Відео дня
Які іграшки насправді не були радянськими: СРСР безсоромно їх вкрав
Здається, такі іграшки, як неваляшки, дерев’яні пірамідки чи конструктори з металевими деталями, були невіднятною частиною дитинства кожного, хто зростав у Радянському Союзі. Ці предмети часто асоціюються із "золотим фондом" радянської індустрії дитинства, який, начебто, демонстрував технічну та творчу перевагу.
Однак, дослідження історії цих іграшок викриває не надто приємну правду про тотальний плагіат та запозичення ідей із Заходу. При цьому радянські копії часто суттєво поступалися оригіналу як за якістю матеріалів, так і за естетичним виглядом. Навіть найпростіші розробки, такі як пірамідка, виявилися вдало вкраденими.
Лялька "Неслухняна Оленка"
Лялька "Неслухняна Оленка", яка "відверталася" від ложки, але тягнулася до пляшки, була трендом кінця 1960-х – початку 1970-х років завдяки "унікальному" магнітному механізму. Хоча у Радянському Союзі це подавалося як прорив, насправді використання магнітів для забезпечення тяжіння чи відштовхування в іграшках було широко поширене в американській фірмі Hallmark ще у 1950-ті роки.
Наприклад, ведмедики або пупси, що цілуються за допомогою магнітів, були популярним подарунком на День святого Валентина. Щобільше, механічні ляльки, здатні ходити чи писати, французькі майстри створювали ще у XIX столітті.
Пірамідка
Ідея дитячої пірамідки як такої має аналоги в іграшках різних народів, проте саме американська компанія Fisher-Price розробила та запатентувала її у сучасному вигляді під назвою Rock-a-Stack. Вона була виготовлена з нового тоді матеріалу – пластику, та вирізнялася сімома яскравими, гармонійно підібраними кольорами веселки. Іграшка зі зменшувальними за розміром колами та кулькою нагорі швидко стала популярною в Європі. На противагу цьому, в СРСР створили тьмяну подобу з токсичного та легкозаймистого целулоїду, колірна гама якої обмежувалася трьома-чотирма погано поєднаними відтінками. Цікаво, що целулоїд, обраний для радянської пірамідки, був відходами від виробництва пороху.
Конструктор "Юний технік"
Конструктор "Юний технік", що складався з металевих деталей, болтів, гайок та інструментів, був заповітною мрією багатьох радянських хлопчиків, і його виробники гордо заявляли про виховання майбутніх інженерів. Насправді ж, цей набір був похмурою, темно-сірою копією британської іграшки Meccano, запатентованої Френком Хорнбі ще у 1901 році. Оригінальний Meccano був різнокольоровим, якісним, а його деталі можна було комбінувати для створення сотень різних моделей, від підйомних кранів до біпланів. Навіть окремі набори для збирання тварин, птахів та комах були відомі за кордоном, тоді як в СРСР просто скопіювали один із найпростіших наборів, не зважаючи на його якість та естетику.
Неваляшка
Радянська "Неваляшка" – целулоїдна дівчинка з наївними очима у червоній шапочці, яка завжди повертається у вертикальне положення – також має іноземне походження. Хоча дерев’яні киванці були відомі в багатьох культурах (наприклад, японські "даруми", що слугували тренажером цілеспрямованості), саме американська фірма J. Chein & Company у 1930 році створила неваляшку в образі дівчинки. Фірма експериментувала з різними варіантами (немовля, мавпочка, синьоока красуня у червоному), і останній став найпопулярнішим. У 1940-х роках масове виробництво таких ляльок розпочалося і в Японії зі стилізованими "кавайними" обличчями. Радянський Союз почав випускати точну копію американського зразка лише у 1957 році.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, чи справді варто продавати старі іграшки часів СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.