УкраїнськаУКР
русскийРУС

Чому Токаєв відкрито закликав Путіна припинити війну: експерт назвав причини

3 хвилини
1,0 т.
Токаєв і Путін.
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відкрито закликав російського диктатора Володимира Путіна припинити війну та перейти до замороження бойових дій. Така заява не випадкова, адже Токаєв, як професійний дипломат, чітко усвідомлює значення своїх слів і фактично озвучив позицію Казахстану щодо війни.

Про це у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів кандидат наук з державного управління, голова Центру розвитку державної стратегії та публічної політики Ілля Котов. За його словами, позиція Токаєва пов’язана не лише з внутрішніми інтересами Казахстану, а й із ширшими процесами за участю Китаю, Туреччини та США.

"Токаєв чудово розуміє вагу кожного сказаного слова. Тому ця заява точно не була спонтанною", – зазначив Котов.

Він наголосив, що Токаєв фактично передав певний сигнал і водночас сформував офіційну позицію Казахстану щодо війни. Експерт нагадав, що Астана й раніше дистанціювалася від підтримки російської агресії.

"Ще у 2022 році Токаєв заявляв, що Казахстан не братиме участі в агресії проти України в межах ОДКБ і не допомагатиме Росії обходити санкції", – нагадав експерт.

За його словами, називати Казахстан союзником Путіна немає підстав, оскільки країна намагається враховувати власні ризики. Одним із прикладів такої політики експерт назвав рішення Астани щодо паливної кризи, коли Казахстан фактично обмежив можливість вивезення пального до Росії.

Котов зазначив, що слова Токаєва можуть відображати позицію не лише Казахстану, а й інших впливових держав, зокрема Китаю, Туреччини та США. За його оцінкою, Пекін дедалі більше звертає увагу на те, що війна створює економічні ризики та суперечить його стратегічним інтересам.

"Вторинні санкції, можливі нові американські мита й економічні втрати роблять війну дедалі менш вигідною для Пекіна", – додав Котов.

Окремо він звернув увагу на згадку про можливість замороження конфлікту. За словами Котова, це свідчить про зміну підходу до завершення війни: замість швидкого політичного врегулювання дедалі частіше розглядають варіант припинення бойових дій із подальшими тривалими переговорами.

Експерт також зазначив, що резонанс викликали слова Токаєва про нерозуміння природи війни. На його думку, це може свідчити про те, що навіть країни, які мають партнерські відносини з Росією, більше не підтримують пояснення Кремля щодо причин вторгнення.

"Фактично, вони вперше відкрито говорять Москві, що не розуміють логіки цієї війни й не підтримують російських наративів", – сказав експерт.

Він додав, що наступна заява Путіна про те, що Росія нібито не починала агресію, була реакцією не лише на слова Токаєва, а й на міжнародну аудиторію. За словами експерта, світова спільнота дедалі менше сприймає російські пояснення війни.

Котов також пов’язав позицію Казахстану з питаннями власної безпеки. За його словами, країни регіону враховують ризики, оскільки сьогодні війна триває проти України, але подібні сценарії можуть становити загрозу і для інших держав.

Причиною активізації розмов про замороження війни експерт назвав кілька факторів. Серед них: економічні наслідки бойових дій, нестабільність у регіоні та ризики для торговельних інтересів різних країн.

За його словами, Пекін також непокоїть можливе розширення війни, оскільки це може негативно вплинути на торгівлю та міжнародні економічні зв’язки. Водночас у Казахстані та Китаї стежать за ситуацією навколо можливого нового етапу мобілізації в Росії.

Експерт вважає, що дедалі більше держав бачать у продовженні війни ризики, які виходять за межі України та Росії. На його думку, саме тому Казахстан, Китай та інші країни дедалі частіше розглядають припинення бойових дій як найбільш прагматичний сценарій.

"Українські далекобійні удари вже впливають не лише на російську економіку, а й на економічні інтереси інших держав", – підсумував Котов.

Як повідомляв OBOZ.UA, військові витрати РФ й надалі матимуть пріоритет під час підготовки федерального бюджету на найближчі три роки. Країна-агресор має одночасно забезпечити "укріплення оборони" та виконання першочергових соціальних завдань. Отже, Кремль має мету й надалі зберігати високий рівень фінансування війни.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!