У СРСР були посудомийні машини, але їх успіх провалився: чому так

Сьогодні посудомийна машина є поширеним, хоча й не повсюдним, пристроєм у побуті. Проте мало хто знає, що її аналоги існували в Радянському Союзі ще в 1960-х роках. На перший погляд, це здається неймовірним, адже радянське житло асоціюється з мінімалізмом та відсутністю надмірних зручностей.
Проте, попри розробку та виробництво, посудомийні машини так і не стали частиною повсякденного життя радянських громадян. Історія цих пристроїв є яскравим прикладом того, як інновації можуть не прижитися через цілий ряд економічних та соціальних причин.
Посудомийка СРСР
Перша радянська посудомийна машина, що отримала назву "Страуме", з'явилася у 1967 році на заводі в Латвії.
Цей компактний настільний пристрій був представлений у Ризькому універмазі. Він міг вимити та висушити 12 тарілок, 4 склянки та повний набір столових приладів всього за три хвилини. Розробники черпали натхнення у західних аналогів, зокрема від таких компаній, як Siemens та Miele, адаптувавши їхній дизайн під радянські реалії.
У 1972 році завод випустив оновлену модель — "Страуме-2", яка була більш місткою та ефективною, вміщуючи до 32 предметів посуду за один цикл, що тривав 6-8 хвилин. Ціна другої моделі була дещо нижчою — 55 рублів, тоді як перша коштувала 65 рублів. Для порівняння, телевізор "Рекорд" у ті роки коштував близько 90-100 рублів, що робило посудомийну машину формально дешевшою за телевізор.
Попри прогресивність і, здавалося б, доступну ціну, жодна з моделей не здобула популярності та не стала масовим продуктом. Їх можна було зустріти лише у виставкових залах чи музеях. У Політехнічному музеї, наприклад, експонується "Страуме", яка надійшла туди прямо із заводу, а не з квартири звичайного громадянина. Це підтверджує, що пристрій був надзвичайно рідкісним явищем у радянському побуті.
Є кілька причин, які пояснюють, чому радянські посудомийні машини не прижилися. Перша і найголовніша — ціна. Хоча вона й була нижчою за ціну телевізора, 65 рублів становили майже повну місячну зарплату пересічної родини, що робило покупку недоступною розкішшю.
Друга причина полягала в менталітеті радянської господині. Ручне миття посуду вважалося нормою, а використання машини розцінювалося як "лінощі". Така техніка не вписувалася в загальноприйняті уявлення про побут та роль жінки.
Третя проблема — габарити кухні. Радянські квартири мали крихітні кухні, де ледь поміщалися холодильник і газова плита. Поставити ще один громіздкий пристрій було просто ніде.
Крім того, більша частина вироблених машин йшла на експорт, що ще більше обмежувало їх доступність на внутрішньому ринку. В результаті, радянські посудомийки залишилися "міфом", відомим лише вузькому колу людей. Це підтверджує, що інновація, яка намагалася полегшити побут жінок задовго до свого часу, виявилася занадто сміливою для своєї епохи.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, чи дійсно посудомийні машини економлять воду.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











