
Блог | Королі та капуста в Білому домі та Кремлі

Вони дуже люблять "капусту". Особливо "зелену", але не овочеву. У Кремлі не менше, ніж у Білому домі. Трамп заздрить Путіну, тому що сильно відстає від нього в частині наявності цієї "капусти" на своєму банківському рахунку. Два чоботи пара і вони давно знайшли один одного. Трампу подобаються диктатори і фюрери, оскільки диктаторські режими дозволяють збагачуватися безконтрольно. Йому не пощастило тільки в одному - він народився в Америці і став президентом Сполучених Штатів, а не президентом Росії. В Америці теж можна "покошмарити", проте дуже недовго і з великою ймовірністю це закінчиться погано. Перші тривожні дзвіночки вже пролунали, однак Трамп не захотів їх почути.
Чим завершаться переговори про мир між Сполученими Штатами, Росією та Україною можна було передбачити ще до того, як вони почалися. Піти на умови, висунуті Кремлем, Україна не може, так само, як і Кремль не може погодитися з тим, чого хоче Україна. Змусити жодну зі сторін піти на поступки Білий дім не в змозі. У зв'язку з цим вихід із переговорного процесу, що нагадує втечу з палаючої хати, для Трампа логічний і передбачуваний. Його слова і запевнення не варті й ламаного гроша - це відомо всім, тільки не всі лідери Заходу готові з цим змиритися. Втрачати Трампу те, чого в нього немає і в помині, а саме, - репутацію і гідність, не звикати. Зараз він займеться "порятунком" американської економіки, яка хронічно "захворіла" рецесією, що починається, з його ж вини. Залишилося чекати не надто довго, коли багато високотехнологічних виробництв і ВПК в Америці зупиняться у зв'язку з нестачею рідкозему і мінералів, імпортованих у недавньому минулому з Китаю на 90%. Замінити цей критично важливий імпорт нічим. До цієї проблеми додається припинення імпорту енергії та нафти з Канади, відмова Китаю купувати яловичину в Штатах, а також цілий рій інших сюрпризів, пов'язаних із торговельною війною і введенням космічних тарифів.
На жаль чи на щастя, Сполучені Штати програють Китаю в цій війні з розгромним рахунком. На щастя тому, що більшість жителів Америки зрозуміє нарешті, що не можна обирати в президенти людину з відсутністю знань і моралі. Терпіти і "затягувати пояс" заради забаганки свого президента американці не звикли, це не Росія. Як вони вирішуватимуть цю проблему - ми не знаємо і не знає ніхто. Україну ж цікавить одне: Що вона робитиме без військової підтримки Сполучених Штатів? Про це слід було думати раніше і не складати всі яйця в один кошик, як це робив Офіс президента України. Тепер там із запізненням стрепенулися, але й сьогодні продовжують блукати в темряві, сподіваючись тепер на європейських союзників і не роблячи нічого без їхнього схвалення. Це повний і закінчений нонсенс. В Україні немає дипломатів і експертів, здатних чинити консолідуючий вплив на Європу й Азію. Один президент не в змозі підняти ту ношу, яка сьогодні на нього звалилася. Він цього не розуміє і ніхто цього йому не скаже. ОП на роздоріжжі: направо підеш, - голову складеш, наліво підеш, - назад не повернешся, прямо підеш - усе втратиш. Народ і армія свого слова поки що не сказали. Європа теж. Світ завмер в очікуванні.