Мільйонні зарплати та аномальні премії: хто з українських чиновників й керівників держпідприємств заробляє найбільше під час бюджетної кризи

В Україні – чи не наймасштабніша з 2022-го бюджетна криза. Прем'єр Сергій Корецький заявив про призупинення усіх капітальних видатків, а також анонсував скорочення чиновників. Поки що йдеться про частину заступників міністрів та голів органів влади. Ідея скорочувати видатки на зарплати в державному секторі – не нова.

У деяких випадках логіка розподілу зарплат дійсно викликає запитання. Наприклад, працівники апарату Верховної Ради заробляють більше, ніж народні депутати, а член НКРЕКП – у рази більше, ніж прем'єр-міністр. Особливу увагу варто було б звернути і на зарплати на держпідприємствах. Деякі керівники отримують десятки тисяч доларів зарплати щомісяця й при тому не демонструють значних досягнень в управлінні.

Про те, які зарплати платять топ-посадовцям – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Кому з чиновників пощастило найбільше

У липні 2026-го в Україні в державних органах працювали 165,4 тис. осіб. Торік у липні було майже на 2 тис. чиновників більше. При тому, середня зарплата працівників центральних органів виконавчої влади – 66,22 тис. грн. Це величезна кількість високооплачуваних спеціалістів, які утримуються за рахунок податків. Щомісячно на утримання цієї кількості посадовців витрачають близько 10,9 млрд грн.

Проте відмовитись від послуг держслужбовців неможливо. Вони забезпечують функціонування держави. Водночас, скоротити чисельність і переглянути систему оплати праці – цілком логічний крок в умовах значного дефіциту бюджету.

Найвищі зарплати у трьох держустановах: НКРЕКП, Апараті Верховної Ради та НАЗК. Тут у середньому платять понад 100 тис. грн. Звісно, пересічний працівник, наприклад, Апарату ВРУ отримує значно менше, однак за рахунок великих зарплат керівного складу середня зарплата могла б конкурувати із виплатами в достатньо успішній приватній корпорації.

"Варто зазначити, що заробітна плата держслужбовців також включає одноразові виплати, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством, тому місячні показники середньої заробітної плати можуть коливатися", – роз'яснюють у Мінфіні.

Голова НКРЕКП Юрій Власенко за минулий рік задекларував середню зарплату до оподаткування в розмірі 391,4 тис. грн. "На руки" це трохи більше 300 тис. грн на місяць. Для державного органу це одна з найбільших (але не найбільша) зарплата.

І хоча звичайні працівники НКРЕКП про таку зарплату можуть лише мріяти, вони все одно заробляють значно більше, ніж у середньому по країні. Наприклад, 14 серпня цього року з комісії звільнилась заступниця начальника одного з відділів Олена Малицька. Торік до оподаткування вона в середньому заробляла 96,9 тис. грн (близько 74,6 тис. грн "чистими").

При тому, середня зарплата в НКРЕКП, згідно з даними дашборду Мінфіну, становить 121,1 тис. грн.

На другому місці – Апарат Верховної Ради зі 115,9 тис. грн. OBOZ.UA вже писав про те, що його працівники (це фактично структура, яка супроводжує роботу нардепів) заробляють більше, ніж самі народні депутати.

Наприклад, минулого року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук задекларував зарплату в 1,1 млн грн (або 94,4 тис. грн на місяць до оподаткування). Ще 60,5 тис. грн на місяць спікеру платили як "компенсацію витрат, пов'язаних із діяльністю" (т. зв. "депутатські"). Тобто в сумі він отримував з бюджету 154,9 тис. грн на місяць. До речі, цьогоріч "депутатські" збільшили до 200 тис. грн на місяць, тож зарплата Стефанчука може сягати майже 300 тис. грн.

Тоді як керівник апарату ВРУ В'ячеслав Штучний задекларував за минулий рік зарплату в 3,3 млн грн (276,2 тис. грн до оподаткування).

З усіх органів центральної виконавчої влади найнижча середня зарплата – в Державному космічному агентстві. У середньому тут платять 42,2 тис. грн. У відомстві працює 91 особа.

Серед органів центральної виконавчої влади з найменшими зарплатами також опинилося і Державне агентство з лісових ресурсів України. У середньому там заробляють 44,6 тис. грн на місяць. При тому в підпорядкованому їм ДП "Ліси України" – одні з найбільших у країні зарплат.

Часто низькі зарплати в органах влади компенсуються величезними доходами, які платять у підпорядкованих їм державних підприємствах (ДП). Така практика – можливість обійти обмеження щодо рівня зарплат й бути більш гнучкими при формуванні винагороди для працівників.

Часто такі ДП керують державними ресурсами, надають послуги українцям, використовують кошти в межах державних програм.

Скільки платять у ДП: найбільші зарплати керівників

Серед тисяч державних підприємств є ціла низка, в яких керівникам щомісячно платять від мільйона гривень. В основному це оборонні підприємства. І якщо виробництво зброї дійсно вимагає залучення висококваліфікованих менеджерів, робота яких має високо оплачуватись, то до великих зарплат, наприклад, у ДП "Ліси України" можуть виникнути цілком слушні запитання щодо доцільності.

Як уже писав OBOZ.UA, виконавчий директор ДП "Ліси України" Ігор Лицур у 2025-му отримав 18 млн 543 тис. грн. З них 8 млн 623 тис. грн – це премія. Щомісячна його зарплата склала 1 млн 545 тис. грн. Це значно більше, ніж, наприклад, у гендиректора "Укрпошти" Ігоря Смілянського (він заявляв, що заробляє близько 700 тис. грн після оподаткування).

Значно менше заробляє директор ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин". Тварин ідентифікують для прогнозування ринків продукції тваринного походження та контролю епізоотичної ситуації. При тому, директор цього ДП Петро Пешко торік задекларував зарплату більшу, ніж отримує прем'єр-міністр.

Так, у середньому минулого року йому платили по 317,9 тис. грн на місяць до оподаткування. Цього року державний менеджер п'ять разів повідомив НАЗК про значні зміни в майновому стані. У трьох випадках – через виплачену зарплату. Так:

• 27 лютого 2026-го він отримав зарплату в 343,1 тис. грн;
• 12 березня 2026-го – 770,7 тис. грн;
• 18 червня 2026-го – 379,8 тис. грн.

Зазначимо, щомісячну зарплату посадовці не декларують. Вносять зміни лише у тому випадку, якщо разова виплата була вищою за встановлений поріг декларування.

Відносно високу зарплату отримує також і директорка ДП "Фонд декарбонізації України" Олеся Міщенко. Минулого року вона в середньому до оподаткування заробляла по 274,6 тис. грн. Це більше за зарплату керівника "Державного оператора тилу" – підприємства, яке займається постачаннями для армії.

Понад 200 тис. грн на місяць отримували минулого року керівники таких підприємств:

• ДП "Державні реєстри України" – директор Дмитро Гавриленко в середньому заробляв по 207 тис. грн;
• ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" – директорка Юлія Бін заробляла 217,9 тис. грн на місяць;
• ДП "Інфотех" (це IT-компанія МВС) – директор Максим Хімченко заробляв по 225,3 тис. грн на місяць;
• ДП "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" – директор Павло Кривонос заробляв по 262,6 тис. грн.

Зазначимо, йдеться про середньомісячну зарплату згідно з декларацією за минулий рік до оподаткування. Це та сума, яку посадовці вносили у свої декларації. Якщо державні підприємства намагаються не відставати за рівнем зарплат від бізнесу, певно, вони також мають, як це прийнято в приватному секторі, орієнтуватись і на результат.

Якщо ДП успішно впроваджує господарську діяльність, а керівництво схвалює якісні адміністративні рішення, певно, це має відображатися і на рівні зарплат. Однак, якщо ДП – фігурант численних корупційних скандалів, а фінансування – з бюджету, чи має такий керівник отримувати високу "ринкову" зарплату?

Якщо вам відомо більше, пишіть нам на пошту [email protected]. Далі буде...