Генпрокурор відповів, чи буде забирати справу Чернишова в НАБУ
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що не передаватиме справу колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова іншим правоохоронним органам. Він наголосив, що повністю довіряє Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, які ведуть це розслідування.
Про це Кравченко сказав на брифінгу з журналістами 23 липня, наголосивши, що не має наміру втручатися в роботу інших структур. За його словами, під час наради в Офісі президента, на якій були присутні представники всіх ключових силових органів країни, домовилися координувати роботу без дублювання функцій і тиску з боку інших відомств.
"В першу чергу, сьогодні була нарада в президента України. Він збирав всі правоохоронні органи: ДБР, міністра внутрішніх справ, Службу безпеки України, НАБУ, САП, генерального прокурора. Обговорили. Домовились працювати разом. Кожен по своєму напрямку діяльності і ніхто не буде заважати працювати, тому що у кожного достатня кількість кримінальних проваджень. Немає що ділити. Це є позиція моя як генерального прокурора", – заявив Кравченко.
Генпрокурор пояснив, що для зміни підслідності будь-якого провадження спершу необхідно вивчити його матеріали (наскільки обгрунтовано проведено усі слідчі дії, негласні слідчі дії, розшукові дії, наскільки кримінальне провадження розслідується і на якій стадії перебуває), а "просто забрати – так не працює". Лише після цього можна ухвалювати рішення щодо потреби у допомозі інших слідчих органів або змін у розслідуванні.
Він також прокоментував публічні заяви про те, що його нібито призначили так швидко на посаду спеціально для втручання в справу Чернишова. Кравченко підкреслив, що такі припущення є безпідставними, а будь-яке вилучення провадження без законних підстав було б незаконним.
"Я тоді сказав, Верховній Раді сказав, що я забирати провадження не буду, тому що це незаконно", – наголосив він.
Кравченко додав, що сьогодні він має законні повноваження визначити справу Чернишова за іншим правоохоронним органом, але пообіцяв цього не робити: "Я обіцяю, що справу Чернишова я 100%-во забирати і віддавати іншому правоохоронному органу не буду, тому що я довіряю НАБУ та САП, які розслідують цю справу, здійснюють досудове провадження. Якщо їм буде потрібна допомога, ми допоможемо. Якщо не потрібна, вони будуть закінчувати це кримінальне провадження та відправляти обвинувальний акт. Якщо вони приймуть це рішення відправляти до суду, то будуть підтримувати державне обвинувачення. Якщо їм буде потрібна на стадії підтримки державного обвинувачення допомога, авжеж, ми будемо допомагати. Я особисто зможу їм допомогти, тому що в мене досвіду в підтримці державного обвинувачення достатньо".
За словами Кравченка, у пріоритеті зараз розгляд кримінальних справ, які розслідуються роками без результату, а не справи, що перебувають на активній стадії досудового розслідування. Він наголосив, що зараз велика кількість проваджень, які Генпрокуратура охопити не може, щоб вивчити.
"Я буду в першу чергу звертати увагу на ті кримінальні провадження, які розслідуються довгий час, а саме рік, два, три і більше без прийняття процесуального рішення, але це не означає, що одразу це кримінальне провадження, яке б воно не було, відправлю до підслідності іншого правоохоронного органу у разі неефективності. Але ефективність треба встановити: скільки там слідчих дій проведено, чи обгрунтовано вони проведені, чи достатня кількість, чи зібрані всі необхідні докази за такий вагомий проміжок часу", – пояснив генпрокурор.
Він навів приклад справи ПриватБанку, зазначивши, що лише після аналізу ефективності розслідування ухвалюватиме рішення про можливе втручання.
"Я подивлюся наскільки там грунтовне розслідування, на якій стадії. Якщо встановлю, що там неефективно, а за рік-два-три роки нічого не робилося, я буду приймати рішення, віддаватиму ефективним органам, слідчим і прокурорам, які будуть розслідувати і допомагати, але це буде спільним результатом. Але ми будемо тільки допомагати. Забирати масово кримінальні провадження і віддавати іншим правоохоронним органам – ні, цього не буде", – підсумував Кравченко.
Що відомо про справу Чернишова
Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, як для себе, так і для третіх осіб. Йдеться про схему із незаконною передачею державної землі забудовнику Сергію Копистирі.
За версією слідства, у 2021-2022 роках Копистира спільно зі своїм довіреним Олегом Татаренком за сприяння посадовців, зокрема Чернишова, незаконно заволоділи ділянкою площею понад 11 га в Києві, що належала агрофірмі "Квіти України". Надалі землю перевели на баланс державного підприємства "Укркомунобслуговування", а згодом уклали інвестиційну угоду з компанією Копистири – "Сітігазсервіс". Оцінку землі значно занизили, що могло спричинити втрату понад 1 млрд грн для держави.
У межах цієї угоди посадовці нібито отримали знижки на житло – ціна квадратного метра для них коливалась від 1 до 8 тисяч гривень замість ринкових 30 тисяч. За підрахунками слідчих, загальний розмір неправомірної вигоди становив 16,8 млн грн. Крім Чернишова, у справі фігурують:
- Василь Володін – колишній держсекретар Мінрегіону;
- Максим Горбатюк – радник міністра;
- Алла Сушон – ексдиректорка ДП "Укркомунобслуговування";
- Сергій Копистира – забудовник;
- Олег Татаренко – його довірена особа.
Для більшості з них вже обрано запобіжні заходи – від тримання під вартою до багатомільйонних застав. Чернишов був особисто присутній на судовому засіданні. Він заявив, що не визнає провину, вважає справу політичною та не збирається йти у відставку. "Жодна земельна ділянка не втрачена... Міністр не впливав на укладання будь-яких договорів", – прокоментував ситуацію Чернишов.
Віцепрем'єра – міністра національної єдності України Чернишова спочатку не відсторонили від посади, попри те, що йому повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди. Суд ухвалив рішення залишити посадовця на посаді, а також обрав запобіжний захід та розмір застави.
2 липня стало відомо про те, що за Чернишова внесли 120 мільйонів гривень застави. Це було зроблено в різні дні та було три платежі. Дружина Олексія внесла понад 12 мільйонів гривень, 66 мільйонів гривень внесло ТОВ "Форавто тор" з Дніпра, яке було створене у квітні цього року і торгує деталями для автомобілів. 44 мільйони гривень внесла Дарія Бедя – директорка з маркетингу групи компаній DIM (Development Investment Management).
Що передувало
22 липня депутати Верховної Ради України підтримали законопроєкт №12414 про зміни до Кримінального кодексу з поправками, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передадуть їх генпрокурору. Ще до голосування у ці відомства виступили проти ухвалення цього законопроєкту та закликали нардепів не голосувати за "остаточне знищення незалежності антикорупційної системи в Україні".
Менш ніж за годину після голосування ухвалений законопроєкт підписав спікер ВРУ Руслан Стефанчук, після чого його було направлено на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Ввечері 22 липня глава держави все ж підписав законопроєкт №12414, який передбачає підпорядкованість НАБУ та САП Офісу генпрокурора України. Оскільки дата підписання, що вказана в публікації газети, це 22 липня, тож закон набирає чинності вже 23 липня.
Цікаво, що помітка про президентський підпис законодавчого проєкту спочатку практично одразу зникла, а потім, за кілька хвилин, знову з’явилась.
Не змогли цього змінити рішення щодо цього законопроєкту ані заклики експертів та окремих політиків, ані вихід на вулиці великих міст значної кількості українців, ані занепокоєння Європи. OBOZ.UA розповів, що змінилося в Україні після підтримки закону №12414, а також як це вплине на боротьбу з корупцією в нашій державі та на перспективи вступу України до ЄС.
Як повідомляв OBOZ.UA, наприкінці травня НАБУ й САП провели обшуки у чинного міністра Чернишова. Про наміри НАБУ провести обшуки медіа повідомляли ще в червні 2024 року, але тоді слідчі дії ніхто не провів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!