У радянському суспільстві можливість поставити на стіл певні продукти вважалася справжнім приводом для гордості та ознакою успіху. Більшість делікатесів поділялися на ті, що зрідка з’являлися у вільному продажі, та ті, які можна було отримати виключно через систему особистих зв'язків — "по блату".

Відео дня

За рідкісними товарами у магазинах зазвичай шикувалися величезні черги, що розтягувалися на сотні метрів. Особливо багатими на морепродукти були 1960-ті роки, коли Каспій та Далекий Схід забезпечували стабільні та масштабні вилови.

Краби та печінка тріски

У 60-х роках консервоване м'ясо краба вважалося розкішшю, яку приберігали для особливих випадків та найповажніших гостей. Попри значні обсяги вилову — до 100 тисяч тонн на рік — ціна за 250-грамову банку (близько 2 рублів) робила цей продукт дорогим задоволенням. Не менш популярною була печінка тріски, яку цінували не лише за смак, а й за корисні властивості. Її використовували як основу для поживних бутербродів та святкових салатів, витрачаючи близько 1,5 рубля за одиницю товару.

Шпроти та кілька

Найпопулярнішими рибними консервами, які були в арсеналі кожної господині, залишалися шпроти в олії та кілька в томаті. Завдяки демократичній ціні від 50 до 80 копійок, ці продукти не вважалися рідкістю, але займали почесне місце на святкових тарілках. Бутерброди зі шпротами стали справжнім символом радянського застілля, а запаси таких консервів на кухнях могли зберігатися місяцями.

Чорна та червона ікра

Чорна ікра в період з 1960 по 1970 роки переживала свій "золотий вік" — обсяги її видобутку сягали 2,5 тисячі тонн на рік. Тоді кілограм продукту коштував від 4 до 6 рублів, що при середній зарплаті у 100 рублів дозволяло багатьом сім'ям купувати делікатес бодай на великі свята. Проте вже у наступні десятиліття ціни стрімко зросли, а у 80-х ікра практично повністю зникла з полиць магазинів.

Червона ікра в 60-х роках була набагато масовішою за чорну: річний видобуток сягав 20 тисяч тонн. При ціні 3,5 рубля за кілограм вона була звичним інгредієнтом для салатів олів’є чи "оселедця під шубою". У той період вона сприймалася не як недосяжна розкіш, а як традиційний атрибут будь-якого урочистого заходу.

OBOZ.UA писав раніше про делікатес, який у СРСР продавали відрами.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.