Кримська платформа як міжнародна площадка з деокупації українського півострова

Кримська платформа як міжнародна площадка з деокупації українського півострова

22 лютого 2014 р. почалося російське вторгнення до Криму з метою його незаконної анексії. Вже тоді РФ погрожувала Україні широкою війною та військовим нападом на Київ. На жаль, гаранти територіальної цілісності української держави відповідно до Будапештського меморандуму (грудень 1994 р.), коли Україна добровільно зріклася ядерного потенціалу, що був рівний російському і у п’ять разів більший ніж сумарно у Франції, Британії та Китаю разом, не відреагували належним чином. Крім того, за рекомендаціями тих же гарантів української територіальної цілісності, Київ передав Москві стратегічні бомбардувальники та знищив велику кількість власної важкої конвенційної зброї. Тоді, скажімо на озброєнні української армії було 9 тисяч сучасних танків та декілька тисяч бойових літаків різних модифікацій. Україна лише вимагала гарантій територіальної цілісності, що так і не були виконані. Зараз РФ здійснює ракетні обстріли тими ж стратегічними бомбардувальниками та погрожує застосувати ядерну зброю, в тому числі отриману з України.

Відео дня

Наприкінці лютого 2014 р. Київ вимагав від міжнародних партнерів рішучу військову та політичну реакцію на російську агресію, а отримав тільки вербальні засудження московської інвазії. А вже через місяць росіяни вторглися на Донбас. Сьогоднішня кривава війна в Україні є наслідком відсутності необхідної твердої міжнародної реакції у 2014 р. Європа та США думали, що змогли таким чином запобігти збройному зіткненню з РФ, а замість цього зараз отримали широкомасштабну криваву війну. Українці платять великі рахунки значними втратами своїх громадян та знищеної росіянами інфраструктури, тільки через те, що проросійський лобі в США та Європі зумів блокувати у лютому 2014 р. усі дієві контр заходи у відповідь на агресію Москви. Ніхто не наважився зразу надати Україні військову підтримку у можливому зіткненні з російською окупаційною армією на українському півострові. Усі егоїстично розмірковували як далі продовжити комфортне і тихе життя. А зараз маємо ситуацію, що в сто разів гірша ніж у 2014 р.

24-25 жовтня ц.р. в Загребі проходитиме Перший парламентський саміт Кримської платформи. Делегації більше 60 країн отримали запрошення для участі у цьому важливому заході. Очікується прибуття більше 400 політиків з усього світу. Україна запросила на цей саміт також країни Азії, Африки та Латинської Америки, які не є членами Кримської платформи.

Кримська платформа є ініційований Україною міжнародний координаційний механізм щодо повернення питання російської окупації Криму на міжнародний порядок денний, захисту прав людини на півострові, підтримку деокупації півострова, як і посилення європейської та глобальної безпеки.

24 жовтня відбудуться дискусії серед кола фахівців в рамках Парламентського саміту, офіційне проведення якого заплановане на наступний день. Кримська платформа – це новий консультаційний та координаційний формат, який направлений на покращення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, підготовки відповідей на збільшення безпекових загроз, посилення міжнародного тиску на Кремль, унеможливлення подальших порушень прав людини на півострові та захисту жертв окупаційного режиму та досягнення головного завдання – повернення півострову у державно-правовий простір України.

Кримська платформа працює у трьох форматах – міжурядовому, міжпарламентському та фаховому рівні. Головні напрямки діяльності Кримської платформи консолідація міжнародної політики невизнання будь-яких змін міжнародно-правового статусу Криму, ефективність санкцій та запобігання від їх ухилення, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, забезпечення безпеки Азовсько-Чорноморського регіону та ширше, захист принципів свободи навігації, ліквідації екологічних та економічних наслідків окупації.    

23 серпня 2021 р. в рамках відзначення тридцятої річниці відновлення державної незалежності України було проведено Перший інаугураційний саміт Кримської платформи. У саміті взяли участь 9 президентів, 5 голів урядів, 2 керівники парламенту, багато делегацій, головним чином, європейських країн очолюваних міністрами, а також очільники Євросоюзу, НАТО, Ради Європи та інших міжнародних організацій. Загалом було 47 високих закордонних делегацій. За результатами цього Інаугураційного саміту було прийнято Спільну заяву, в якій учасники виступили за створення Кримської платформи, продовження політики невизнання незаконної анексії Криму з боку Російської Федерації та необхідності повернення півострова його законному власнику – Україні. В Києві було офіційно відкрито Офіс Кримської платформи. Генасамблея ООН своїми Резолюціями підтримала створення Кримської платформи.

Другий саміт Кримської платформи було проведено 23 серпня 2022 р. в Києві в онлайн режимі, де взяло участь більше 60 міжнародних делегацій, очолюваних президентами держав (16), головами урядів (17 країн) та іншими високими посадовцями, за участі голів Єврокомісії та Європейської Ради, генеральних секретарів НАТО та Ради Європи, а також низки інших міжнародних організацій.

Очікуємо, що парламентський вимір Кримської платформи і міжнародні фахівці з питань глобальної безпеки дадуть своє бачення вирішенню питання деокупації Криму у важких реаліях сучасної війни. Треба розуміти, що для Москви проблема Криму є особливим питання екзистенції Володимира Путіна та його оточення. Толерування російської окупації українського півострова може тільки означати підтримку московської агресії зараз та у майбутньому. Ця війна розпочалася наприкінці лютого 2014 р. нападом російської армії на українські об’єкти в Криму, продовжилася широкомасштабним вторгненням 24 лютого ц.р. і буде закінчена коли останній російський солдат вийде з українського півострова. Це і є формула закінчення кривавої війни, яку розпочав Володимир Путін та кремлівський режим.  

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...