Відео дня
ЄС був готовий відкрити перший кластер переговорів про вступ України, але відклав рішення через закон про НАБУ і САП – ЗМІ
Закон про обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) став критичним ударом по процесу вступу України до Євросоюзу. Брюссель мав план обходу вето Угорщини та був за крок до відкриття першого переговорного кластера з Києвом, але тепер рішення відкладено.
ЄС до останнього моменту намагався запобігти цьому, пишуть українські ЗМІ з посиланням на джерела. Як зазначається, єврокомісар з питань розширення Марта Кос особисто телефонувала віцепрем'єру Тарасу Качці, попереджаючи про наслідки.
"Зрештою, оцінка фахівців з європейської тематики є одностайною: за останні дні Україна підійшла впритул до того, щоби вбити свої шанси на відкриття змістовних вступних переговорів з ЄС, а можливо, й перетнула цю лінію", – зазначають журналісти.
У ЄС був шанс обійти вето Орбана
Контраргумент Києва полягав у тому, що пауза України в євроінтеграції – це провина самого ЄС, зокрема, через вето Угорщини.
Та іронія долі в тому, що саме в липні в України з'явився шанс на зсув у процедурі вступних переговорів.
По суті, у Брюсселя планували "кинути" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та обійти його вето.
За даними ЗМІ, у Брюсселі напрацювали юридично нестандартний, але потенційно ефективний план, який мав би дозволити обійти формальне вето Угорщини.
Згідно зі схемою, яку погодили Єврокомісія, глава Євроради Антоніу Кошта і низка країн ЄС, передусім Данія, яка головує в Раді ЄС, відкриття переговорного кластера мало відбутися без голосування, на полях засідання 18 липня.
Суть полягала в тому, що в установчих документах ЄС немає вимоги про одностайне голосування за проміжні технічні кроки, такі як, зокрема, відкриття кластерів, а тому в Єврокомісії є право робити це з власної ініціативи, адже країни-члени, відкривши переговори про вступ з 2024 року, дали їй відповідні повноваження.
Уперше цю ідею на найвищому рівні обговорили під час саміту НАТО в Гаазі, а фінальний раунд обговорень із керівництвом ЄК та Євроради пройшов 10 липня в Римі – після цього Кос висловила впевненість у відкритті всіх глав у переговорах про вступ.
Київ здивував ЄС
Але згодом почали відбуватись події, які здивували ЄС, пишуть журналісти.
Зокрема, на початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки, а потім відбулися обшуки у відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна.
Зрештою, Данія не внесла пропозиції про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного засідання Ради ЄС.
Джерела ЗМІ вказують на "внутрішньоєвропейські" перепони, як ключові, пояснюючи, що у Брюсселі намагалися уникнути того, що якась з ключових країн-членів ЄС почне публічно виступати проти цього кроку.
Окремі столиці ЄС вважали, що рішення потребує доопрацювання і його варто перенести на вересень.
Колишня віцепрем’єрка Ольга Стефанішина у своєму останньому інтерв'ю на посаді підтверджувала, що план відкриття переговорів 18 липня дійсно був, поклавши відповідальність за його зрив на ЄС.
Водночас, за даними ЗМІ, ця версія не підтверджується.
Хто відповідальний за зрив переговорів
Станом на 14 липня, коли з'явилися повідомлення про рішення Зеленського замінити відповідальну за євроінтеграцію в Кабміні, співрозмовники журналістів у Брюсселі запевняли, що процес рухався позитивно і були всі підстави розраховувати на відкриття переговорного кластера.
Попри те, що головною причиною відтермінування альтернативного плану став брак готовності з боку самого ЄС, певний вплив подій навколо БЕБ також був, стверджують ЗМІ.
Але все це не має значення після останніх подій, зазначають журналісти.
Зеленський, знаючи про зрушення у ЄС, не лише не припинив, а й посилив атаку на реформи.
Руйнування незалежності НАБУ та САП перетнуло червоні лінії для ЄС.
"І тепер наявність або відсутність угорського вето вже не має вирішального значення. Брудну роботу замість Віктора Орбана виконала сама Україна", – пишуть журналісти.
Навіть за нинішніх умов наджорсткої публічної реакції з боку ЄС на ситуацію навколо НАБУ і САП, імовірно, не буде, адже в ЄС продовжує діяти де-факто мораторій на критику Києва.
Однак, відсутність невідкладних наслідків після набуття чинності скандального закону не означає, що не буде наслідків довгострокових, сказало одне із джерел у дипломатичних колах.
Донедавна ключовим важелем для тиску на Україну був передвступний процес. Однак після останніх кроків Зеленського у частини європейців сформувалася думка, що питання вступу "більше не є пріоритетом", тому Європа готується використовувати інші важелі, передусім – фінансові.
Перші непублічні сигнали про це Україна вже отримала, застерігають джерела.
Що передувало
22 липня Верховна Рада 263 голосами підтримала законопроєкт 12414, що обмежує незалежність НАБУ та САП та передає їх генпрокурору України. Увечері Зеленський підписав закон.
У низці міст України пройшли мирні акції протесту проти ухваленого закону. Громадяни висловили побоювання, що через новий закон антикорупційні органи втратять незалежність.
У спільній заяві НАБУ та САП заявили, що позбавлені гарантій, які раніше давали їм змогу ефективно протидіяти корупції серед високопосадовців.
23 липня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що перевірить підслідність справ, які вже розслідує НАБУ, а міжнародним партнерам повідомлено, що слідчі дії відбуваються "об'єктивно та обґрунтовано".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!