Що таке НАБУ і САП, до чого тут вимоги ЄС і чому рішення Ради щодо їхньої долі стало "вибуховим": головні факти

Від сьогодні, 23 липня, ухвалені з величезним скандалом напередодні законодавчі зміни, що обмежили незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, стали законом. Після голосування у Верховній Раді законопрооєкт підписали спершу спікер парламенту Руслан Стефанчук, а потім і президент Зеленський, текст було опубліковано у парламентській газеті – і він перетворився на закон.

Відео дня

Не змогли цього змінити ані заклики експертів та окремих політиків, ані вихід на вулиці великих міст значної кількості українців, ані занепокоєння Європи. OBOZ.UA розповідає, що змінилося в Україні після вчорашніх подій, а також як це вплине на боротьбу з корупцією в нашій державі та на перспективи вступу України до ЄС.

Що таке Національне антикорупційне бюро

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) створювалося як наділений спеціальним статусом центральний орган виконавчої влади, що має попереджати, виявляти, припиняти та розкривати корупційні та інші кримінальні правопорушення, що входять до його підслідності. Тобто ті, що вчинені вищими посадовими особами України (зокрема держслужбовцями категорії "А") та становлять загрозу національній безпеці.

Утворено цей орган було указом президента України від 16 квітня 2015 року.

Створення НАБУ стало наслідком гострого запиту українського суспільства на боротьбу з корупцією, що набула тотального рівня, і насамперед – з корупціонерами топ-рівня, які десятиліттями в Україні залишалися абсолютно безкарними.

Оскільки правоохоронна система у її тогочасному вигляді продемонструвала неспроможність покращити ситуацію з корупцією в Україні, і було ухвалене рішення щодо створення нового автономного органу, що працював би поза системою наявних правоохоронних органів і концентрувався на розслідуванні корупційних злочинів, що становлять особливу суспільну небезпеку.

Вимагали створення такого органу (а його аналоги успішно працюють у цілій низці країн) і у Міжнародному валютному фонді. Пункт про створення НАБУ також було внесено до Коаліційної угоди парламентської більшості у Верховній Раді, обраній після Революції Гідності.

Що таке Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Попри незалежність створеного у 2015 році НАБУ, залишити цей антикорупційний орган геть без контролю було би неправильно. Повноваження здійснювати нагляд за тим, чи дотримуються співробітники Нацбюро чинного законодавства під час проведення оперативно-розшукової діяльності у межах досудових розслідувань, було покладено на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Окрім того, САП має підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях, а також представляти інтереси громадянина або держави у судах під час розгляду пов'язаних з корупцією справ і представляти у межах компетенції інтереси держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Створення САП вимагали також і європейські партнери нашої держави: це було однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом, а також продовження допомоги Україні від Європи.

На відміну від НАБУ, САП не від самого моменту створення стала самостійною структурою. У 2015 році вона була створена як частина структури Генеральної прокуратури, яку на той момент очолював генпрокурор Віктор Шокін.

Така ситуація ЄС не задовольнила. І після візиту до Києва наприкінці вересня 2015 року еврокомісара з питань юстиції, прав споживачів та рівності Європейський Союз сформував свою позицію щодо створення антикорупційної прокуратури. Ситуацію, коли Верховна Рада під час ухвалення законів про запуск НАБУ змінила їх таким чином, що цей орган де-факто втратив незалежність, здобувши натомість чіткий зв'язок зі "старою прокуратурою" і особисто з генпрокурором, європейці назвали неприйнятною.

Далі ж почалася тривала епопея з формуванням САП, на чому дедалі безкомпромісніше наполягали у ЄС і що всіма силами саботували всередині держави.

Завершилася ця історія аж 21 березня 2024 року, коли САП розпочала роботу як окрема юридична особа публічного права.

НАБУ і САП: ключові функції та відмінності

Значна частина українців, напевно, досі не має чіткого уявлення щодо того, чим конкретно займаються ці дві антикорупційні інституції. А хтось, не виключено, й зовсім гадає, що їхні функції якщо не тотожні, то дуже схожі.

Насправді ж НАБУ і САП є двома важливими частинами антикорупційного "механізму" України, які працюють у різних площинах.

Так, ключовими функціями НАБУ, як вже зазначалося, є виявлення розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень. У межах своїх повноважень ця структура наділена правом:

проводити оперативно-розшукові заходи та заводити справи;
витребувати кримінальні провадження й інформацію в інших органів;
отримувати дані про майно, доходи, бюджетні кошти;
мати доступ до реєстрів та інформаційних систем;
ознайомлюватися з документами, у тому числі з обмеженим доступом;
отримувати банківську, фінансову й депозитарну інформацію;
опечатувати приміщення та вилучати документи (за рішенням суду);
залучати спеціалістів та експертів (у т.ч. іноземців);
створювати спільні слідчі групи;
безперешкодно входити до держорганів, військових частин;
використовувати транспорт фізичних і юридичних осіб;
надсилати органам обов’язкові до розгляду рекомендації;
співпрацювати з фізичними особами, заохочувати їх;
вносити подання до суду про визнання правочинів недійсними;
створювати інформаційні системи для оперативної роботи;
зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю;
видавати засоби захисту особам, узятим під захист;
співпрацювати з міжнародними органами;
отримувати матеріали міжнародної правової допомоги;
представляти інтереси держави в закордонних юрисдикціях;
ініціювати створення спеціальних умов у місцях тримання;
використовувати техзасоби для зняття інформації з мереж.

Натомість САП створювалася задля здійснення процесуального керівництва справами НАБУ.

Прокурори САП у межах своїх повноважень:

погоджують підозри, які готує НАБУ,
представляють справи в суді,
підтримують обвинувачення в антикорупційних процесах.

Скандальний законопроєкт 12414: наступ на антикорупційну інфраструктуру

Сучасна антикорупційна інфраструктура в Україні будувалася упродовж 10 років. Для того ж, аби завдати їй нищівного удару, депутатам Верховної Ради вистачило кількох годин – часу, що пішов напередодні, 22 липня, на ухвалення законопроєкту 12414 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану".

Саме до нього було включено поправку, яка обмежила повноваження НАБУ та САП. У "турботі" про зниклих безвісти українців нардепи затвердили:

повний доступ генерального прокурора до всіх справ, що веде НАБУ, а також наділення його можливістю давати вказівки детективам НАБУ й у разі невиконання змінювати підслідність.
Генеральний прокурор зможе закрити розслідування на вимогу сторони захисту, вирішувати спори про підслідність та самостійно підписувати підозри топовим посадовцям.
Керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів, тепер доцільність його присутності там визначатиме генпрокурор. Іншими словами, голова САП перетворюється на номінальну фігуру.

Попри значне обурення громадянського суспільства та окремих політиків, застереження експертів та заклики від європейських партнерів утриматися від зменшення незалежності двох головних антикорупційних інституцій, 263 нардепи з блискавичною швидкістю (і порушеннями регламенту, за твердженням окремих народних обранців) законодавчі новації ухвалили.

За скандальний законопроєкт проголосували:

185 депутатів від партії "Слуга народу";
3 депутатів від "ЄС";
15 нардепів від ВО "Батьківщина";
18 депутатів від "Платформи за життя та мир";
1 нардеп від партії "Голос";
9 – з "Відновлення України";
10 представників "За майбутнє";
17 народних депутатів з "Довіри".

Згодом з'явилися й результати поіменного голосування.

Не меншу спритність виявив спікер Верховної Ради Стефанчук, що ще вдень підписав законопроєкт, до вечора свій підпис поставив і президент Володимир Зеленський,, тож до кінця доби законопроєкт вже став законом, а з 23 липня він набув чинності.

Попри те, що у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах України прокотилися стихійні мітинги, на яких українці закликали президента не підписувати скандальний законопроєкт.

Наступ на САП та НАБУ: питання без відповідей

Скандальному голосуванню упродовж кількох тижнів і особливо останніх днів передувала низка подій, пов'язаних із САП і НАБУ.

Напередодні голосування Служба безпеки, Генпрокуратура та Державне бюро розслідувань оголосили про масштабну спецоперацію проти НАБУ і САП. А також заявили, що у лавах антикорупційних структур знайшли ціле "сузір'я" порушників закону: від державних зрадників та ворожих агентів – до винуватців ДТП кількарічної давнини.

Обвинувачення та заяви згадані органи підкріплювали публікацією певних доказів.

Втім, як справедливо зазначає ВВС Україна, чим більше звучало викривальних заяв, тим сильнішим ставало відчуття у тих, хто за всім цим спостерігав, що йдеться швидше про певну "інформаційну кампанію" перед запланованим наступного дня голосуванням у парламенті, спрямованим проти незалежності антикорупційних органів.

Що ж до причин того, що сталося, то у ВВС їх пропонують шукати у нещодавніх претензіях детективів НАБУ до близького до команди президента міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому вручили підозру щодо причетності до розкрадання землі у столиці. Отримавши підозру, посадовець одразу вийшов на волю. А за два тижні його посаду просто скасували, чим, вважають у ВВС, спустили скандал на гальмах.

"Як припускають оглядачі, ось такі випадки з корупційними справами проти найближчого оточення і могли стати тригером для підпорядкування НАБУ і САП генпрокурору. А журналісти-розслідувачі припускають, що на підході в НАБУ була ще одна підозра – комусь ще ближчому до президента особисто. Тепер можна очікувати, що подібних підозр більше не буде", – йдеться у матеріалі видання.

У що удар по антикорупційних інституціях виллється для України

І НАБУ, і САП були утворені за наполяганням США та ЄС як обов'язкова умова на шляху євроінтеграції України.

Тож не дивно, що останні події довкола цих антикорупційних органів – як саме ухвалення законопроєкту, що зменшив їхню незалежність, так і хвиля обшуків у співробітників НАБУ, що йому передували – таки викликали у західних партнерів незадоволення.

Так, посли держав G7 вже "висловили серйозне занепокоєння", а представниця ЄС в Україні Катерина Матернова написала, що підтримка України залежить від збереження досягнень реформ (існування НАБУ та САП є, де-факто, частиною угоди щодо Євроасоціації). І хоча речник Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що поки ЄС не збирається порушувати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні через дії щодо НАБУ та САП – це може статися у будь-який момент.

Так, як вже ставалося з Угорщиною та Польщею, що свого часу суттєво обмежили незалежність судової системи – і отримали через це блокування Брюсселем мільярдних дотацій, що мали піти на розвиток обох країн.

Однак у випадку з Варшавою та Угорщиною йшлося про членів ЄС. Україна ж до об'єднання не входить і, не виключено, останніми подіями відсунула від себе перспективи вступу і викликала нерозуміння у чи не єдиного надійного союзника України в часи повномасштабної війни – Європи.

Водночас вдарить рішення української влади "згорнути" антикорупційну діяльність і по ній самій. Адже рішення ВРУ, скріплене підписом Зеленського, продукує розкол у суспільстві. І зрештою може коштувати чинному президенту підтримки з боку народу.

Що передувало

Верховна Рада України напередодні, 22 липня, більшістю голосів підтримала законопроєкт, який може обмежити повноваження НАБУ та САП.

Через це у багатьох містах України люди вийшли на акцію проти законопроєкту про НАБУ та САП. Учасники стихійних мітингів вимагали у Зеленського ветувати законопроєкт.

Однак президент до людей на вулицях не прислухався. Він підписав законопроєкт і пізно ввечері прокоментував ситуацію з законом про НАБУ і САП, заявивши, що ухвалені ВРУ зміни – "це те, що потрібно Україні".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!