія добросовісності", яка буде передана Україні, якщо Москва порушить свої зобов'язання.
Також Київ наполягатиме, щоб міжнародні спостерігачі на місцях перешкоджали будь-якому порушенню режиму припинення вогню. Малоймовірно, що це буде "коаліція охочих", адже Путін не збирається погоджуватися на європейські війська в цій ролі.
США також навряд чи запропонують "захист", який вимагав би розгортання американських військ. Адже йдеться, по сути, про готовність розпочати війну у випадку, якщо росіяни атакуватимуть ці контингенти.
"Натомість цю роль, можливо, доведеться виконати силам ООН або силам, укомплектованим з нібито нейтральних держав, таких як Індія та Бразилія (які, до речі, особливо сильно постраждали від тарифів Трампа).Однак абсолютно важливим було б швидке інвестування не лише у відновлення виснажених збройних сил України, а й у розвиток вітчизняної оборонної промисловості, щоб країна могла захистити себе від будь-якого майбутнього нападу Росії. Членство в НАТО чи Європейському Союзі дає гарантії взаємної підтримки, але вони все ще дуже далеко від реальності, і в Києві існує зрозумілий скептицизм щодо того, що двосторонні обіцянки підтримки можуть стримати Путіна", – пише Галеотті.
В Києві розуміють, що ніхто не хоче відправляти свої війська гинути в Україні. Тож єдиний реалістичний шлях – зробити так, щоб у Кремлі точно знали, що якщо посунуть знову – "розбитим носом" не відбудуться. Тож вкрай важливо розвивати виробництво не лише дронів та систем протиповітряної оборони, а й ракет далекого радіусу дії вітчизняного виробництва, здатних вражати російські міста та інфраструктуру без потреби в чиємусь схваленні.
Чи є шанси на завершення війни просто зараз
Те, що нині вдасться зупинити війну – вкрай сумнівно. Попри заяви Трампа про роздратування Путіним останній так і не відчув жодного тиску з боку США.
Нині російські "яструби" в оточенні Трампа, особливо державний секретар Марко Рубіо, схоже, намагаються мінімізувати поступки Путіну, вважаючи, що Віткофф занадто багато поступався заради досягнення угоди.
Та й про що би не домовилися Путін з Трампом на Алясці, цю угоду має прийняти Київ.
"Можливо, замість цього буде прийнято якийсь набагато обмеженіший захід, як-от тимчасовий мораторій на взаємні авіаудари великої дальності. Цього може бути достатньо, щоб Трамп відчув, що його честь збережена, і водночас це дасть Росії перепочинок від високоефективних українських атак на її інфраструктуру", – зазначив Галеотті.
Однак, переконаний він, якщо Путіну вдасться й далі відтягти будь-які серйозніші дії США щодо Росії, та ще й вирватися з ізоляції шляхом зустрічі з Трампом – він вже отримає перемогу. А якщо диктатор ще й спроможеться переконати Трампа, що саме Україна, а не Росія, позбавляє його бажаного політичного тріумфу, тоді з'явиться шанс відвернути США від Києва.
"Попри всі неминучі побоювання щодо цього поспішного саміту та потенційного "зливання" України, дипломатія має цінність. Західні країни ставилися до діалогу з Росією як до нагороди за гарну поведінку, а не до необхідності в небезпечні часи. Зараз менше відкритих каналів для комунікації, ніж у найгірші дні холодної війни. Навіть тимчасове припинення вогню дало б українцям, які перебувають у скрутному становищі, певний перепочинок, хоча варто провести справжнє стрес-тестування щодо заявленої відданості Путіна угоді, навіть якщо це лише для того, щоб підірвати його пропаганду. Цей саміт може не принести миру в наш час. Але він може стати кроком уперед, якщо відкриє шлях до умов, які зможе прийняти Київ, підкріплених довгостроковим зобов'язанням захищати Україну від будь-якої майбутньої російської агресії", – резюмував Галеотті.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що лідери ЄС закликали Трампа захищати інтереси України та Європи. У спільній заяві, оприлюдненій уночі 10 серпня, вони наголосили на тому, що змінювати кордони силою у сучасному світі – неприпустимо.
Також європейські партнери висловили непохитну прихильність суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!