Як назвати українською "перочинный ножик": правильний переклад

Українська мова, згідно з останніми дослідженнями, багатша за російську. Однак століття насильницької русифікації сприяли появі мовної кальки, від якої, звісно ж, треба позбавлятися.

Наприклад, різновид ножа, клинок якого ховається в руків'я, у побуті звикли називати "перочинним". Про те, які колоритні та милозвучні відповідники є в українській мові – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

У російській мові назва "перочинний ніж" виникла історично. Так називали невеличкі кишенькові ножі, якими підточували гусячі пера. Здавна на папері писали саме за допомогою пера та чорнила, однак ці атрибути були недовговічними. Для загострення пера використовували маленькі "перочинні" ножі – ними "чинили перо".

В українській мові є слово чинити, але має воно зовсім інше значення:

Академічний тлумачний словник дає наступні варіанти:

• робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось. Наприклад: "Бурсаки чинили в аудиторії таке, що й на голову не налазить". Це значення не корелюється зі словами "лагодити", "майструвати";

• виконувати який-небудь обряд. "Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив" (Марко Вовчок, I, 1955, 9);
• поводитися певним чином. Наприклад: "Не малий ти уже, Грицю, а таке чиниш", - зітхнув дід. спричиняти щось своєю поведінкою. Наприклад: "Орину відьмою називали, бо завше чинила зло людям.

Тому в українській мові нема ніякого "перочинного ножа". Слід казати "складАний ніж". У народі складаний ніж також називають забигачем, чепеликом, бганим ножем. У деяких областях поширена й назва "цизорик" – від з польського "scyzoryk", та латинського scissor (той, що ріже, крає).

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому кутову шліфувальну машину в СРСР назвали "болгаркою".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.