newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Український Нострадамус Юрій Дрогобич: видатний науковець – філософ, лікар та зорезнавець

Український Нострадамус Юрій Дрогобич: видатний науковець – філософ, лікар та зорезнавець

Видатного вченого епохи Відродження, що входить до рейтингу "100 великих українців", Юрія Дрогобича недаремно називають українським Нострадамусом – у своїй книзі "Прогностична оцінка поточного 1483 року" він зробив багато передбачень щодо земних подій, продиктованих положенням небесних світил.

Він описав майбутнє багатьох європейських держав і міст, припустив, які можуть статися війни, битви та епідемії, а також яким може бути їхній результат і навіть розповів про долі народів – зокрема, християн та юдеїв – і людей, які перебувають під владою того чи іншого небесного тіла. До ХХ століття ім'я та національність вченого на його батьківщині не було відомо, при цьому сам Дрогобич завжди наголошував, що його батьківщиною є Русь – так тоді називали Україну.

Геній із сім'ї солевара

Час народження вченого достеменно невідомий, встановлено лише, що це сталося між 1448 та 1452 роком, зате точно відомо місце його появи на світ – місто Дрогобич, яке нині належить до Львівської області України. Його батько Михайло-Донат Котермак (справжнє прізвище майбутнього генія) був солеваром і заробляв дуже мало, тому сім'я жила небагато. Коли хлопчикові ледве виповнилося кілька років, пішла з життя його мати, а потім помер і батько – Юрій лишився сиротою.

Хлопчик завжди тягнувся до знань і намагався добувати їх скрізь, де тільки міг, тож батьки, відмовляючи собі у всьому, зібрали трохи грошей на його навчання, залишивши їх у спадок. Його першим учителем став священник дрогобицької церкви Святого Юра Євтимій, який навчив його латині, польської та давньогрецької мов. Свою освіту Юрій продовжив у Кракові – в Ягеллонському університеті, у який вступив 1469 року. Така освіта в XV столітті була доступна лише нащадкам аристократичних сімей, але юнак продемонстрував такий рівень знань, що отримав рідкісну на той час можливість навчатися практично безкоштовно. Юнак не підвів керівництво університету: через рік він здобув науковий ступінь бакалавра, а ще через три – магістра, чого вдавалося досягти далеко не всім студентам.

"Юрій зі Львова"

Але на цьому Дрогобич не зупинився. Щоб вступити до Болонського університету, він пройшов пішки (у вченого не було грошей, щоб найняти екіпаж) половину Європи, діставшись із Польщі до Італії. Під час навчання у Болоньї він паралельно читав лекції студентам, серед яких він був настільки популярним, що йому платили вдвічі більше, ніж іншим викладачам – цілих 200 лір.

Авторитет Дрогобича серед студентів був неймовірно великий. Їм імпонував його потяг до реформаторства: молодий професор впроваджував у навчальний процес нововведення – наприклад, любив читати лекції не в стінах університету, а поза ними – у внутрішньому дворі чи найближчому парку. Не дивно, що згодом Юрій обійняв посаду ректора Болонського університету – на цю посаду на загальних зборах 24 березня 1481 року обрали самі студенти. До його обов'язків входило складання розкладу лекцій, підбір кандидатур на вакантні посади, контроль над їхньою роботою та кримінальна юрисдикція над усіма викладачами та студентами. В історію університету він увійшов як Дрогобич – так його називали на честь його рідного міста – чи "Джорджо да Леополі", тобто "Юрій зі Львова".

"Прогностична оцінка поточного 1483"

Дрогобич став автором книги, що побачила світ у лютому 1483 року в Римі, яка називалася "Прогностична оцінка поточного 1483 року" і була присвячена Папі Римському Сиксту IV. Незважаючи на те, що мовою оригіналу є латина, вона офіційно вважається першою друкованою книгою, написаною автором-українцем. Відбулася ця знаменна подія за 37 років до появи першодрукаря Івана Федорова.

Дрогобичу були дуже доречні знання, які він отримав протягом усього свого життя – з астрології, астрономії, історії та географії. З їхньою допомогою йому вдалося скласти прогноз на цілий 1483, що було непростим завданням. У книзі були астрологічні прогнози, а також цікаві факти про астрономію, географію (він вказав обчислені ним координати європейських міст – італійських, німецьких та українських), метеорологію і навіть філософію. Також він звертав увагу своїх читачів на те, що такі міста, як Львів та його рідний Дрогобич, – не польські, а русинські, тобто українські. Дрогобич та Львів на той час входили до складу "Російського королівства", яким колись керував Данило Галицький.

Велику увагу у своєму трактаті Дрогобич приділяв астрології та її впливу на життя людей на Землі, що цілком логічно для людини, яка була придворним астрологом та зорезнавцем. Він помістив у трактат астрономічні та астрологічні таблиці, що ілюструють два майбутні в 1483 році місячні затемнення. Він також звернув увагу своїх читачів на те, що, спостерігаючи за астрономічними явищами, можна прогнозувати погоду.

"Королівський лікар"

Юрій Дрогобич, який вивчав в Ягеллонському університеті медицину, завдяки чому отримав титул "королівського лікаря", був першим представником слов'янських народів, який мав ступінь доктора медицини. Дрогобич лікував як польських королів – спочатку Казимира IV Ягеллончика, а після того, як той помер – Яна I Ольбрахта, так і бідняків, які не могли заплатити йому за його послуги. Ба більше, отримавши від університету ділянку землі, він збудував на ньому гуртожиток для викладачів медицин, які не мали свого житла. Всім своїм пацієнтам Дрогобич рекомендував гартуватися, обтираючись вранці холодною водою, дотримуватися гігієни і, як не сучасно це прозвучить, правильно харчуватися: так, на його погляд, можна уникнути безлічі хвороб – зокрема і смертельних, епідемії яких були в той час частими явищами з жахливими наслідками – іноді вони викошували половину Європи.

Вчитель Коперника

Останні роки життя Дрогобич провів у своїй alma mater – Ягеллонському університеті у Кракові. Саме в цей час серед його студентів було багато талановитої молоді, зокрема й Микола Коперник, який згодом став всесвітньо відомим вченим-астрономом та автором трактату "Про обертання небесних сфер". В університеті він і помер 4 лютого 1494, хоча дата ця є умовною, у віці 54 років, за іншими даними – 44 роки. Наукою Юрій займався до смерті – у буквальному значенні цього слова: втративши можливість рухатися, він просив слуг розкладати необхідні йому для роботи книги навколо ліжка так, щоб він міг самостійно дотягтися до кожної з них. На сторінці, яку читав Дрогобич в останні хвилини свого життя, магістр університету Бернард Краковський залишив напис: "Георгіус Дрогобич помер тут третього дня тижня близько 23-ї години".

Свій будинок з усім його вмістом, насамперед величезною бібліотекою, Дрогобич заповів Ягеллонському університету, у ньому згодом мешкали студенти цього навчального закладу. Вважається, що вченого поховано у Кракові, хоча точне місце останнього притулку Дрогобича досі не встановлено. У його рідному Дрогобичі вченому поставлено пам'ятник. У період незалежності України було випущено присвячену йому марку.