Як кава впливає на старіння: вчені провели дослідження і розкрили результат

Вчені з Техаського університету A&M виявили біологічний механізм, який пояснює, чому регулярне споживання кави пов’язують із довголіттям і нижчим ризиком розвитку хронічних захворювань. Дослідження показало, що окремі компоненти напою взаємодіють із рецептором, який допомагає організму реагувати на пошкодження клітин і процеси старіння.

Про це повідомляють науковці з Коледжу ветеринарної медицини та біомедичних наук Техаського університету A&M.

Протягом десятиліть наукові дослідження пов’язували вживання кави зі зменшенням ризику розвитку хронічних захворювань і збільшенням тривалості життя. Проте механізм такого впливу залишався незрозумілим.

У новій роботі дослідники встановили, що частина корисних властивостей кави може пояснюватися активацією рецептора NR4A1. Він належить до групи ядерних рецепторів, які регулюють активність генів у відповідь на стрес і пошкодження клітин.

"Кава має добре відомі властивості, що сприяють зміцненню здоров’я. Ми показали, що частина цих ефектів може бути пов’язана з тим, як сполуки кави взаємодіють із цим рецептором, який бере участь у захисті організму від пошкоджень, спричинених стресом", – зазначив професор Стівен Сейф.

NR4A1 раніше вже називали своєрідним "сенсором поживних речовин", адже він реагує на сполуки, що надходять із їжею, і допомагає підтримувати здоров’я організму в процесі старіння.

"Якщо пошкоджується майже будь-яка тканина, NR4A1 реагує і допомагає зменшити це пошкодження. Якщо ж цього рецептора немає, ушкодження стають серйознішими", – пояснив Сейф.

Рецептор бере участь у регуляції запалення, обміну речовин і відновлення тканин – процесів, які безпосередньо пов’язані з розвитком вікових захворювань, зокрема онкологічних, нейродегенеративних і метаболічних.

Під час дослідження вчені встановили, що найбільш активними виявилися не кофеїн, а поліфенольні та полігідроксильні сполуки, серед яких – кавова кислота. Саме вони зв’язувалися з рецептором NR4A1 та змінювали його активність.

"Ми стверджуємо, що принаймні частина корисних властивостей кави пов’язана зі зв’язуванням і активацією цього рецептора", – сказав дослідник.

У лабораторних моделях ці сполуки також зменшували клітинні пошкодження та пригнічували ріст ракових клітин. Коли ж рецептор NR4A1 видаляли з клітин, захисний ефект зникав, що підтвердило його ключову роль.

Проте кофеїн не є головним чинником позитивного впливу.

"Кофеїн зв’язується з рецептором, але в наших моделях майже не проявляє активності. Набагато ефективнішими є полігідроксильні та поліфенольні сполуки", – зазначив Сейф.

Це може пояснювати, чому як звичайна, так і безкофеїнова кава в багатьох популяційних дослідженнях демонстрували схожі переваги для здоров’я.

Йдеться лише про один із можливих механізмів дії кави.

"Існує багато рецепторів і багато механізмів. Ми лише показуємо, що це може бути одним із важливих шляхів", – наголосив Сейф.

Дослідження має механістичний характер і не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку у людей.

"Попереду ще багато роботи. Ми встановили цей зв’язок, але маємо краще зрозуміти, наскільки важливим він є", – підсумував науковець.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що кожного дня інформаційний простір поповнюється або новою забороною, або дозволом щодо вживання кави. Кожен месендж має чималий список негативних і позитивних наслідків впливу кави на стан здоров’я за загальне самопочуття. А що говорить наука: можна чи не можна пити каву? У який час та в якій кількості вживати цей напій найкраще показали нові дослідження.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!