Блог | Чи може Україна воювати без зовнішньої допомоги: приховані ресурси економіки
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Мене спитали – чия економіка рухне швидше, російська чи українська? Вважаю, що жодна економіка не може обвалитися. З точки зору саме економіки обидві країни можуть воювати десятиліттями.
Росія увімкнула свою банківську систему відсотків на 30% своєї можливості. Українська банківська система навіть не починала кредитувати ОПК. Тому навіть якщо колективний Захід припинить нас підтримувати, у нас величезний резерв всередині країни. Резервів три – монетарний, фіскальний, бюджетний.
Монетарний.
Країни, що розвиваються, кредитують свою економіку в середньому на 80-100% ВВП. Україна – на 14%. Тобто резерв фінансування промисловості, включно з ОПК, – 60-80% ВВП. В абсолютних цифрах це 120-160 млрд доларів. Звичайно, наша промисловість не зможе "перетравити" одразу таку суму, але по 40-50 млрд на рік зможе. Схема з депозитними сертифікатами має бути припинена.
Фіскальний.
Тіньовий сектор хизується тим, що завдає шкоди бюджету приблизно на 1 трлн грн на рік. Це наслідок абсолютно непрозорої, хаотичної, архаїчної податкової системи. Схеми з ПДВ, описані ще 15 років тому, діють досі. На це нарешті звернув увагу МВФ. Єдине воєнне рішення проблем із ПДВ – це скасування ПДВ, заміна його на податок з транзакцій, або можна назвати його розподіленим ПДВ. Що і намагався зробити Гетманцев на початку війни. Але Захід почав допомагати, і ПДВ повернули.
Бюджетний.
Не можуть під час війни витрати на тилову частину перевищувати витрати на війну. А в нас перевищують. Ці витрати не можуть бути більшими за 20% ВВП. Тобто витрати на утримання пенсіонерів, ВПО, родин загиблих та поранених, а також витрати на всіх бюджетників не мають перевищувати 2 трлн грн. Прожитковий мінімум має бути фактичним, а не вигаданим міністром фінансів. Сьогодні це 7461 грн. Різниця між прожитковим мінімумом і зарплатою міністра не має перевищувати 10 разів. Усі чиновники, силовики, судді – усі, хто отримує гроші з бюджету та ПФ, отримують суми відповідно до сітки від 1 до 10 прожиткових мінімумів. Виняток – військові.
Якщо задіяти усі три резерви, економіка буде виглядати так:
ВВП – 10 трлн, грошей в обігу – 10 трлн, сума транзакцій небанківського сектору – приблизно 230 трлн. Податок з транзакції 3% дасть надходження 6,9 трлн грн (під час війни). Також залишаються податки на землю, акцизи, рента, плата за ресурси. Ну і не забуваємо президентське гасло: "Податкова без податківців, митниця без митників". Скорочення, скорочення, скорочення.
Кредитування 60-80% ВВП має бути спрямоване виключно в промисловість. Не іпотека, не споживчі кредити, не кредитування фінансових установ, не купівля ДС чи ОВДП, тільки кредити промисловості. Це дозволить стримувати інфляцію, збільшити експорт, забезпечити економічне зростання та підвищити добробут громадян.
Але поки Захід заливає нас грошима, я так розумію, реформи не на часі. Держапарат збільшується, податкове навантаження зростає, адміністративний тиск посилюється.
Напевно, можна і так воювати.
