Відео дня
Блог | Мій вірш про українську мову й ще одну
Посилаючись на дані Національної академії наук України, фахівці розповідають, що в українській мові понад чверть мільйона слів і що в неї спільної лексики з білоруською мовою - 84%, з польською - 70%, з сербською - 68%, а з [тимчасово не існуючою] російською - лише 62%.
Ну а зі слів [терапевта,] поета й філолога Василя Кобилюха мовознавці, кажуть, що вона виникла на базі санскриту (пише про це, зокрема, й філолог Станіслав Губерначук) в десятому-четвертому століттях до Різдва Христова (перші відомі слова - страва й мед).
Початок української мови й першу згадку про Москву розділили, таким чином, понад два тисячоліття.
Виникнення ж літературної української мови прийнято пов’язувати з Енеїдою Івана Котляревського, незважаючи на те, що написано її було скоріш мовою народною (1798).
Втім, перший буквар українською було видано Іваном Федоровим ще 1574 року (назва - умовна, та й взагалі я б згідно з вимогами часу замінив це слово, скажімо, на літерач).
Оскільки ж у сучасній Україні мов багато, існує перелік регіональних і міноритарних мов, що підлягають захистові згідно з Європейською хартією, який саме зараз оновлюють. Кабміном відповідний законопроєкт вже схвалений, і тепер його буде винесено на розгляд ВР.
За цим проектом у згаданий перелік мов із особливим режимом підтримки державою входитимуть білоруська, болгарська, гагаузька, іврит (замість померлого ще за радянських часів ідишу, хоча жартують, що саме іврит замінив російську), кримськотатарська, німецька, новогрецька (тобто грецька), польська, румунська (а от молдавської вже немає як штучно вигаданої), словацька, угорська й чеська (теж нова у переліку!) мови.
Чомусь, як і раніше, тут немає, приміром, вірменської й русинської мов - однак є ще й час це виправити, якщо, звісно, хтось із зацікавлених підсуєтиться-підтурбується.
В російської мови повернутися до переліку [наразі] шансів, звичайно, немає, а свій двомовний вірш щодо цієї теми - "Дві дитини" - я написав ще за депутатських часів, коли війна вже йшла, але тоді не повномасштабна, тому він виявився не таким, яким був би зараз, але при цьому й дещо пророцьким:
Дві дитини в мами-України -
Народила ненька доньку гарну,
А еще явила миру сына -
Бойкого и разбитного парня.
Донька залишилась у хатині -
Ніжна, мила, сонячна, чудова,
Парень - не тужи, сказал, о сыне
И пошел нести по миру слово.
Дівчина завжди матусі вірна,
Ділить з нею радощі і горе,
Сын увидел дикий край обширный,
Всякое случалось на просторе.
Працьовита донечка і люба -
То є наша українська мова.
Сын стал мужиком брутальным, грубым -
Русское известно нынче слово.
Та обидва - діти України:
І співуча та ласкава мова,
И язык нервической кручины,
Что ползет то в танках, то в оковах…
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...