Які татуювання вважали найстрашнішими в СРСР: вказували на великий "досвід"

У часи СРСР "тюремні наколки" були не просто малюнками, а складною, закодованою системою, що детально розкривала біографію, статус, злочинний досвід та ставлення ув'язненого до радянської влади.

Відео дня

Наявність татуювань у радянський період автоматично викликала у законослухняних громадян страх і недовіру. Хоча "наколки" робили собі й військовослужбовці, і моряки, і дворова молодь, у першу чергу татуювання були незамінним атрибутом кримінального світу. Фактично, у жодній іншій країні світу ув’язнені не були настільки густо вкриті символічними зображеннями, як у СРСР.

Усі ці численні малюнки слугували неофіційним "паспортом", що повідомляв іншим мешканцям зони найважливіші факти з біографії зека.

Особлива мова натільних малюнків у кримінальному середовищі почала формуватися ще до Революції, з кінця XIX століття. Проте всеохопного масштабу це так зване "мистецтво" набуло саме за радянських часів. За окремими даними, у період 1960–1990-х років в СРСР налічувалося близько 25–30 мільйонів татуйованих ув'язнених.

Послуги тюремних "тату-майстрів" були надзвичайно затребувані та високо оплачувалися. Оскільки про стерильність та якісні фарби мова не йшла, для "туші" часто використовували пасту від кулькових ручок або саморобний барвник із суміші сажі, цукру та сечі. Для введення пігменту під шкіру використовували примітивні інструменти: сірник, до якого нитками прив'язували швейні голки, або загострені скоби. Найкращим інструментом вважався медичний шприц.

Вивчення мови тюремних татуювань розпочалося в СРСР вже у 1930-х роках. Криміналістичні органи бачили в них своєрідну таємну зброю злочинного світу, яку використовували, зокрема, для організації втеч та нових злочинів. Згодом інтерес до радянської табірної субкультури сформувався і на Заході. Відомий архів радянського криміналіста Данцига Болдаєва, що налічував 3000 татуювань, був виданий британським видавництвом Fuel Publishing у вигляді тритомника "Russian Criminal Tattoo".

Через стрімкий розвиток субкультури лагерного тату в СРСР, татуювання ставали дедалі складнішими, особистісними і налічували величезну кількість варіантів. Проте, існували загальні символи, які мали чітке значення і викликали страх у законослухняних громадян:

• Восьмикутні зірки на ключицях або колінах — це символ найвищого кримінального статусу. Їх мали право набивати собі лише "вори в законі" — кримінальні авторитети, які жили за "воровськими поняттями".
• Чорний "Перстень" на пальці також символізував статус авторитета, вірного традиціям.
• "Еполети" на плечах — не лише символ авторитету, а й демонстрація негативного ставлення до радянської системи. Носіїв таких тату часто називали "майор" або "полковник".
• Зображення двоголового орла (дореволюційний герб) або старих медалей на грудях виражали протест проти більшовицької влади.
• Демони-"оскали" символізували ненависть до авторитетів та адміністрації в'язниці — зек "показував зуби" системі.
• Символ Статуї Свободи говорив про тугу за волею.
• Портрети Сталіна на грудях набивали зеки, схильні до втечі, розраховуючи, що охоронці не наважаться стріляти у вождя.

Антирадянські настрої іноді виражалися через зображення свастики чи іншої фашистської атрибутики. Такі татуювання особливо переслідувалися адміністрацією і могли бути примусово видалені хірургічним шляхом або зафарбовані.

Татуювання також були важливим носієм інформації про тюремний "стаж" ув'язненого та його "масть" (злочинну сферу).

• Церковні куполи на грудях або спині — символ відсидженого терміну, що походить із Соловецьких таборів. Кількість куполів дорівнювала кількості років ув'язнення, а хрести на них символізували "ходки" (судимості).
• Колючий дріт — теж вказував на тривалість ув'язнення, де кількість шипів відповідала рокам.
• Наручники на зап'ястях означали термін понад п'ять років, а два кайдани з дзвіночком на нозі — 20 років ув'язнення.
• Троянда на плечі означала, що власник досяг повноліття у колонії.

Татуювання відображали й злочинну спеціалізацію (ведмежатник, грабіжник, вбивця, шахрай). Наприклад, знак долара набивали "ведмежатники" (фахівці зі зламу сейфів). Зображення Мадонни з немовлям часто набивали злодії, які займалися незаконними справами з дитинства, як "злодійський талісман".

Найбільш небезпечні та ганебні символи

До найбільш небезпечних татуювань належали ті, що стосувалися "мокрушників" (засуджених за вбивство):

• Черепи з зображенням ангела, що відлітає, або малюнок труни могли символізувати скоєне вбивство.
• Кинджал на горлі означав, що зек скоїв вбивство у в'язниці та готовий виконати "замовлення". Краплі крові навколо ножа могли вказувати на кількість жертв.

Особливо ганебними татуюваннями, які призводили до насильства та пониження статусу, були:

• Русалка — часто вказувала на вирок за зґвалтування дитини або розбещення малолітнього. Ув’язнених із такими тату піддавали груповому насильству ("опускали").
• Очі на сідницях або карткові тузи, які насильно набивали "опущеним" (тим, хто зазнав сексуального насильства).
• Галстук або абревіатура "ІРІС" (і раб, і стукач) — ці тату насильно наносили сексотам, які погодилися співпрацювати з адміністрацією.

OBOZ.UA повідомляв раніше, чим небезпечні татуювання.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.