Відео дня
Kyiv, Odesa, Lviv, Kharkiv: в МЗС перестали приймати офіційні іноземні документи з неправильним правописом українських міст
Міністерство закордонних справ України відмовляється приймати офіційні іноземні документи, в яких неправильно вказані назви українських міст, зокрема застарілі або російськомовні варіанти. Використання українських назв – суверенне національне право, яке відповідає чинному законодавству.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Він назвав такі випадки проявом меншовартості, що потрібно докорінно подолати.
Сибіга розповів, як нещодавно йому передали офіційну ноту з іншої держави, в якій місто Київ було вказане як Kiev. Побачивши це, він наказав повернути документ без розгляду та більше не приймати подібних звернень. За його словами, перш ніж виявляти "запевнення в глибокій повазі" до України, іноземні партнери мають вивчити правильні транслітерації українських топонімів.
У відомстві наголосили, що такий крок – це принциповість дипломатичної команди щодо назв українських міст.
"Те саме стосується українських топонімів Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl та інших, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації", – наголосив глава відомства.
За словами Сибіги, МЗС системно працює над виправленням неправильного написання українських топонімів усюди по світу. Йдеться про онлайн-ресурси, медіа, транспорт, публічні місця, державні органи, мистецтво та інші сфери. На цьому шляху, за словами дипломата, вже досягнуто успіхів.
"Найбільші світові медіа, серед яких AP, BBC, the Guardian, ARD та багато інших, транспортні компанії, зокрема Air France та інші, сотні аеропортів по світу, уряди – Німеччини та інших країн – міжнародні організації та інші вже поміняли правила написання українських міст на коректні транслітерації з української мови", – додав він.
Проте, як зазначив Сибіга, попри помітний прогрес, робота триває: подекуди й досі фіксуються випадки неправильного написання, і дипломатичне відомство реагує на них миттєво. Він також подякував всім громадянам, активістам та організаціям, які допомагають. "Якщо ми з вами не будемо це робити, ніхто за нас це не робитиме", – наголосив дипломат.
Глава МЗС повідомив, що Україна готується до нового кроку в топонімічній політиці – повернення в національний вжиток українських назв іноземних топонімів українського походження. Йдеться про вживання, наприклад, Берестя замість Брест, Білгорода замість Бєлгорода, чи Доброчина замість Дебрецена. За словами Сибіги, така ініціатива базується на чинному законодавстві України.
"Використання українських назв – наше суверенне національне право, яке до того ж відповідає діючому законодавству. Частина 3 статті 41 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" прямо передбачає перевагу для українських назв іноземних топонімів", – пояснив міністр.
З цього питання в українському законодавстві зазначається: "Назви географічних об’єктів та об’єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об’єктів та об’єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису. Якщо такий географічний об’єкт, об’єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага".
Крім цього, МЗС планує стати ініціатором процесу впорядкування вживання в Україні українських назв іноземних міст, які мають українське історичне чи мовне коріння. Йдеться саме про внутрішнє використання – Україна не збирається нав’язувати ці назви іншим державам.
Сибіга пригадав, що у багатьох країнах існують спеціальні географічні комісії, які ведуть реєстри назв – настав час створити подібну систему і в Україні. У зв’язку з цим МЗС найближчим часом планує організувати експертне обговорення, публічну дискусію та координацію з іншими відомствами для розробки необхідних рішень.
"Як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів – це насамперед про повагу. Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе", – наголосив очільник Міністерства закордонних справ.
Також дипломат закликав українців долучитися до цієї ініціативи та поділитися у коментарях назвами іноземних міст українського походження, які вони хотіли б бачити в національному вжитку.
У МЗС додали, що #KyivNotKiev – лише один із прикладів глобальної кампанії Міністерства закордонних справ, де системно виправляють назви українських міст, переконуючи іноземних партнерів вживати коректний правопис.
"Зміни вже торкнулися сотень компаній, організацій, медіа, урядів. Продовжуємо цю роботу, адже на правильне написання заслуговують і Kharkiv, і Chernihiv, і Odesa, і Dnipro, і Chornobyl – усі українські топоніми. Дякуємо тим, хто долучається до цієї важливої адвокаційної справи!" – наголосили у відомстві.
Як повідомляв OBOZ.UA, Міністерство закордонних справ України оголосило про масштабне оновлення своєї структури, що відповідає умовам воєнного часу та найкращим європейським і світовим дипломатичним практикам. Зміни передбачають створення нових департаментів і управлінь, перегляд регіональних напрямів, а також нову систему розподілу функцій керівництва.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!