Як перетворити харчові відходи на "садове золото": поради для компостування

Компостування – це екологічний та ефективний спосіб перетворити органічні відходи на цінне добриво, відоме як "садове золото". Цей процес не лише збагачує ґрунт поживними речовинами, дозволяючи відмовитися від хімічних добрив, але й суттєво зменшує кількість сміття на звалищах, знижуючи викиди метану.

Відео дня

Як правильно зробити компост самотужки, розповів блог Марти Стюарт. І методів існує одразу декілька, з яких можна вибрати собі найбільш підходящий. Орієнтуйтесь на кількість вільного простору, вільний час та продукти, які ви зазвичай викидаєте.

Класичне компостування у купі або ямі

Цей метод є найкращим для власників приватних будинків. Він базується на аеробному розкладанні: мікроорганізми переробляють органіку за доступу кисню. Ви можете використовувати відкриту компостну купу, закритий контейнер або обертовий компостер,, який значно спрощує перемішування. Ключ до успіху − це підтримка балансу між "зеленими" (азот) та "коричневими" (вуглець) матеріалами (детальніше про них у наступних розділах). Компосту також знадобляться постійне зволоження (купа має бути вологою, як відтиснута губка) та регулярне перевертання для аерації.

Вибір методу класичного компостування значною мірою залежить від того, наскільки швидко вам потрібен готовий ґрунт і скільки зусиль ви готові докласти. Існує три основні підходи: гаряче, холодне компостування та компостування у траншеї.

Гаряче компостування

Це найшвидший і найефективніший спосіб переробки органіки, але він вимагає найбільшої уваги та контролю. Мета цього методу − отримати високоякісний, безпечний компост лише за 1–3 місяці. Висока температура (до 55-65 градусів) дозволяє гарантовано знищити насіння бур'янів та патогенні мікроорганізми, які могли б залишитися у ґрунті.

Для успішного гарячого компостування необхідно створити велику масу щонайменше в 1 кубічний метр, щоб забезпечити достатнє виділення тепла від матеріалу, що перегниває. Ключовим моментом є точне співвідношення матеріалів: зазвичай це 1 частина "зелених" до 2-3 частин "коричневих". Найважливішою умовою є активне та часте перевертання купи (раз на 3–7 днів), що забезпечує доступ кисню та підтримує необхідну високу температуру.

Холодне (пасивне) компостування

Найпростіший спосіб, який ідеально підходить для садівників із великою кількістю часу, але малим запасом терпіння для рутинної роботи. Мета холодного компостування – позбутися органічних відходів без зусиль. Процес полягає у простому додаванні органіки в контейнер або на купу протягом довгого часу, без необхідності контролювати точні пропорції чи температуру. Купа майже не перевертається або перевертається дуже рідко.

Хоча компост виходить якісний, процес займає значно більше часу – від 6 до 12 місяців і більше. Через низьку температуру існує ризик, що насіння бур'янів та деякі патогени можуть зберегтися у готовому добриві. Цей метод найкраще підходить для переробки звичайного садового сміття.

Компостування у траншеї

З допомогою цього методу можна прямим та непомітним способом збагатити поживними речовинами окремі ділянки ґрунту без створення видимої компостної купи. Викопайте неглибоку ямку або траншею (близько 20−30 см завглибшки) між рядами майбутніх посадок або під вже існуючими кущами. Потім закладіть туди невеликі партії кухонних відходів (переважно овочеві очистки) і негайно засипте їх землею. Органіка буде поступово розкладатись безпосередньо у ґрунті. Це забезпечить непомітність процесу, не буде приваблювати шкідників і вивільнятиме поживні речовини точно в кореневу зону рослин.

Вермікомпостування (ферма черв'яків)

Ідеальний варіант для квартир, балконів або невеликих приміщень. Всю роботу виконують спеціальні черв’яки, які живуть у закритому контейнері, поїдають кухонні відходи і перетворюють їх на висококонцентрований біогумус. Контейнер для вермікомпостування роблять вентильованим і наповнюють вологим папером чи картоном. Неприємного запаху він не виділяє, але вимагає уваги до "раціону" черв'яків. Наприклад, як правило вони не переносять цитрусові, жир та молочні продукти.

Електричні компостери

Найшвидший і найзручніший метод. Компактний прилад подрібнює, нагріває та дегідрує органіку всього за кілька годин. У результаті ви отримуєте суху, зневоднену субстанцію без запаху, що значно зменшує об'єм сміття (до 90%). Хоча технічно це не є біологічно дозрілий компост, отриманий продукт є чудовою ґрунтовою добавкою, яку потрібно просто змішати із землею. Далі процес вивільнення поживних речовин буде відбуватись без вашої участі.

Метод бокаші (анаеробна ферментація)

Унікальна японська методика, що дозволяє компостувати навіть м'ясо, рибу та молочні продукти. Відходи герметично закриваються у відрі та пересипаються спеціальною сумішшю з вмістом корисних мікроорганізмів. Протягом двох тижнів вони ферментують відходи. Отриманий продукт потім закопується в ґрунт для остаточного розкладання. Як бонус, з відра можна зливати цінну рідину – компостний чай.

"Зелений" і "коричневий" компост – правильний баланс

Успіх компостування повністю залежить від дотримання балансу між двома основними типами матеріалів, які по-різному впливають на процес розкладання. Щоб уникнути неприємного запаху і приваблення шкідників, важливо знати, які відходи є ідеальними для копмостування, а які в жодному разі не можна закладати на перепрівання.

Компост повинен складатися з чергування "зелених" і "коричневих" матеріалів. Перші є джерелом азоту, а другі – вуглецю.

"Зелені матеріали" – це вологі, свіжі відходи, які відповідають за нагрівання купи та прискорення розкладання. Вони є багатим джерелом азоту. До них належать:

усі обрізки та залишки фруктів та овочів;
використана кавова гуща та чайна заварка включно з паперовими фільтрами та пакетиками без вмісту пластику;
свіжоскошена трава та бадилля;
зів'ялі квіти та обрізки здорових кімнатних рослин.

До "коричневих" відносять сухі, волокнисті матеріали, які забезпечують різнорідну структуру компостної купи, запобігаючи її злипанню, і дають вуглець. Вони розкладаються повільніше, але необхідні для аерації. До них відносять:

сухе осіннє листя та солому;
розірваний на шматки картон, паперові серветки та газети;
тирса та дрібні гілочки, аде лише з необробленого дерева;
подрібнена яєчна шкаралупа (вона додає кальцій, але розкладається довго).

Що не можна додавати у компост

Існують матеріали, які можуть привабити гризунів, викликати неприємний запах або забруднити компост шкідливими речовинами. Їх в жодному разі не можна закладати на компостування. У цей перелік входять:

М'ясо, риба, кістки та молочні продукти (винятком є лише метод бокаші). Вони повільно розкладаються, викликають гниття і приваблюють шкідників.
Жири та олії. Рослинна олія, жирні соуси та сало утворюють плівку, яка блокує доступ кисню, порушуючи аеробний процес.
Фекалії домашніх тварин. Вони можуть містити небезпечні для людини паразити та патогени.
Хворі рослини. Заражені грибком або шкідниками рослини можуть передати ці хвороби назад у ваш сад через компост.
Глянцевий та кольоровий папір. Він часто містить хімікати, фарби або пластикове покриття, які не розкладаються.
Великі шматки дерева. Вони будуть розкладатися роками, тому їх краще використовувати як мульчу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як самостійно виростити тую з гілочки.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.