Як виникла жувальна гумка: ці факти можуть здивувати

Жувальна гумка має історію, що налічує сотні років і бере свій початок ще від цивілізацій майя та ацтеків. Сучасного вигляду вона набула лише наприкінці XIX століття.

Згодом виробники почали вдосконалювати її склад, додаючи компоненти, що сприяють профілактиці карієсу. Про історію виникнення жувальної гумки розповідає OBOZ.UA.

Перші прообрази жувальної гумки існували ще в давнину. Вважається, що індіанці племені майя жували застиглий сік дерева сапотіли – чікл, який утворювався після надрізів кори. Згодом із цим продуктом познайомилися й іспанські завойовники, які прибули до імперії ацтеків у XVI столітті.

Втім, традиція жувати природні речовини була поширена й в інших народів. Стародавні греки використовували смолу мастикового дерева, а деякі племена на території сучасної Німеччини жували шерсть, просочену медом. У XVIII столітті ботанік Вільям Бартрам також описував звичай індіанців черокі жувати коріння рослин для очищення зубів і усунення неприємного запаху з рота.

Поворотним моментом стала друга половина XIX століття. Колишній президент Мексики Антоніо де Санта-Анна привіз до США велику партію чікла, сподіваючись використати його як замінник гуми. Після невдалих експериментів американський підприємець Томас Адамс звернув увагу, що натуральний каучук можна використовувати як жувальний продукт. Невелика пробна партія швидко знайшла своїх покупців, а вже у 1871 році Адамс запатентував обладнання для масового виробництва жувальної гумки.

Згодом виробники почали покращувати смак і форму продукту. Однією з перших ароматизованих жувальних гумок у США стала Black Jack із додаванням екстракту лакриці. У XX столітті галузь активно розвивалася, а бренд Wrigley став одним із найвідоміших у світі.

Подальший розвиток науки дозволив перетворити жувальну гумку не лише на популярний продукт, а й на допоміжний засіб для догляду за зубами. До її складу почали вводити ксиліт, фтор, карбамід, натрію бікарбонат та інші компоненти. Дослідження підтвердили, що ксиліт сприяє профілактиці карієсу, тому з 1970-х років його активно використовують у виробництві жувальних гумок.

Перші партії жувальної гумки в магазинах роздавали безкоштовно, щоб покупці могли познайомитися з новим продуктом.

Компанія Wrigley, яка нині асоціюється насамперед із жувальною гумкою, спочатку виробляла мило. Жуйку вкладали як подарунок до покупки, однак попит на неї виявився настільки високим, що підприємство повністю змінило напрям діяльності.

Під час Другої світової війни жувальну гумку включали до солдатських пайків, адже вважалося, що вона допомагає зменшити стрес. А в середині XX століття популярності продукту сприяли рекламні кампанії, колекційні вкладиші та конкурси з надування найбільших бульбашок.

Серед незвичайних фактів також зазначається, що жування гумки спалює приблизно 11 калорій за годину, а у світі існують жувальні гумки з доволі незвичними смаками – від васабі до порошкового вина. Водночас використана гумка залишається проблемою для довкілля, адже дуже повільно розкладається.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що жувальна гумка здається дрібницею, яка не має суттєвого впливу на здоров’я. Більшість людей сприймають її лише як спосіб освіжити подих або позбутися нав’язливого бажання щось пожувати.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!