Звучить як божевілля: що їли діти в СРСР, щоб не йти до школи
Бажання прогулювати школу було в дітей завжди – школярі в СРСР не становили тут жодного винятку. А от чим радянські діти точно вирізнялись, так це креативністю методів переконування дорослих, що їм сьогодні варто залишитись удома.
Коли на горизонті маячила важка контрольна з математики або по одному із пари каналів в телевізорі йшов якийсь особливо цікавий фільм, у хід ішли методи, які сучасним батькам здалися б справжнім божевіллям. Найвідомішим і водночас найдивнішим "лайфхаком" того часу було поїдання грифелів від звичайних олівців. Як і навіщо це робилось, дізнавався OBOZ.UA.
Цей метод вважався справжньою магією, таємні знання про яку передавалися від старших учнів молодшим. Логіка була простою: школярі вірили, що невеликий шматочок графіту з простого олівця, з’їдений за 15-30 хвилин до приходу батьків чи візиту до медсестри, здатний підняти температуру тіла до омріяних 37,5°C або навіть 38°C. Ефект був нетривалим, зазвичай він зникав за пару годин. Але цього часу цілком вистачало, щоби переконати дорослих у необхідності звільнення від уроків.
На ділі ж ефективність методу було доволі сумнівною, адже графіт у невеликих кількостях не справляє на організм жодного відчутного впливу, ще й залишає виразний темний наліт на язиці. Останнє дозволяло легко вичислити юного симулянта під час огляду горла на предмет запалень.
Втім, грифелі були не єдиним інструментом в арсеналі винахідливих прогульників часів СРСР. Ті, хто не наважувався ковтати графіт, вдавалися до маніпуляцій із термометром. Найпростішим способом було натерти його об ковдру, светр або штани. Тертя дає тепло, яке штовхає ртуть на шкалі вгору. І головне тут було вчасно зупинитись, щоб не видати захмарні 42 градуси. Використовували для цієї мети також тепло від батарей або навіть гарячий чай, хоча тут ризик був ще вищим: скло могло просто лопнути від перепаду температур.
Серед інших прийомів було натирання щік для симуляції хворобливого вигляду. Хтось вчився переконливо імітувати кашель. Сьогодні ці відчайдушні кроки радянських школярів виглядають як небезпечні та досить дивні експерименти над власним здоров’ям. Проте для тодішніх дітей, які намагалися будь-якою ціною уникнути шкільної рутини, грифель від олівця здавався цілком прийнятною ціною за один вільний ранок у компанії телевізора чи книжки.
Раніше OBOZ.UA розповідав, про які професії не мріяв жоден школяр в СРСР, хоча вони давали явні переваги.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
