В Україні шукають національну ідею: якою вона може бути й чи треба заганяти її у тісні юридичні межі законодавства

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13500 про розробку Української Ідеї. Саме так – із великої літери.
Якою вона може бути, ця національна ідея, і чи потрібно досить-таки філософські поняття заганяти в тісні юридичні межі законодавства – розповідає OBOZ.UA.
Від Сяну до Дону – 52 мільйони
У пошуках різноманітних національних ідей, які допомогли б тій чи іншій нації максимально швидко досягти процвітання й успіху, людство перебуває десь із XVIII століття.
"Прав, Британія, морями", "Православ'я, самодержавство, народність", Deutschland über alles! – усе це тією чи іншою мірою можна назвати спробами сформулювати націдею. Один із яскравих прикладів національної ідеї існував у СРСР – побудувати до 1980 року в країні комунізм. Закінчилося, щоправда, все Олімпіадою. Ну а незабаром й країна розвалилася.
Україну пошуки власної національної ідеї стали хвилювати відразу після моменту здобуття незалежності.
"Про це говорили ще депутати Верховної Ради першого скликання. Мовляв, треба терміново її створити, українську ідею, і рухатися у зазначеному напрямку. Але все це якось заглохло", – розповідає OBOZ.UA автор законопроєкту №13500, член Комітету ВР із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Сергій Гривко.
Час від часу це питання порушували знову, але з таким самим результатом.
"Пам'ятаю, у "нульових" усіх хвилювало питання: яка ж вона – національна ідея? Потім ці пошуки якось самі собою вщухли. Більше мені нічого додати", – згадує у розмові з OBOZ.UA колишній співробітник Українського інституту національної пам'яті, експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров.
Спробами сформулювати вітчизняну національну ідею можна умовно назвати як "Україна – від Сяну до Дону", так і "Нас має бути 52 мільйони".
"Щодо "Від Сяну до Дону" – географія ніколи не може бути ідеєю. Символом – так, але ідеєю – ні. А взагалі зазвичай національна ідея формується на папері у тоталітарних країнах: комуністична, фашистська, нацистська. А хто з ідеєю не згоден – ГУЛАГ або концтабори", – говорить OBOZ.UA голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (саме до його комітету першим надійшов на розгляд законопроєкт №13500).
Українська ідея давно вже існує
Якою має бути Українська Ідея, не знає навіть автор законопроєкту. Тому він пропонує об'єднати зусилля всіх українських моральних авторитетів, які цю ідею сформулюють. Ну а потім, коли кожен українець буде їй слідувати, через 10 років наша країна має досягти небувалого прогресу.
Згідно із законопроєктом №1350, основними складовими Української Ідеї є: могутня держава, національна свідомість і сім'я, державне управління, збройні сили, економіка, міжнародні відносини, духовна частина народу та розвиток суспільства. Усього шість сторінок. До речі, "Нас має бути 52 мільйони" у концепцію прекрасно вписується.
Тож, якщо документ буде ухвалено, потрібно буде дочекатися авторитетних думок щодо кожного розділу, узагальнити й діяти.
"Насправді українська національна ідея давно існує. Без неї б ми не вижили ні 2014 року, ні, тим паче – 2022 року. Ми хочемо жити вільно і бути самостійними. Жарти жартами, але гасло Майдану "Росіяни, від...біться від нас" – це не лише давня мрія українців, а й складова частина національної ідеї. Свобода – це національна ідея всіх нормальних країн, згадаймо ті самі США. А решта додасться", – каже Микита Потураєв.
На його думку, для національної ідеї законодавче забезпечення абсолютно не потрібне. Так само як і немає особливої необхідності її письмово декларувати. Наприклад, націдея сучасної Росії й так усім зрозуміла: знову побудувати СРСР (а ще краще – Російську імперію), але вони про це прямо не говорять.
До речі, у письмовому вигляді українська національна ідея на папері все-таки давно прописана. Державний гімн України, рядок п'ятий.











