
Блог | У 2026-му з Росією має статися те саме, що з Союзом після Афганістану

Фрагмент книги Германа Обухова "Украдена країна: як вкрасти два трильйони $".
Історія Росії починається з 1547 року, коли Іван Грозний зійшов на престол і держава отримала назву "Русское царство". До того на теренах нинішньої Росії співіснували роздроблені князівства, які постійно ворогували між собою. Київська Русь, що з'явилася в IX столітті, жодного стосунку до Московського князівства не має, з якого й утворилося через шість століть те, що потім перетворилося на Російську імперію. Половці і печеніги, що мешкали в ті самі часи на тих самих територіях, стали улюбленим предметом історичних спекуляцій сучасної Росії і особисто Президента Путіна, коли мова заходила про витоки зародження російської держави. Це більше схоже на байки бабусі Володимира Путіна, ніж на якісь серйозні історичні дослідження.
Початок становлення Російської імперії було покладено лише 1721 року Петром I, який став першим імператором і реформатором. Петро I здобув перемогу в Північній війні проти шведів і "прорубав вікно в Європу", заснувавши в дельті річки Нева нову столицю Російської імперії Санкт-Петербург. Це давало вихід у Балтійське море і потужний поштовх для зародження вітчизняного судноплавства. Він створив регулярну армію і сильний військово-морський флот, провів державну реформу, розділивши країну на губернії та повіти, і заснував Академію наук. Усьому цьому сприяло його тривале перебування і робота в Голландії теслею на верфі, будучи російським царем.
Сьогодні Росія є єдиною державою у світі, де невідомою силою закладено доленосні віхи протяжністю у дванадцять років. Ця закономірність починається 1881 року, коли терористи "Народної волі" вбили імператора Олександра II, після чого трон захитався. Через 12 років 1893 року в Російській імперії ввели державну монополію на будь-які спиртні напої. У країні, де практично всі, починаючи від підлітків, регулярно вживали спиртні напої, це стало епохальною подією. Дванадцять років потому, 1905 року Російську імперію вразила Перша революція, що отримала назву "кривава неділя", коли царські війська розстріляли мирну демонстрацію робітників у Санкт-Петербурзі.
Від першої революції у Франції російська імперія відставала на 116 років і свідомість народу не була готова до великих змін. Минуло ще 12 років і 1917 рокупро Росію заговорив увесь світ, бо там унаслідок Лютневої революції повалили монархію. Тимчасовий уряд Росії протримався недовго, і в листопаді країну накрила інша, соціалістична революція, яка привела до влади більшовиків і утопістів. З цього моменту Російська імперія припинила своє існування і стала називатися Радянською Росією або Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою (РСФСР).
Через 12 років після Соціалістичної революції Йосип Сталін, який прибрав усю владу в країні до своїх рук, оголосив 1929 рік – "роком великого перелому". Комуністична партія проголосила про перехід на рейки індустріалізації та початок першої п'ятирічки. 23 квітня на XVI Конференції ВКП (б) було затверджено перший п'ятирічний план, спрямований на прискорену індустріалізацію країни. Того ж року розпочали будівництво ГУЛАГу, щоб використовувати дармову працю ув'язнених, а наприкінці року 27 грудня Йосип Сталін оголосив про політику суцільної колективізації сільського господарства.
Через 12 років, 22 червня 1941 року, на країну обрушилася Велика Вітчизняна війна. Нацистська Німеччина вторглася в Радянський Союз, незважаючи на Пакт про ненапад. Ця війна тривала 4 роки і забрала 27 мільйонів життів. СРСР зміг вистояти завдяки військовій і гуманітарній підтримці Сполучених Штатів, які постачали до Радянського Союзу за ленд-лізом не тільки озброєння, а й продовольство з одягом для багатомільйонної радянської армії.
Після наступних 12 років 5 березня 1953 року помер беззмінний і, здавалося, "безсмертний вождь світового пролетаріату" Йосип Сталін. У країні намітилися зміни і "легка відлига". Нове керівництво радянської країни звинуватило Сталіна в "культі особистості" і зробило не дуже вдалу спробу "демократизації". Закривалися сталінські табори, а правоохоронні органи зазнали істотних змін.
До влади прийшов Микита Хрущов, ставши Першим секретарем ЦК КПРС, який не зупинився на цьому і розширив свої повноваження 1958 року, обійнявши посаду Голови Ради Міністрів. Тепер усі кермо управління державою опинилися в його руках. На стику 1964-1965 років, після наступних 12 років, відбулася подія, яка знову ж таки вразила всю країну – Секретареві ЦК КПРС Леоніду Брежнєву зі своїми "змовниками" вдалося змістити Микиту Хрущова з усіх посад і оголосити його правління "волюнтаризмом". З цього року в країні починається "період застою", що повільно підточував основи псевдо-соціалістичного ладу.
Минуло ще 12 років і 1977 рік ознаменувався ухваленням нової Конституції СРСР. Ця Конституція не принесла нічого нового, але закріпила керівну роль Комуністичної партії Радянського Союзу з усіма наслідками, що випливають з цього. Фактично в країну прийшла диктатура КПРС, яку охороняв і підтримував КДБ. Це тривало недовго, всього 12 років, і 1989 року Радянський Союз почав розсипатися на очах. Протягом двох років від колись великої і "непорушної" радянської "імперії" не залишилося і сліду.
Зміна тисячоліть у новій Росії принесла і великі зміни. У 2000 році новим і другим після Бориса Єльцина Президентом Росії став підполковник КДБ у відставці Володимир Путін. Він не довго роздумував про те, – як треба вибудовувати владу, і 2001 року, або через 12 років після початку розпаду СРСР, взявся зводити "вертикаль влади". Спроби Володимира Путіна зберегти Україну і Білорусь на орбіті впливу Москви призвели через 12 років до київського Майдану в грудні 2013 року, що вилився взимку 2014 рокув Революцію Гідності. Результатом цієї революції стала втеча президента України Януковича з країни і зміна влади ціною життя 108 протестувальників. Володимир Путін помстився непокірній Україні захопленням Криму і приєднанням його до Росії того ж року.
Події 2014 року розвивалися стрімко і на Донбас увійшов переодягнений російський спецназ, повторивши кримський сценарій. Почалася затяжна війна між Києвом і самопроголошеними новоутвореннями "Донецькою Народною республікою" ("ДНР") і "Луганською Народною республікою" ("ЛНР"), яких не визнала жодна держава, окрім Росії, Сирії та КНДР. У 2022 році ці маргінальні "республіки" увійшли до складу Росії після фіктивного референдуму, і тепер їхня доля цілком залежить від Москви.
У лютому 2022 року президент Росії Володимир Путін і його оточення зробили фатальну помилку, розпочавши війну в Україні і розраховуючи взяти столицю країни Київ за три дні. Назвавши це Спеціальною Військовою Операцією (СВО), Володимир Путін сподівався на блискавичний "бліц криг", проте щось пішло не так або зовсім не так, як задумували "кремлівські старці". Визнати свою помилку і розвернутися назад не представлялося можливим через політичне самогубство. Війна затягнулася на роки й обернулася капканом, повторюючи історію війни в Афганістані в 1979-1989 роках.
Тепер настає найцікавіший момент і грандіозна інтрига, пов'язана з 12-річною історичною віхою. Що має статися 2026 року в Росії через 12 років після Майдану 2014 року? За всією логікою речей має статися те саме, що сталося з Радянським Союзом після виведення своїх військ з Афганістану і припинення війни з моджахедами. Однак імперії не розпадаються миттєво і сучасній Росії знадобиться, як і СРСР, 2-3 роки для зникнення на карті світу.
Тут слід зауважити, що і в Афганістані війна називалася "надання братньої допомоги" афганському народові, яку здійснював Обмежений Контингент Радянських Військ (ОКСВ). Сьогодні Росія стрімко рухається до розвалу, як наслідок наближення програшу у війні і руйнівних економічних чинників. Змусити Україну здатися і віддати Росії частину своєї території з людьми, які там живуть, не зможе ніхто. Війну з Україною Росія пограла навіть, не почавши її, а лише подумавши про взяття Києва за три дні. Це вирок.
Радянський Союз розпався не через політичну кризу або "перебудову", ініційовану Генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, а внаслідок повного провалу в економіці. Добробут Радянського Союзу значною мірою залежав від експорту енергоносіїв і насамперед нафти так само, як це має місце сьогодні в Росії. Коли ціна нафти за барель упала 1986 року до 12 доларів за барель унаслідок різкого збільшення видобутку нафти Саудівською Аравією і Сполученими Штатами, радянська економіка затріщала по швах.
Грошей на купівлю високотехнологічного обладнання взяти було ніде і розвиток багатьох галузей радянської промисловості різко загальмувався. Багато політичних аналітиків схиляються до висновку, що це було зроблено навмисне двома провідними експортерами нафти, щоб вплинути на агресивну політику Радянського уряду і на результат війни в Афганістані.
Далі – гірше. Другий пакет санкцій, запроваджений з ініціативи Президента Рональда Рейгана проти Радянського Союзу через вторгнення радянських військ до Афганістану, дуже згубно позначався на всій радянській економіці, що врешті-решт призвело до тотального колапсу. Коли на полицях магазинів наприкінці 80-х років почав зникати хліб, а не тільки ковбаса, це викликало гнів і обурення навіть дуже терплячих радянських громадян. "Мій Болівар не витримає двох – непомірних військових витрат і підтримання добробуту народу", - сказала радянська економіка Центральному комітету КПРС і поскакала геть.
Керівництво Росії та її беззмінний лідер Володимир Путін копіюють один до одного всі політичні помилки радянського уряду. Або у них відшибло геть пам'ять, тому що всі вони жили під час розпаду СРСР і шкодували про це. Коли розсиплеться Росія, їм буде не до жалю. Вони можуть навіть не встигнути принести квіти на могилу, де буде написано: Россия, 1991 – 2027, а зникнуть, як тіні. Сьогодні у Путіна і його оточення є одна величезна проблема: нічого змінити вже не можна.
Це хід історії, яка рухається по спіралі і Росія пройшла точку неповернення. Вони можуть тільки загальмувати падіння в прірву і відстрочити ненадовго смерть цієї колись великої держави. Сьогодні немає у світі сили, здатної врятувати Росію від розпаду і відходу в небуття. Те, чого не змогли зробити вороги Росії, зробили колишні співробітники КДБ і КПРС. Їм це зарахують. Світ зітхне вільніше, тому що позбудеться назавжди ядерного шантажу маніяків брехні і блефу.
На вулицях Москви під час довільного опитування жителів міста одного з перехожих запитали: "Як ви думаєте, – Росія це незрівнянна країна? Той недовго думаючи, відповів: Звичайно! У всьому світі є тільки дві країни для порівняння – це Японія, в якій немає нічого і все є, і Росія, в якій є все і немає нічого".
Книгу Германа Обухова "Украдена країна: як вкрасти два трильйони $" можна замовити тут.










